В чистоті, та в злиднях

11 сентября 2013 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев |

Прийшла осінь, розпочався новий навчальний рік. Хтось тільки-но покинув стіни рідної школи і вперше ступив на поріг навчального закладу, а хтось уже звичним кроком повертається після канікул в рідну групу, щоб продовжити курс навчання. Але де ж проживають студенти, як проводять свій вільний час і що б їм хотілося змінити? Задавши собі такі питання ми відправились на пошуки інформації. В місті функціонує три навчальних заклади, в яких можна здобути професію: Охтирський коледж СНАУ, ДНЗ «Охтирський центр ПТО», ІУЦ філія СумДУ. Студенти, які навчаються в цих закладах, в більшості своїй охтирчани ,але є і з інших міст сіл і навіть районів. Де ж їм поселитися і які умови може запропонувати навчальний заклад. Спершу відправляємось до гуртожитку коледжу.

100_5896Перші враження

Двері закладу обклеєні всякого роду оголошеннями. Зокрема, є і про заборону стороннім входити до гуртожитку, а також про режим роботи, повідомляється, що студентам можна знаходитись за його межами до 22 години, а сімейним до 23. В холі на стінах є інформаційні стенди, годинник, зазначені телефони гарячих ліній. Вахтер одразу ж насторожилась, побачивши сторонніх, запитала, до кого ми йдемо. Видно, що повз такої зайвий не прошмигне. На вахті старий ламповий телевізор, стіл, кілька стільців. Стіни і сходи нещодавно пофарбовані, підлога чиста. Враження, що потрапив до самотньої педантичної чистьохи, в якої немає чоловіка, який би розкидав свої шкарпетки по кутках, і немає дітей, які б забули прибрати обгортку з цукерки. Комендант гуртожитку Людмила Михайлівна Окорокова проводить до кухні. Одразу хочу відмітити, що про прихід кореспондента ніхто заздалегідь не попереджав.

100_5855

Там, де готують їсти

На кухні (одна на весь поверх) три триконфорочних електроплити, умивальник та довгий стіл. Звичайно, все ще радянських часів, але чистеньке, акуратне. Та чомусь не було жодного бачка для сміття. Враження, що або там не готують нічого, або тільки розігрівають те, що мати з дому передасть. В коридорах теж все чисто, зайві предмети відсутні.

КІМНАТА ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИДе живе студент?

Двоє студентів прибігають до гуртожитку по зошити. Тож маємо можливість подивитись кімнату і заодно запитати, як їм тут живеться і чи мають якісь претензії до керівництва. В гуртожитку блочна система. В кожному блоці по дві кімнати: трьохмісна і двохмісна. Вони як почули, що кореспондент хоче подивитись їхнє помешкання, кидаються швиденько поправляти постіль та прибирати посуд зі столу.

Зливний бачок, перемотаний стрічкоюКомендант робить зауваження про те, що вона їх не так вчила застеляти ліжка. Хлопці одразу ж реагують на це і починають ставити подушку трикутником. Видно, що Людмила Михайлівна дійсно вчила їх застеляти ліжко, адже роблять це автоматично, без зайвих нагадувань. В кімнаті 2 ліжка, стіл письмовий, стіл кухонний, кілька стільців, холодильник, вмонтована шафа. У кутку стоять новенькі двері. Це батьки хлопців вирішили поставити їм у кімнаті нові двері. Ремонт у кімнатах теж робиться коштом батьків .

Для двох кімнат передбачено туалет і душ. Сантехніка теж радянських часів, аж дивно, що такий раритет ще працює. Оскільки гаряча вода відсутня,то у душі є тазики.

IMG_6731Слово начальства

Директор коледжу Світлана Шаховська говорить, що протягом чотирьох останніх років кількість студентів тримається на одному рівні: близько 500. З них більшість місцеві. Десь 35-40% – приїжджі. Але в гуртожиток поселяються мало. Зараз проживає 44 студенти, хоч розрахований він на 300 місць. Таку непопулярність гуртожитку Світлана Іванівна пояснює тим, що батьки намагаються поселити дітей на квартиру,адже там можна домовитись із господинею, яка готуватиме їсти, оскільки до коледжу приходять навчатися після 9-го класу, то діти ще не пристосовані до життя. Крім того, в коледжі налагоджена система допомоги тим, хто шукає житло. Ті, хто здає квартиру, залишають адресу або телефони.

100_5867Думка студента

Артур Остапенко з Котельви та Владислав Животовський з Тростянецького району вчаться на другому курсі на «газовиків», як вони самі сказали. Хлопці вважають, що жити в гуртожитку дуже класно, а на питання, що б вони хотіли змінити, відповіли, що хотілося б, щоб у гуртожитку жило побільше студентів.

 

 

100_5897А от Юра Ківшик з третього курсу побажання має більш практичні.

- Хотілось би, щоб вікна були пластикові, а ще я знаю – в одному із навчальних закладів Полтавської області студенти, які отримують стипендію, за гуртожиток не платять, а кошти вираховують одразу зі стипендії. Добре було б якби і в нас так зробили. А взагалі мені подобається жити в гуртожитку. Ми тут всі дружні, як одна сім’я. Та й ціна влаштовує. Квартиру за такі гроші не знайдеш.

100_5900Першокурсник Стас Гапон говорить, що найбільша проблема гуртожитку – це відсутність гарячої води.

- Хочеться щоб була гаряча вода і взимку було тепло. Дійсно, гарячої води немає. Взагалі розраховано так, що поки опалювальний сезон, вода є, а в інший час студентам доводиться гріти воду. Але минулого року навіть в зимовий період тепла вода була відсутня. Тож студенти побоюються, що і зима 2013 буде безводною. Причини відсутності води комендант не озвучує, але каже, що цієї зими обіцяють дати.

Дозвілля

В гуртожитку з сьомої до двадцять третьої працює вихователь. Психолог за освітою Ірина Наумова стверджує, що доки не проконтролює, чи всі на місцях і повлягались спати. спокійно додому йти не може. Для студентів проводяться різноманітні заходи і дискотеки. Зокрема зі слів студентів, їм дуже запам’ятався минулорічний Хеллоуін.

Як же оснащені місця для відпочинку студентів? Кімната для самопідготовки – це звичайне собі приміщення з кількома столами та стільцями. На стінах розвішані плакати, мальовані руками студентів до якихось свят. Парти накриті саморобними скатертинами, працівники постарались ,щоб прикрити старі потерті меблі. Один із стільців з відламаним краєм ,наче надкушений кимось. Зала, де проводяться заходи, мало чим відрізняється від попередньої кімнати, хіба що більша за розміром. Ті ж парти і стільці, на стіні дошка. Коли тут влаштовуються дискотеки, то столи виносять із зали, музичну апаратуру приносять з коледжу або хтось із студентів вмикає комп’ютера.

Що по чому?

Вартість проживання в гуртожитку складає 220 гривень у неопалювальний період і 240 взимку. Проживання на квартирі – з одного студента в середньому 300-350 гривень.

В коледжі функціонує їдальня. В середньому за 10 гривень можна взяти першу, другу страву, компот і булочку. Крім того, постійно працює буфет, де на перерві можна перекусити. Та знову ж таки в їдальню студенти йдуть без особливого ентузіазму. Так із 99 цьогорічних першокурсників послугами коледжівської кухні користуються всього 40 студентів.

Замість висновків

Гуртожиток Охтирського коледжу СНАУ – єдиний студентський коледж у місті. Якщо хтось не жив за часів Радянського союзу, то можна ходити сюди на екскурсію. Дивно навіть, що ці старезні меблі ще досі цілі. Заслуга в цьому, мабуть, і коменданта, яка 33 роки пропрацювала на одному місці і господарською рукою керує всім процесом, і вихователів, які стараються кожну вільну хвилину студента чимось зайняти, аби в нього не чухались руки щось зламати. «Бідно, але чисто» – мабуть, це найвдаліший опис гуртожитку. Хочеться вірити, що все ж мрії студентів про гарячу воду здійсняться, що керівництво поклопоче про оновлення матеріальної бази. Хоча в це мало віриться, бо поза очі кажуть, що працівники по півроку не отримували заробітної плати, а працювати доводилось за двох. Невже і цей гуртожиток доведуть до ручки?!

В гуртожитку побувала Олена Кобилко

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: