Відсвяткували: тихі мемуари про війну рядові розказують солдати

15 мая 2014 | ЖИТТЯ МІСТА | Нет комментариев | №20(946)

Не зважаючи на нестабільну ситуацію в країні, Охтирщина відзначила свято День Перемоги. Цьогоріч свято зі сльозами на очах набуло трохи іншого забарвлення. Вітаючи ветеранів з перемогою посадовці раз по раз нагадували про те, що словосполучення мирне небо над головою стало набагато зрозумілішим і набагато актуальнішим, ніж навіть рік тому. Кілька слів щодо символів. Хоча з георгіївськими стрічками, які ще донедавна чіпляли і стар і млад, ніхто на заходи не прийшов, але і до європейського символу червоного маку долучились одиниці. (Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров. Логотип біля символу містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945). На мітингу, який проходив на Кургані, з маком була лише голова районної ради ветеранів Тамара Кучеренко і то їй презентувала цей символ директор районної бібліотеки Ольга Андоленко. На міських заходах близько десятка людей прикрасили себе новими для України символами, хоча в Європі цей знак використовується давно.

АВТОПРОБІГ У СУПРОВОДІ ГЕЛІКОПТЕРА

7 травня від пам’ятника Герою України Олексію Бересту стартував автопробіг, присвячений Дню Перемоги. Це щорічна акція яку проводить Товариство сприяння оборони України з Охтирки та Тростянця. Ветерани з обох міст проїхались місцями бойової слави, вшанували загиблих товаришів. Тільки-но колона рушила з місця, як у небі з’явився гелікоптер. Таке співпадіння в наш неспокійний час змусило серце стиснутись.

P1510633

ДІТИ ВІЙНИ – ДІТЯМ СЬОГОДЕННЯ

Л. ЛебідьУ міській бібліотеці організували зустріч учнів гімназії з дітьми війни: Лідією Матвіївною Лебідь та Інною Миколаївною Ткаченко. Спочатку діти відверто скучали, а коли слово взяла Лідія Матвіївна, то розворушились і дуже уважно її слухали. Тим паче, що розповідь була дуже емоційною. Вона пам’ятає, як забирали на війну батька. Посильний верхи на коні привіз повістку. Десятирічна Ліда залишилась у родині за старшу. Цілими днями з дітворою добували паливо для печі. Для цього їздили у ліс по хвою. За день це вдавалось разів по сім. Ліс був такий вигребений, що залишився лише голий пісок. А ще в пошуках чогось їстівного ходили збирати колоски. О четвертій ранку сідали на поїзд і їхали на десятий кілометр, щоб назбирати колосків, оскільки поблизу на всіх полях уже все було визбирано. Багато всіляких історій розповіли дітям свідки подій Великої Вітчизняної, а наприкінці зустрічі побажали дітям, щоб їм ніколи не довелось такого пережити і що б не трапилось, – мати в серці любов до батьківщини.

СТАРІЮ, АЛЕ ПРО ЦЕ НЕ ЖАЛІЮ

Так заспівала одна з жінок, які завітали 7 травня до міського територіального центру. Там для них влаштували справжнє свято. Педагоги та учні з Охтирської школи №3 підготували концертну програму. Та й самі присутні не проти були підспівувати, а під «Катюшу» ще й вдалися в танці. Після виступів всіх очікував смачний обід на свіжому повітрі під квітучими яблунями. Тим, хто не зміг прийти на зустріч за станом здоровя, за словами директора центру Олени Малікіної були доставлені продуктові набори прямо додому.

P1510644

НА КУРГАНІ ЗУСТРІЛИСЯ ДРУЗІ

Традиційний щорічний мітинг до Дня Перемоги районна влада провела на Кургані Бойової слави 8 травня. Минулого року ветерани змушені були смажитись під палючим сонцем, цього ж року для них спорудили накриття. Це варто уваги, адже не кожен учасник війни зможе висидіти годину на сонці. Міська та районна влада осипала присутніх привітаннями, духовенство відправило службу.

Л. Явтушенко, Л. Саливін, М. Думін, Л. Луценко

Три подружки, три сироти війни і всі на ім’я Ліда прибули на мітинг із Вязового. У кожної з них залишились свої спогади про важке воєнне і післявоєнне дитинство, однак сходяться в одному: «Нехай наступні покоління ніколи не знають слів «бомбосховище» і «похоронка».

А Миколі Думіну найбільше запам’яталось повернення батька з фронту, адже саме тоді він вперше побачив цукор-рафінад.

М. Клименко і о. Георгій

Микола Клименко з Чупахівки та о.Георгій покладають квіти до вічного вогню.

МІТИНГ ПРОЙШОВ СПОКІЙНО

Традиційний марш-парад в цьому році відмінили, тож урочистості почались 9 травня біля пам’ятника охтирчанам, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни. Олександр Курило прийшов на мітинг з фотографіями загиблих на війні батька та брата. Йому було три роки, коли батька забрали на фронт, а в сорок третьому прийшла похоронка. Брат Іван пішов на війну добровольцем і в сорок п’ятому пропав без вісти.

О. Курило

Виступаючи з привітальним словом, голова міської ради ветеранів Володимир Троценко висловив хвилювання з приводу того, що військовий оркестр інженерного полку без зайвого шуму скоротили. За його словами вже неодноразово раді ветеранів доводилось відстоювати право на існування оркестру. Ось і цього разу, заручившись підтримкою громади, клопотатиме за повернення оркестру.

Після виступів посадовців поклали квіти та влаштували біля «Кнєжі» концерт. На щастя, обійшлось без провокацій. Хоча присутність на святі радянських прапорів декого нервувала.

МАРШ МИРУ ТА ЄДНАННЯ

Стометрове жовто-блакитне полотнище пронесли охтирчани від пл.Соборної до пл.Святкової 8 травня. На чолі колони несли державний прапор і прапор Євросоюзу. За ним – кілька десятків державних прапорів, військовий оркестр Національної гвардії і оркестр барабанщиць. А далі розгорнувся державний стяг, який несли близько двох сотень педагогів Охтирки. Завершували колону держслужбовці, спортсмени, духовенство і всі небайдужі охтирчани. Цей марш єднання – показ того, що Охтирка підтримує єдність країни і виступає за мир у державі. Естафету передано Тростянцю. Планується, що стометровий прапор обійде всю Україну і на день визволення Сумщини від фашистських загарбників повернеться в точку відправки. Це марш миру дійсно показовий, адже стільки людей у жовто-блакитних краватках, вишиванках та стрічках Охтирка ще не бачила. Піднесенню патріотичного духу сприяло і виконання артистами художньої самодіяльності пісні «Слава Україні». В той момент, мабуть, кожен відчув гордість за рідне місто і рідну державу.

IMG_8033

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: