Дорога в нікуди

26 июня 2014 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | 2 коммент. | №26(952)

Жителі Охтирщини предметом своєї гордості називають ліси. Майже з усіх боків до міста горнуться лісові масиви, які дають нам гриби і ягоди, цілюще повітря і лікарські трави.

Це зелене золото нашого краю, золото, яке ніхто не заховає в кишеню і не піде з ним геть. Ліс – це величезні обсяги і величезні … лісовози, які, звичайно, видно всім. І кожен починає робити якісь власні висновки. Бачучи, як буквально на очах за кілька останніх років щезають цілі гектари здорового лісу, люди переживають, що це негативним чином відіб’ється на нашій екології, тваринному і рослинному світі. І що нашим дітям після нас уже нічого не залишиться. І, здається, ці побоювання небезпідставні.

лисова дорога

Пам’ятаєте, кілька років тому гучно, з приїздом київських і сумських начальників відкрили у селі Рибальському новозбудовану дорогу лісогосподарського призначення з ґрунтово-щебеневим покриттям. А при нагоді, будучи в редакційному відрядженні у цьому селі, захотілося подивитись, як використовується дорога, чи є з неї якийсь толк і що отримала від цього сільська громада.

СавковСільській голова Ігор САВКОВ розповів:

- Наші люди ще з самого початку будівництва дороги були проти. Та воно й справді по-чудному: там, де живуть люди, доріг немає, а в лісі роблять і грошей не жаліють. Жителі хотіли навіть вулицю свою перекрити, щоб лісгоспівські машини, які возили по ній щебінь і відсипку, не добили остаточно тверде покриття. Але приїхав голова Державного агентства лісних ресурсів і пообіцяв, що заодно і вулицю відремонтують. Та погарячився, бо бюджетні кошти мали цільове призначення, яке на сільську дорогу не розповсюджуються. Так ми і залишилися ні з чим. А лісовою дорогою ніхто з рибальчан не користується, бо вона нікуди не доводить. Зате з лісу зробили пустку. Там, де раніше мисливцям було роздолля, бо в хащах мешкало чимало дичини, то після суцільних вирубок, безперервного дзизчання пил, гуркіту тракторів і машин звір зійшов з цих країв. Я розумію, що ліс – це серйозне господарство. І нам тоді пояснювали, що ця лісна дорога дуже потрібна для діяльності Охтирського лісництва і держава спеціально і цілеспрямовано виділила на її будівництво 2,5 млн. гривень. Збудували на ці гроші 4,4 кілометри дороги з ґрунтово-щебеневим покриттям.

Не берусь стверджувати, хто і скільки «відмив» з тих грошей в свою кишеню, але вже зараз видно, що роботи зроблені абияк і у багатьох місцях дорога вже схожа на корито, а лісовози їздять якимось іншим шляхом. Може, щоб не дратувати людей. На суцільних вирубках лісники пробують створювати нові насадження, але особливого успіху ми щось не бачимо: деревця погано приживаються, а дуби взагалі не хочуть тут рости.

На околиці села, там, де починається лісова дорога, встановлено стенд з інформацією про будівництво та схемою лісового масиву. Привернули увагу цифри: лісосировинна база цього масиву становить 93 тисячі кубічних метрів, а річний об’єм вивезення деревини – 9,3 тисячі кубічних метрів. Значить , через десять років старого лісу біля Рибальського, Рубанів, Попелівщини, В`язового, Скельки і Куземина не буде, а чи виросте молодий натомість, то дуже велике питання.

Шановні читачі! А що ви думаєте з цього приводу?

 

 



Комментарии (2)

 

  1. Иванов пишет:

    лесники никак не накормят и не накормятся

  2. З.Р. пишет:

    Лесхоз строит отступные пути на случай того, что будет инвентаризация лесов. Нет следов, нет криминала. А где следы возьмутся, если дороги то нет

Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: