Вдохновение + видео

4 февраля 2014 | ДОЗВІЛЛЯ | 1 комментарий |

Поетичні зустрічі

Будянська«Не веду лік напастям, а було їх – чай, чай,

Може, випадком щастя забреде у наш край.

В косах срібло замріє, так ще хочеться жить!

Тож пишу, як умію, доки серце дзвенить».

Галина Будянська

Вже другий десяток років у святкові різдвяні дні Охтирська районна центральна бібліотека проводить поетично-музичні зустрічі у своїй читальні, запрошуючи на бесіду людей, які своєю творчістю прославляють нашу рідну Охтирщину, які переживають за її майбутнє, піклуються про сьогодення. Цього разу завідувачка бібліотекою Ольга Андоленко подивувала запрошених своїм неординарним підходом до організації традиційного заходу: на поетичній зустрічі з охтирською поетесою Галиною Будянською були і вірші, і пісні, і спогади, і старі сімені фотографії, і привітання. Це не був статичний концерт, коли глядачі тільки слухають і аплодують. Це була невимушена, жива, щира розмова про народжене в серці поетичне слово, про життя і нашу ментальність, про дружбу і чесність, про всіх і про кожного.

Промовиста поезія Галини Будянської легко лягає на музику. Пісні на її слова у виконанні заслуженого артиста естрадного мистецтва Мар’яна Пуляка, члена обласного об’єднання Всеукраїнської національної музичної спілки, композитора і співачки Руслани Лісової та члена спілки кобзарів України, бандуристки і співачки Антоніни Теслі звучали то «з відтінком одухотвореної печалі то з нестриманими жаринками раптового гумору» – саме так стверджував колись член Національної письменників України Борис Бєлаш.

Одним із головних подарунків та сюрпризів для поетеси стала присутність ведучого поетично-музичних програм головної редакції освітньо-художніх передач першого каналу Українського радіо національної радіокомпанії України Іштвана Геді.

Наша довідка

ІштванІштван Геді – відомий співак, радіо-ведучий, продюсер музичного радіо шоу «Шукаю продюсера», підсумки якого проходять під час телезйомок гала-концерту в залі НПМ «Україна», телеверсія якого здійснюється на багатьох телеканалах і радіостанціях України, зокрема, ТРК «Київ», КРТ, УР, ОТV, Максі-ТВ. Спеціальні гості цього шоу-бізнесу, організатори концертів, директори телешоу і радіо-хіт-парадів, програмні директори FM-радіостанцій оцінюють професійний рівень учасників шоу та пропонують співпрацю кращим з них.

- Іштване, що привело Вас до нашого міста?

- Маю таку професію, що доводиться колесити теренами України і шукати талановитих людей, які майстерно володіють поетичним словом, щоб потім познайомити з ними величезну слухацьку аудиторію першого каналу Українського радіо, зокрема в програмі «Поетичні зустрічі», яка виходить щонеділі о 21.07. Саме тому я і приїхав до Охтирки, щоб записати для своєї програми інтерв’ю з Галиною Будянською, її вірші та пісні. Я переконаний, що вийде просто чудова передача, адже послухати буде що.

Я дякую за інтерв’ю газеті «Роксолана». Мені приємно познайомитись з Вашою газетою. До речі, це ім’я для мене значиме: нещодавно дівчина саме з таким ім’ям – Роксолана Калин з Івано-Франківська зайняла перше місце в номінації 2Найкраща пісня року» і отримала спеціальний грошовий приз у розмірі 50 тисяч гривень від народної артистки України Оксани білозір. Тож і вам я бажаю завжди і скрізь бути першими.

Поезія Галини Будянської

НЕ ПОКИДАЙ!

Не покидай мене у спрагу,

Не покидай:

Коли ослабну – дай відвагу

І силу дай.

Не покидай в суцільну зливу,

Як стисне жах.

Коли смакують стиглі сливи

В Твоїх садах.

Як небо краять блискавиці,

Як я сумна,

Тримай мене в своїй десниці,

Вона міцна.

Коли розіллєш чашу гніву,

Прошу одне:

Тоді, Владико, справедливо

Суди мене.

Амінь.

 

СВАТАННЯ НА КАРДАШІВЦІ

Ті свати ішли здаля,

З голоду охляли,

Бо сватів уся рідня

Довго розглядала.

Як пустили їх у двір,

То годину тисли.

Ой, дивіться, щоби вам

Гарбуза не втисли!..

Приспів:

Розгуляйся, душа, все тобі затісно,

Кардашівка моя – ні село, ні місто.

Кардашівка моя, ти, як тая дівка,

І весела, й молода, рідна Кардашівка!

Вийшла дівка до сватів

Весело й охоче.

Каже, сватайте скоріш,

Бо я заміж хочу.

Хоч у мене юний вік,

Та я мало спала.

Працювала цілий рік,

Посаг готувала.

…Ой, весіллячко гуло,

Що там говорити!

Дуже гарно було,

Треба повторити.

Край Охтирки, в сосні –

Грузді-зеленушки.

Тут у кожному дворі

Доні-щебетушки.

Ми співали, треба йти,

Підведем кінцівку:

Не минайте, свати,

Нашу Кардашівку!

 

КУДИ Ж Я БЕЗ ТЕБЕ?

За хмаркою хмарка женеться,

Зовуть журавлят журавлі.

Село це Журавним зоветься –

Куточок такий на землі.

Дороги навкруг, пролягають

Дубові й соснові ліси.

На луках зелених лунають

Вродливих жінок голоси.

Приспів:

Журавне, ти, як слово сокровенне,

Живу й радію – ти на світі є.

Село моє, село благословенне,

Моя родина, вогнище моє!.

З дороги рибальської в травні

В долину погляну згори.

Село – ніби ложка в сметані,

Квітують у вишнях двори.

І як розмістилось розумно!

Хати над рікою звело.

І стане зворушливо-сумно…

Куди ж я без тебе, село?!

 

 

Мереживо натхненної душі

КвітчастаАнгеліна Квітчаста (псевдонім – Галини Харченко) – молода поетеса із Рябини Великописарівського району. Це край, де народилися відомий майстер слова Володимир Затуливітер, кіносценарист Анатолій Стріляний. Перші творчі кроки Ангеліна зробила в рідному селі. В школі вона почала писати казки та дитячі оповідання, які все частіше з’являлися на шпальтах відомої газети «Сільські вісті» та «Читанка Котигорошка». Перша збірка поетеси вийшла у 2013 році під назвою «Мереживо натхненної душі». Твори, які були написані в 2011-2012 році, як найкраще передали стан душі Ангеліни. 105 сторінок увібрали в себе твори п’яти розділів під назвою: «Мати-мовонько святая», «Зоряне видіння», «Часу плин», «Люби життя», «Твої вуста говорять про кохання».

Працівники редакції «Роксолани» стали одними з найперших, кому молода поетеса презентувала збірку улюблених віршів, про що говорять наступні рядки автора: «Хай слово «Роксолана» барвінком в’ється, на шпальтах днів, рясних віків, з цікавих тем, омріяних віршів і щастя вічно сонечком сміється. А ковалям збагаченого слова – добра любові, радості життя…»

Лапаття біле

Лапаття біле сипле без упину,

Світанок дбало кутає сніжком,

Зимові пухом падають години,

Зима фарбує землю білим сном.

Хутром стежки укрилися швиденько,

Біляві пледи тягнуться за даль,

Лягає ніжність лагідна м’якенько,

Повітрям висне з бісеру вуаль.

Криштальні віти – витвори природи,

Скриплять, хитають снами стовбури,

Мороз, не пропускаючи нагоди,

Замерзлі ронить крапельки згори.

Кується крига дивом кришталева,

Крижинками вилискують гаї,

Пейзажі стигнуть холодом миттєво,

Краса полонить чарами краї.

Наліпки візерунчасті, прозорі

В сльозах безвинно тануть дощових,

Сніжинки ж відбивають неба зорі,

Згасаючи у водах крижаних.

 

Поетеса з народу

прогонна

 

Марія Федорівна Прогонна

Років два тому почала складати вірші. Як вона сама зізнається, вночі, коли не спиться – вірші самі складаються. Спочатку думала собі, от встану вранці і запишу. Але коли прокидаєшся зранку, то пригадати мало що вдається. Тож взяла собі за правило, як тільки з’являються в голові поетичні рядки – зразу ж їх записувати, не зважаючи на те о котрій ночі прийшла муза.

 

Сваха

Схаменулась моя сваха

Стала королевою,

Перекреслила старе

Правою і лєвою.

Заклялась сама собі

Горілки не пити,

Попросила в Бога сили

По новому жити.

Набралася сили духу,

Навела порядки,

В хаті близько все мигтить,

Ухожені грядки.

Стала чемна, як годиться,

Довіру людям додає

Своїх онуків все шанує,

Любов і ласку віддає.

Отака то моя сваха

Аж радіють внуки,

Захотіла і взяла

Сама себе в руки.

 



Комментарии (1)

 

  1. ирина пишет:

    очень рада,что наконец то мы начинаем ценить высокое.ценить и восхищаться силой слова.спасибо вам,что возрождаете любовь к поэтическому искусству.

Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: