Найбільша в світі ягода заполонила вулиці Охтирки

2 августа 2013 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев |

IMG_2237Як тільки розпочався сезон баштанових, вулиця Леніна перетворилась на стихійний ринок. Інтенсивний рух транспорту, зупинка маршруток і стоянка таксі – все це, виявляється, не привід для заборони проведення торгівлі. Мовляв, хто ж захоче йти на базар по кавуни, якщо можна придбати прямо біля будинку. Тим паче, що вибір пропонується на всі смаки.

«А якщо мені треба»?

Одним із головних слів, які керують нашою свідомістю, є слово «треба». Треба продати, треба купити і байдуже на всі перепони і застороги. Серпень – це місяць, багатий на урожай, а ще додаткова можливість заробити, продаючи дині та кавуни. Вже багато років цей бізнес налагоджено працює як в Охтирці, так і в інших містах. Підприємці, які знаються на цій справі, їдуть на південь України, де закуповують солодкий товар, відповідно беруть там сертифікат якості і забезпечують охтирчан сезонним делікатесом.

IMG_3633«Поки немає скарг, ми їх не чіпаємо»

- Звичайно, це все не зовсім законно. З року в рік повторюється ситуація зі стихійною торгівлею баштановими. Покупцям це зручно, бо не кожен має можливість піти на ринок за кавуном чи динею, а тут вийшов з будинку і придбав. Поки немає скарг, ми не проводимо перевірку, якщо ж до нас поступає хоч одне звернення, ми виходимо і вживаємо відповідних заходів. Від 17 до 170 гривень – штраф за стихійну торгівлю. Розмір встановлює суд, – коментує начальник управління економіки та інвестиційної політики Охтирської міської ради Роман Масло.

Богданов

 

СЕС: «Ми лише спостерігаємо»

Юрій Миколайович Богданов, лікар з гігієни харчування СЕС:

- Через реорганізацію нас обмежили в деяких функціях. Всі питання щодо баштанових зараз вирішує ветеринарна служба. Ми лише прогнозуємо, спостерігаємо – зараз це називається моніторинг. Перевіряти позапланово підприємців ми тим паче не маємо права. З тих міст, звідки везуться баштанові, підприємці й беруть сертифікат якості. В нашому місті їх повинна перевіряти ветеринарна служба. Проте без наших досліджень будь-який овоч чи фрукт не потрапить на стіл медичної установи та дитячих закладів. Тому можу сказати, що нітратів у баштанових в цьому році у 2- 3 рази менше допустимої норми. Приблизно 5 років тому була створена спеціальна комісія, до якої входили працівники ДАІ, ветеринарної служби, санепідемслужби та працівники відділу економіки, яка визначала місця, де можна торгувати баштановими. Окрім вулиць на Дачному, Батюка, вулиця Леніна також входила в цей список. В минулому році навпроти «коло колу» стояли приїжджі, а контейнери, які на Леніна, власники з Охтирки завжди влітку виставляють.

А що ж ветслужба?

У лабораторії ветеринарної медицини від стихійників відхрещуються. Мовляв, ми несемо відповідальність і перевіряємо тільки тих, хто торгує на території ринку. До всіх інших ніякого стосунку не маємо. Якщо сам підприємець забажає, то може принести на експертизу. Перевіряти їх і брати на аналіз не мають права.

«Мені шо – собраться і уїхати»?

Ідемо в похід по яткам, де продають кавуни та дині. Спочатку звертаємо увагу на ціни. Всі продають кавуни по 3 гривні, дині по 5. Трохи підгнивші дині пропонують по три, а зовсім гнилі по 2 гривні. Кавуни у крайній ятці продає молодик по 2,50. Запитуємо, чому такі дешеві, каже, тому що вигляд у них не дуже привабливий. Просимо показати сертифікат якості. Без ніяких питань хлопець із якогось закутка свого кіоску дістає пом’ятий листок. Все нібито в порядку. Але ж датований документ 2012 роком. Смішно стало від того, що продавець, мабуть, і сам його не читав, а не звиклий до прискіпливих питань, думав, навішаю локшини на вуха і все пройде. Минулорічні кавуни ми бачили вперше. По секрету нам розповіли, що тут помінявся вже третій продавець за тиждень. Ніхто не хоче на тій точці торгувати.

В сусідньому кіоску дві жінки і хлопець підліток вибирають собі товар до смаку:

- Дайте нам кавуницю,- просить одна з них.

З розмови стало зрозуміло, що це гості з іншого міста. Подумалося, що навіть іногородніх продаж кавунів у оточенні вихлопних газах не турбує.

У наступному кіоску привітна продавчиня радо пропонує нам свій товар. У неї, крім кавунів, динь є ще морква, перець, баклажани. Розповідає, що в неї клієнт уже напрацьований. За багато років знають, що кавуни і дині смачні, тому і йдуть до неї.

- А те, що до проїжджої частини близько? Нічого?

- Хочете, я Вам виберу з тих, що не лежали біля дороги?

- Та ні, дякуємо!

- Не бійтесь, беріть. Кавуни дуже смачні, солодкі.

- А сертифікат якості, дозвіл на торгівлю у вас є?

- Є. Але всі документи у хазяйки.

Ми спеціально не вибирали «жертву» допиту. Зовсім випадково натрапили і на «торішні» кавуни, і на продавчиню, в якої відсутні документи на місці. Все розраховано на те, що ніхто і ніколи не запитує того сертифікату. Ну не прийнято у нас запитувати документи. Не дійшли ми ще до того, щоб користуватись правами, передбаченими Законодавством України. Тому дивляться з-під лоба і з подивом на тих, кому потрібен цей сертифікат.

Продавці стверджують, що їх перевіряє ветеринарна лабораторія і беруть на експертизу аж по 10 кавунів. Цікаво виходить, лабораторія каже, що до них не має ніякого стосунку, а торгівельники стверджують, що приїжджають до них регулярно і дають на перевірку свою продукцію. Де ж правда? Якщо врахувати те, що висновок експертизи дійсний кілька днів, а беруть по 10 кавунів з кожної ятки, то напрошується висновок, що підприємець працює тільки на одну лабораторію.

Ще одні підприємці сертифікат якості демонструють без проблем, а от на питання про дозвіл на торгівлю, реагують неоднозначно, навіть дещо агресивно. «Шо ви хочете цим сказати, мені що зібратись і уїхати?» – дивується продавець.

Ще один підприємець переконує:

- Ми з вами коли йдемо, то теж піднімаємо за собою пилюку. Диня і кавун впитує тільки коли росте, а якщо зірвали, то він уже оддає, а не забирає.

А ще нам вдалось дізнатись, що ті, хто хоче торгувати баштановими, платять до місцевого бюджету 2800 гривень, і квитанція про оплату вважається дозволом на торгівлю, а стояти можного де завгодно. Крім того, підприємців зобов’язали фарбувати кіоски у зелений колір.

А як у них?

Виконком Сумської міськради 18 червня прийняв рішення про впорядкування торгівлі баштановими культурами на території міста в літньо-осінній період. Визначено 25 місць, де з 10 червня по 1 листопада можуть розміщуватись кіоски для сезонної роздрібної торгівлі. Управління архітектури розробило типовий варіант киосків розміром 3 на 3 метри жовтого кольору. За оренду землі, на якій розміщені кіоски, торгівці перераховують в міський бюджет близько 300 грн. в місяць за один кіоск. Кожен, хто встановив ятку, зобов’язаний мати реєстраційну картку з паспортом прив’язки. Тимчасові споруди без такого документа або які не відповідають відомостям у паспорті підлягають демонтажу. Серед обов’язкових вимог також знаходження товару винятково в межах кіоску і підтримання порядку на прилеглій території.

Замість висновків

Прожити літо і не скуштувати соковитого кавуна чи запашної дині – все одно, що з’їздити на море і не скупатись. Теоретично можливо, а практично важко стриматись. І пишучи матеріал, питань з’явилось більше, ніж відповідей. Чому СЕС і ветслужба посилаються один на одного? Виходить, що ніхто нічого не перевіряє? Якщо підприємці платять у міський бюджет, і фарбують кіоски в один колір, то чому вони торгують саме біля проїжджої частини? Якщо приймалось рішення про видачу дозволів на торгівлю, то чому це не обнародувалось? Згідно санітарним правилам і нормам під час торгівлі повинна витримуватись дистанція від проїжджої частини не менше 10 метрів. Для чого існують закони і правила? Тільки для того, щоб їх порушувати?

Компетентно

Ціна на кавуни невиправдано висока

Кандидат сільськогосподарських наук, директор Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН Володимир Лимар:

- Площі під баштанними займають в Україні близько 80 тисяч га. З них під кавунами – 54-60 тисяч га, решта – під динями. Планується зібрати 600 тисяч тонн кавунів. Це відповідає рівню минулого та позаминулого років. На сьогодні виробники реалізовують кавуни з поля в середньому по 70-80 копійок за кілограм. На ринках уже бачимо іншу ціну, невиправдано високу. З усіма накрутками (транспортні та інші витрати) кілограм кавуна в роздріб мав би коштувати, за моїми підрахунками, не більше, як 1,80 грн. Немає значення, про Київ йдеться чи про Львів, тим паче Охтирку. Сьогодні на кавуні заробляють найбільше не виробники, а перекупники.

IMG_2284Кавунотерапія

Протягом дня з’їсти два кілограма кавуна, розділивши дозу на п’ять прийомів. Тим, хто важко витримує голод, можна їсти кавун з шматочком чорного хліба.

Кавун очищає нирки, сприяє похудінню, виводить холестерин, омолоджує. Кавунове насіння допомагає очистити організм від гельмінтів. Насіння треба висушити, подрібнити в кавовому млинку, змішати з молоком у співвідношенні 1:10. Вживати двічі на день по дві склянки протягом тижня.

При ревматизмі та подагрі приготуйте відвар за таким рецептом: висушити кавунові шкірки в духовці, потім подрібнити. Чайну ложку подрібнених шкірок залити склянкою води і кип’ятити 5 хвилин. Вживати по півсклянки 3-4 рази на день.

Матеріал підготували О.Кобилко, К.Кучерява

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: