МіліціЯ ТА МОЯ СІМ`Я

20 декабря 2012 | ЖИТТЯ МІСТА | Нет комментариев |

Луговий В’ячеслав ГеоргійовичЗі святом! Шановні колеги!

У переддень нашого професійного свята – Дня міліції – хочу висловити глибоку подяку особовому складу та усім співробітникам Охтирського міськвідділу за чесне виконання службових обов’язків, ентузіазм і самопожертву, а їхнім рідним – за терпіння і розуміння тієї справи, якою вони займаються. Особливі слові вдячності – ветеранам міліції. Їхні заслуги та безцінний досвід, знання всіх тонкощів професії – це той надійний фундамент, на якому виховуються нові покоління міліціонерів, котрі ведуть щоденну боротьбу з криміналом.

Тож нехай цей почесний обов’язок – стояти на захисті прав і свобод громадян, їх законних інтересів – озивається лише людською вдячністю. Бажаю усім спокою і благополуччя, міцного здоров’я, щастя і достатку, нових здобутків у благородній справі служіння Україні і людям!

Упевнений, що наші міліціонери завжди непохитно стоятимуть на захисті конституційних прав і свобод громадян, гідно і чесно виконуватимуть свою благородну місію.

З повагою, підполковник міліції Луговий В’ячеслав Георгійович, т.в.о.начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області

20 грудня в Україні відзначають День міліції. Правоохоронці несуть свою службу щоденно і щогодини, а в цей час їх чекають з роботи вдома любимі супутники життя, на чиї тендітні плечі лягають всі сімейні турботи.

Напередодні свята ми вирішили зустрітися з дружинами міліціонерів, щоб з їх слів почути про робочі будні чоловіків.

Я задоволена, що поруч зі мною – справжній чоловік

Євгеній  та Яна СЛІПЧЕНКОЯна СЛІПЧЕНКО, державний службовець, дружина Євгенія СЛІПЧЕНКО, заступника начальника Охтирського МВ – начальника міліції громадської безпеки

Бути дружиною працівника міліції дуже не просто, але в нашій сім’ї ця проблема не є глобальною, адже я теж працюю на керівній посаді, проводжу багато часу на роботі. Тому наша сім’я звикла до ненормованого графіку, шаленого темпу життя. Ми можемо не планувати відпустку, в нас буває сім п’ятниць на неділю. Але це не віддаляє серця, а навпаки, зближує.

Познайомилися ми з чоловіком три роки тому, цього літа одружилися. Виходячи заміж, я розуміла, що мене чекає. Міліцейською дружиною стала за покликом серця і душі, адже сама виросла в такій родині – скільки себе пам’ятаю батько працює у міліції. Можна сказати я з дитинства знаю, що таке міліціонер у родині, знаю, як це чекати з роботи близьку тобі людину. Чоловік в міліції вже 11 років – з самого дитинства мріяв служити в правоохоронних органах. Доречі, його батько також міліціонер, він віддав багато років роботі і з дитинства вчив Євгенія в будь-яку хвилину прийти на допомогу людям. Враховуючи, що чоловік працює у міліції, можна припустити, з якими кадрами йому доводиться зустрічатися. Бувають моменти, коли я бачу і знаю, що чоловіка зараз ліпше не чіпати, а буває, що він сам потребує моєї поради.

Незважаючи на його сувору професію, Євгеній залишається великим романтиком у душі. Він такі свята організовує для мене, завжди дарує квіти. Ми з чоловіком дуже любимо подорожувати, особливо туди де ми ще не були, можна сказати любимо активний відпочинок. У чоловіка є два великих захоплення: автомобілі і полювання. Якщо останнє зазвичай проходить без моєї участі, то автомобілі – це і моє хобі.

Буває, що терміново викликають на роботу, від чого становиться сумно. І ми знову чекаємо, коли наступить вихідний. Про те, що я його надія і опора, знаю на 150 відсотків!

Від себе хочу побажати міліцейським дружинам витримки, розуміння і менше брати на себе негативу.

Жіноче щастя!

Юрий СорокопудІнна СОРОКОПУД, оператор комп’ютерного набору, Управління Охтирської ЦРЛ дружина Юрія СОРОКОПУДА заступника начальника Охтирського МВ з кадрового забезпечення.

Були дружиною офіцера і тяжко, і приємно. Чоловік та донька – ось мої самі дорогі і любимі люди на світі. З Юрієм ми разом вже 13 років. За ці роки ми навчилися цінити час, який проводимо разом, пробачати, а головне – розуміти в будь-яких випадках один одного. Наша донечка Каріна, якій вже 9 років, дуже бажана, тата просто обожнює. Справа в тому, що Юрій фартовий грибник, більш того, любитель погуляти по лісу. Любов до природи передалася по генам і Каріні. Незважаючи на постійну зайнятість і завантаженість, чоловік знаходить час для нас. Мій чоловік дуже хотів дівчинку, тому я йому догодила.

Робота в правоохоронних органах заставляє постійно бути напоготові. Телефон чоловіка не затихає. Ми дуже радіємо єдиному вихідному дню. Доречи, мій чоловік дуже любить готувати і в нього це виходить чудово, привчив до цього і дочку, коли з’являється вільна хвилина, він може приготувати такі страви, використовуючи неординарний склад інгредієнтів, – пальчики оближеш! Особливо Юрій любить готувати страви з риби, яку часто, в основному у відпустці, сам і ловить.

1Взагалі ми дуже дружна і весела родина. Ми надзвичайно любимо виїжджати на природу та проводити час на свіжому повітрі разом з родичами та друзями. Мій чоловік – душа компанії.

Я завжди ціную і поважаю рішення чоловіка, тим паче, якщо він їх приймає порадившись зі мною. Наша донька просто обожнює, коли тато приходить з роботи додому – чоловік допомагає їй з домашнім завданням, розповідає як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Дякую йому за те, що він убезпечує нас з дочкою від тих проблем, з якими зустрічається кожного дня на роботі.

Бажаю дружинам міліціонерів витримки, нехай Ваші чоловіки частіше бувають вдома. Те, що вони нам ніколи не набриднуть, це точно! Ось таке, вона жіноче щастя!

Мій чоловік – моя фортеця!

Костянтин та Тетяна  ЦЕБЕНКОТетяна ЦЕБЕНКО, домогосподарка, дружина Костянтина ЦЕБЕНКО, заступника начальника слідчого відділення

Думаю, що День міліції – це ще й свято дружин працівників міліції! По традиції я готую сюрприз та подарунки для свого чоловіка, адже родина для нього це святе. Я дійсно почуваю себе за чоловіком як за стіною!

Познайомилися ми з Костянтином коли він вже працював в правоохоронних органах. Любов, зізнання, потім весілля. Батько чоловіка був військовим, хотів бачити і сина в формі. Ось чоловік і обрав професію працівника міліції. Мама його була проти, маючи життєвий досвід, вона не бажала сину тяжкого і інколи невдячної роботи. Але Костянтин вчинив по-чоловічи і досі служить в правоохоронних органах. Звісно, хотілося б щоб чоловік частіше бував вдома, але я вважаю, що кожна людина повинна реалізувати себе в житті. І якщо йому подобається його професія, а вона йому подобається, то я завжди його підтримаю

Мені подобається, що у нас є спільний відпочинок. Коли виходить, звісно, ми відпочиваємо на свіжому повітрі, збираємо гриби, готує на відпочину завжди тільки чоловік. Як він каже, найкращі повара у світі – це чоловіки. Дійсно, страви, які готує Костянтин – найсмачніші. Відпустку завжди проводимо за межами міста: влітку –море, сонце і пісок, взимку – лижі, ковзани. Доречи, зимові види спорту – це захоплення мого чоловіка і моє теж.

Дуже часто у мене запитують про ту чи іншу надзвичайну подію, яка трапилася у місті, і дивуються, як це я – дружина міліціонера – нічого не знаю. А мені і дійсно не відомо, адже чоловік намагається нести тільки позитивні емоції. Проживши з Костянтином не один рік, я можу сказати, що він дійсно моя друга половинка. І я, дружина майора, служу разом з ним!

Там де є кохання – завжди світить сонце!

Подружжя БичковаСвітлана БИЧКОВА, перебуває в декретній відпустці,дружина Василя БИЧКОВА, начальника відділення кримінальної міліції по справам дітей

Я дружина міліціонера вже багато років. Я пишаюсь своїм чоловіком! Майже всі свята мій чоловік на роботі, ненормований робочий день, буває викликають на роботу і посеред ночі, а вихідний лише один в неділю! Цього часу звісно не вистачає на дозвілля, але чоловік намагається максимально провести час з дітьми і зі мною: інколи ми ходимо до лісу чи граємося з дітлахами на свіжому повітрі – буває по різному.. Ось майже тиждень як Василь пішов у відпустку, в літку з-за великої кількості роботи відпустки не було. Ви б бачили, як радіють наші діти, вони дуже задоволені, що на всі новорічні свята поряд з ними буде не тільки мама, а й батько.

На даний час я знаю, що я щаслива разом зі своїм міліціонером, сильним, витривалим, надійним, впевненим в собі і позитивно настроєним, так як він на життя дивиться по іншому, я за ним як за камінною стіною і з другою людиною я не зможу бути разом, так само як і він потребує моєї підтримки та розуміння.

А взагалі жити з міліціонером цікаво, можна і засумувати один за одним. Я ж не бачу свого чоловіка в 6 годин вечора біля телевізора. Ось і думайте, ми разом вже 10 років, а цікавість один до одного не зникає. А якщо кілька днів поспіль працює до ночі, то обов’язково прийде з квітами і скаже дякую, що чекала і не сварилась.

Прожили ми вже не один рік і дуже добре знаю як це слідити на зовнішнім виглядом чоловіка, форма повинна завжди бути охайною і вигладженою, виховання діточок, у нас їх двоє, якщо б ви тільки бачили, як Василя зустрічають діти! В ночі, коли чоловік на чергуванні ми з дітьми залишаємося самі, я сама охороняю спокій своїх дітей, доки чоловік охороняє спокій чужих людей, кожної ночі, я прошу Бога, щоб чоловік повернувся додому живим і неушкодженим. Коли ми всією родиною разом – ми цінуємо час! Ми любимо один одного. А який в мене красивий чоловік у формі! На заздрість всім!!! Мінуси звісно є, але там де є кохання – завжди світить сонце!

Служба в міліції – це справа сімейна

Ганна ВЕДМІДЬ та Олександр БЕРЕСТГанна ВЕДМІДЬ, слідчій Охтирського МВ, дружина Олександра БЕРЕСТА, дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції

Познайомили ми Олександром коли він вже працював в міліції, а я проходила практику. Ще до свого знайомства кожен з нас вирішив, що зв’яже своє життя з правоохоронною діяльністю. Всі свої прагнення та здобутки я справедливо розділяю з коханим, який і є порадником і однодумцем. Бо ж ніхто не зрозуміє всю серйозність професії чоловіка міліціонера, як дружина – міліціонер. Вільного часу у нас є не багато. Дуже часто вихідні дні не співпадають, але намагаємося цінити кожну хвилину проведену разом. Коли ж все ж таки вдається відпочити, то проводимо час на природі або ж з друзями та родичами, дуже любимо прогулянки по осінньому лісу в пошуках грибних місць. Саме тут під шелест листя, твердо усвідомлюєш: споріднені душі доля зводить осмислено, і міліціонер – це не просто професія, це поклик в душі, служити людям і суспільству. Наші батьки родом з селищ, ми по черзі їх відвідуємо. Діточок доки не плануємо, адже живемо разом ще зовсім мало, але, я думаю, що вони обов’язково будуть. Я вважаю, що наша робота дуже відповідальна, адже в руках як слідчого, так і дільничного інспектора долі людей, як правопорушників так і потерпілих. Для коханого я в першу чергу хороша господиня, майстерна кулінарка, берегиня сімейного вогнища, а вже потім по сумісництву, як жартують родичі, ще й міліціонер. І хобі Олександра футбол та нарди я завжди поділяю. Доречи, як би він не став міліціонером з нього вийшов би відмінний повар – готує Саша дуже смачно, а так як вільного часу у нас однаково мало, готуємо по черзі.

Але, якою важкою не була робота міліціонера, в іншій професії ні я, ні Олександр себе не уявляємо. Я вважаю, якщо приймаєш важливе рішення – потрібно бути йому вірним все життя.

Бажаю всім дружинам міліціонерів витримки і терпіння. Де б Ви не працювали, чоловіків після напруженої роботи потрібно зустрічати з турботою і розумінням.

В канун Дня міліції хочеться побажати всім тим, хто вибрав цю потрібну і одночасно тяжку професію, бадьорих днів та спокійних ночей. Цініть любов і турботу близьких, цінувати ті миті, які проводите в колі своїх сімей. Щастя Вам і добробуту!

Газета “Роксолана-макси” № 51 от 19.12.2012 года

 

 

 

 

,

 

 



Добавить комментарий

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: