Палац культури з Химерою

28 марта 2014 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | 2 коммент. | №13(939)

"Славна" в проекті

По вул.Жовтневій, 31 завершується будівництво торгового центру. Багато хто з охтирчан на кухні обговорює недоречність такої махіни поблизу окраси міста – Собору, дехто ностальгічно пригадує яким був Палац культури заводу «Нафтопроммаш».

…Однак сказати про це вголос чи то бояться, чи то не наважуються. Аж ось в одного з наших читачів нерви не витримали і він надіслав нам листа

ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!

Постійно читаю Вашу і нашу газету. Проте з листом звертаюся вперше. Викликане це звернення біллю та нерозумінням того, як відбувається забудова в центральній історичній частині міста.

Історики називають Охтирку своєрідним музеєм під відкритим небом, в першу чергу за його сакральні споруди: Покровський собор, Введенську, Христо-Воздвиженську (Графську) церкви. Цей ансамбль на Соборній площі доповнювала золотокупольна Спасо-Преображенська церква. Що ми маємо наразі?

В історичній частині міста ведеться добудова якоїсь Химери до колишнього Палацу культури. Якби піднявся з могили колишній директор заводу «Промзв’язок» З.П.Гафанович, який його збудував, він, мабуть, сказав би лише одну фразу, яка викарбувана на його надмогильній плиті: «Вот и все…». Щось подібне вимовив би і покійний Заслужений архітектор України, колишній головний архітектор нашого міста М.А.Новосельський.

Не буду вдаватися у нагальну потребу будівництва цього об’єкту для розвитку економіки міста.

Не треба бути архітектором, чи просто будівельником, щоб зрозуміти безграмотність такого архітектурного «ваяння» біля культової споруди у центральній історичній частині міста. Хто цей зухвало-авангардний автор проекту, що своїм мазком перекреслив не тільки всі канони містобудування, а й поглумився над нашим містом?

Архітектору Городецькому В.В. зі своїм Будинком з химерами у м.Києві не могло і приснитися, що в Охтирці знайдуться його «послідовники» та зможуть модернізувати будівництво ще однієї Химери.

При проектуванні навіть незначних об’єктів у захисних історичних зонах повинні враховуватися перспективні погляди з усіх прилеглих сторін об’єкту. Автор проекту проігнорував це правило та взагалі принципи формування архітектурно-перспективної композиції забудови, та своїм «прищепленням Омели» принизив культову споруду Спасо-Преображенської церкви. Церква стала зовсім невидимою з площі Соборної, немовби провалилася крізь землю. Химера, заради вилізти в «калашний ряд», своєю підошвою розчавила основу містобудівного планування – червону лінію та розірвала її, немов ту фінішну стрічку.

Охтирчани кажуть, що навіть фасадні контури «химери» нагадують їм якісь агропромислові об’єкти: чи то чернечанську теплицю у вертикальному витязі, чи то лутищанське сіносховище.

Автозупинка-лазняШушманівські автозупинки-лазні, зупинка маршрутних таксі прямо на тротуарі вул.Червоноармійської, бліц-«дорога життя» через мікрорайон Дачний, плакуча покрівля школи №3, холодна осінь 2011 року в школі №2, підготовлені до руйнації та розкрадання школи №7 та 10, будинок піонерів, сквер для щойно одружених молодих на площі Соборній за формою однієї кучі піску, оновлені вапняним розчином бордюри в центральній частині міста, «липова» депутатська алея у міському парку, загнаний чиїмсь заповітом у глибокий кут під Постамент без Шевченкапаркан міськвиконкому фундамент пам’ятника Великому Кобзарю, що, так і відзначив двохсотріччя з дня народження видатного сина України. Цей список можна продовжити. І це свідчення байдужості і громади, і депутатів.

Але химера – це об’єкт зовсім іншого порядку та відповідальності. Тому і виникають наступні запитання стосовно прибудови: Хто надав дозвіл на виготовлення проекту та будівництво цього об’єкту? Чи були проведені у місті громадські слухання, містобудівна рада, депутатська комісія щодо об’єкту будівництва? Коли і ким проведена експертиза проекту, адже категорійність споруди досить висока? Чи дотримався автор проекту (до речі, хто він?) одного з правил «фейр-плей» закону України «Про архітектурну діяльність» в частині захисту авторських прав – чи отримав він дозвіл на перебудову об’єкту «Палац культури» від попереднього автора?

Антон Бова

 



Комментарии (2)

 

  1. Ахтырыч пишет:

    “Роксолана”, только вы способны вытребовать и показать ахтырчанам план нашего города с его будущими застройками. И вызвать громаду на обсуждение проекта. Со временем будет достигнуто:
    а) жители потихоньку подключатся к жизни города – начнут обсуждать проекты, что правильно, что нет;
    б) в них проснется любовь к своему городу – почувствуют себя хозяевами, а следовательно станут бережно относиться к экологии и существующим объектам.
    в) кто побогаче станут проявлять благотворительность – потому что это будет почетно, пусть даже это будут лавочки, мусорки, беседки, остановки. Людям самим захочется сажать клумбы и деревья.

  2. Галина пишет:

    Возле “фундамента” для памятника Кобзарю стоял прекрасный каштан. Как жаль было смотреть, когда его спилили. Неужели нельзя было “вписать” памятник, или что там будет с деревом. Огорчает, что власть умеет только уничтожать, а сколько времени нужно, чтобы снова выросло дерево никого не заботит.

Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: