Кому Мати Тереза, а кому кістка в горлі

30 мая 2014 | ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ | Нет комментариев | №22(948)

нестеренкоУ 2012 році Указом Президента України для допомоги сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, були введені посади дванадцяти тисяч соціальних працівників, для фінансування діяльності яких була виділена окрема стаття в Державному бюджеті України. Не минуло й двох років, як всіх соціальних працівників було звільнено через відсутність фінансування. Експерти стверджують, що це прямий шлях до збільшення соціального сирітства і росту неблагополучних сімей, які не завжди самостійно можуть вирішити свої проблеми. 14 млн. гривень вдалось зекономити на заробітних платах соціальних працівників. Як склались справи в Охтирському районі, запитуємо директора центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмилу НЕСТЕРЕНКО:

- У 2012 році нам додали 17 фахівців. З кожним роком по два працівника скорочували. Згідно з постановою Кабміну по Охтирському району скоротили 13 працівників. На сьогоднішній день в штатній чисельності залишилось 5 працівників: директор, два спеціаліста, бухгалтер і водій.

Тепер центрові доведеться знову реформувати свою систему роботи. Якщо соціальний фахівець обслуговував півтори тисячі населення, то тепер три працівника центру будуть обслуговувати всіх мешканців району. Позитивним показником роботи фахівців було те, що сім’ї, які потрапляли в скрутні життєві обставини виявлялись на ранньому етапі. І вчасне втручання соцпрацівника допомагало уникнути подальшої асоціалізації людей.

- У 2012 році на обліку в центрі стояло 60 родин. Коли прийшли фахівці, то їх стало 260, на сьогоднішній день таких сімей 211. Це не значить, що зросла кількість родин, які потребують допомоги, а просто про багатьох ми не знали. Працюючи на місцях, фахівці кожного дня обстежували родини і намагались допомогти тим, хто цього дійсно потребує.

Наприклад, деякі багатодітні чи малозабезпечені родини не знали, що їм передбачена допомога від держави. Доводилось пояснювати, допомагати збирати документи. За словами директора центру Людмили Борисівни, не тільки цим доводилося займатись працівникам, декому допомагали в ремонті житла, влаштовували на роботу, дітей в садочки, а в одному з сіл соціальний фахівець кожного дня за руку водила дитину в дитсадок, бо батьки з розумовими проблемами не завжди добросовісно виконували свої обов’язки. Зараз у селах соціальних працівників уже немає. Наразі тільки мобільний офіс із представників центру, управління соцзахисту, медиків та інших спеціалістів виїжджає на території сільських рад.

Зараз вирішується питання про фінансування, щоб фахівці могли в разі необхідності систематично виїжджати до певної сільської ради. Це питання стоїть на контролі в голови районної державної адміністрації. Для багатьох родин соціальні працівники були, як мати Тереза. Кожен на своїй дільниці знав, у кого які проблеми, хто може опинитись у групі ризику. Зараз же родини залишились на самообслуговуванні. Співпраця з школами, лікарнями і т.д. , звичайно є, але виявити таку родину легше, ніж їй допомогти. По деяких сільських радах голови залишають фахівця на власному утриманні, адже відчули ефективність його роботи, однак чи всі до цього готові? 329 200 гривень зекономили на Охтирському районі. Однак хтозна, скільки доведеться витратити потім на соціальних сиріт, на утримання інтернатів, в’язниць і т.д.? Може, все ж таки держава схаменеться і припинить економити на тому, за що потім гірко доводиться платити.

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: