Як і де люди хоронять свою совість

11 апреля 2014 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | 1 комментарий | №15(941)

Не подивуюсь, якщо ви, поглянувши на першу сторінку газети з відображенням навколишньої території центрального кладовища, скривиться і невдоволено промовить: «Знову «Роксолана» про сміття пише. Скільки можна?» Відповімо так: скільки буде тривати сміттєвий безлад у нашому місті, стільки і будемо! Може, когось і задовольняє перспектива бути похованим не у святій землі, а у ямі, викопаній серед спресованого десятиріччями сміття, яке не перегниває і не розкладається, то це його проблема. Більшість людей хочуть жити в чистому домі, в чистому місті, на чистій планеті, тому ми не маємо права замовчувати катастрофічну ситуацію із сміттям, яке буквально окупувало вже навіть і міські кладовища.

IMG_7228

Привернула нашу увагу до цієї проблеми місцева жителька Валентина Дмитрівна Катрич, яка не стримувала емоцій:

- Рік тому помер мій чоловік – чорнобилець. Поховали на центральному кладовищі. Ходжу до нього через день і те, що бачу, виводить із себе. Я розумію, коли на межу кладовища зносять вінки, штучні квіти, які приносили на могили, це повинні прибрати комунальні служби. А якщо сюди несуть і везуть сміття і різний непотріб з дому, то як же ті люди гріха не бояться? Вітер як війне, то летять у повітрі поліетиленові пакети, використані предмети жіночої гігієни і дитячі памперси, чіпляючись за гілки дерев, за огранки, звисаючи над могилами. Та де ж совість у таких людей?

Була останній раз у п’ятницю, за вихідні уже нанесли купу сміття. Я побачила стоптані черевики, розбитий посуд, пір’я з курки, згнивши картоплю, щось звалене в пакетах. І такий мене гнів узяв, думаю, як підслідкую, хто приніс чи привіз – власноручно поб’ю!

Щоб переконатися, чи дійсно там така неприглядна картина, ми запросили провести нам екскурсію по периметру Центрального кладовища та на 8-й сотні заступника директора КП «Благоустрій» Сергія Чижика і завідуючу конторою похоронного обслуговування КП «Благоустрій» Лідію Шиленко.

- З року в рік ця картина повторюється – розповідає Сергій Михайлович. – Ми прибираємо гори сміття, знесеного на периметр кладовищ зсередини, та ще й доводиться вантажити і вивозити тверді побутові відходи, звезені охтирчанами з половини приватних дворів міста. Удавиться за три гривні, щоб до тебе приїхали додому і забрали все, що тобі зайве. Зате на кладовище чи в ліс не пожаліє бензину, аби відвезти непотріб.

IMG_7215Господи правий, чого ми тільки не побачили серед куп сміття! Бомжу можна підібрати собі гардеробник, вдягтися і взутися. Лежить на купі вицвівших надмогильних букетів пір’яна перина звідкілясь, чемодан шкіриться внутрішньою порожнечею, розбиті пам’ятники і повалені хрести, дірки-копальні, в яких беруть пісок і скидують сміття, порожні пляшки з-під шампанського, наче відьми святкували тут свій шабаш…

- На минулому тижні хтось підкинув двох здохлих підсвинків. А перед тим – кілька закоцюблих курок. А тут і собаки, коти бігають, можуть розтягти інфекцію по всьому мусту, бо воно ж від якоїсь хвороби здохло. Та й прикопай же десь, від людського ока подалі, так ні, до кладовища принесли.

І немає на них кари Божої. Буває прохожу, бачу, несе жінка вже похилого віку, сміття від могилки, за якою прибирає, і кидає під огранку сусідньої. Я кажу, що ж ви робите, а вона у відповідь, мовляв, вони молодші за віком, як прийдуть, то й це викинуть.

Образливо ще, коли тільки вивеземо купу сміття, а завтра дивлюсь, зносять туди знову вінки та букети. Кажу, не треба сюди, тільки ж прибрали, кидайте хоч там, де ще не прибрали. А у відповідь: я звикла тут кидати, а далі не понесу. Що ви хочете з таких людей?, – обурюється Лілія Миколаївна і підбирає викинутий надгробний хрест і пожухлий букет штучних квітів, аби віднести його до більшої купи і усунути хоч би ненадовго появу нового звалища.

IMG_7324- Найгірше, коли в одну купу звалюється кладовищенське і побутове сміття, вперемішку зі спиляними гілками дерев. Тоді треба вручну їх вибирати, адже можуть завернути із полігона, там гілки дерев не приймають. Ми уже навезли його з усього міста, де проводили обрізку дерев, на територію «Благоустрою». І не знаємо, що з ним робити. Палити категорично заборонено. Воно не гниє. Я колись пропонував купити місту подрібнювач деревини і прес – можна виготовляти брикети і отримувати альтернативне паливо. Як завжди, кажуть, що немає грошей. Але ж і чимало питань зняли б з порядку денного, – каже Сергій Миколайович.

IMG_7209А ще одна проблема пов’язана із утилізацією пам’ятників, які були замінені на нові. Де їх дівати? Не забирати ж додому? В принципі, ті підприємства, які займаються установкою нових пам’ятників, повинні не тільки демонтувати, а й забрати з кладовища старий. І це має бути основною умовою їх роботи. І місцевій владі треба шукати важелі впливу на цей бізнес.

Слід також втрутитись у взаємовідносини між КП «Благоустрій» і ДП «Верп». Кілька років тому останнє прибрало свої контейнери, які стояли на території кладовищ і використовувались для збору сміття. Тепер залишились тільки забетоновані майданчики. КП «Благоустрій» справно купує талони і платить ДП «Верп» за утилізацію сміття. То чому було не відновити користування контейнерами і не повернути свої на місця?

У кожної проблеми є шляхи вирішення. Треба їх тільки правильно знайти і застосувати.

Л.Меркульцева

Фото О.Кобилко

 



Комментарии (1)

 

  1. МаЛЬВА пишет:

    нервів не хватає дивіться на все це!

Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: