Охтирська ОДПІ

27 июня 2014 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

ОДПIСплата НДФЛ и ЕСВ мобилизованими лицами

Закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования оборонно-мобилизационных вопросов во время проведения мобилизации» от 20.05.2014 г. №1275-VІІ вступил в силу 8 июня 2014 г.

Так, в частности, мобилизованные предприниматели и лица, ведущие независимую профессиональную деятельность, на весь период военной службы освобождаются от обязанности начисления, уплаты и подачи налоговой отчетности по НДФЛ, единого налога и ЕСВ, при условии, что такие самозанятые лица не имеют наемных работников.

Основанием для такого освобождения является:

– заявление самозанятого лица;

– копия военного билета или другого документа с указанием данных о призыве такого лица на военную службу по мобилизации.

Указанные документы подаются в орган доходов и сборов по месту регистрации в течение 10 дней.

Если же мобилизованное самозанятое лицо имеет наемных работников и на срок его военной службы уполномочивает другое лицо выплачивать работникам заработную плату и/или иные доходы, то обязанность по начислению и удержанию НДФЛ с таких выплат на срок военной службы самозанятого лица несет это уполномоченное лицо.

К тому же такое уполномоченное лицо выполняет обязательства по ЕСВ, определенные подпунктами 1 (кроме уплати ЕСВ), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 ч. 2 ст. 6 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. №2464-VI.

Начисленные и удержанные НДФЛ и ЕСВ уплачиваются самозанятым лицом в течение 180 дней после демобилизации с первого дня его демобилизации без начисления штрафных и финансовых санкций.

Указанные нормы применяются с первого дня мобилизации, объявленной Указом Президента Украины от 17 марта 2014 года N 303 "О частичной мобилизации".

Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які виплачуються банку – вигодонабувачу при настанні страхового випадку із предметом застави (автомобілем), та спрямуються банком на погашення кредиту (затверджено наказом Міндоходів 02.06.14 № 325)

Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.12.2010 N 997, – Порядок.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з: володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пп. 1.2 п. 1 ст. 980 Цивільного кодексу).

Статтею 985 Цивільного кодексу передбачено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання іншого страхового випадку. При цьому страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до ст. 9 Закону N 85/96 страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Водночас, ст. 988 Цивільного кодексу передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону N 85/96).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абз. "б" пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання такої умови: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Порядок застосування пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (пп. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Так, у разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 розділу IV Податкового кодексу (пп. 2.2 п. 2 Порядку).

Про суму здійснених виплат страхового відшкодування податкові агенти повідомляють контролюючі органи у складі податкової звітності за черговий податковий період.

Отже, якщо у разі настання страхового випадку із предметом застави (автомобілем), під заставу якого фізичною особою отримано у банку кредит, виплата страхового відшкодування здійснюється страховою компанією такому банку – вигодонабувачу з додержанням вимог пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу та Порядку, а банк спрямовує ці кошти на рахунок погашення кредиту фізичної особи, отриманого під такий автомобіль, то сума такого відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – позичальника.

Щодо особливостей сплати ПДВ в зв’язку з анексією Криму

У зв’язку зі сформованою ситуацією в Україні і анексією Криму у платників податків виникають питання, як бути з «неправильними» податковими накладними, отриманими від кримських постачальників. Міндоходов повідомило, що для збереження права на податковий кредит необхідно в загальному порядку разом з ПДВ-декларацією за період, в якому отримано «неправильна» податкова накладна, або не отримується взагалі, або не зареєстрована ЄРПН, подати заяву зі скаргою на постачальника (додаток Д8). До заяви необхідно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що підтверджують факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів, або копії первинних документів, що підтверджують факт їх отримання. Таке право зберігається за покупцем протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подачі декларації за звітний податковий період, в якому зафіксовано факт порушення порядку надання податкової накладної.

Лист Міндоходов від 28.05.2014 р. N 10155/5/99-99-19-03-02-16

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Також слід зазначити, що статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, особливий правовий режим на цій території, особливості діяльності підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, права і законні інтереси юридичних осіб визначені Законом України від 15.04.2014 р. N 1210-VII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України".

Крім того, на сьогодні МФУ розроблено проект Закону України "Про особливості оподаткування на тимчасово окупованій території України".

Особливості перереєстрації платників податків в умовах дестабілізації ситуації в країні

У зв’язку з соціальною напругою, яка склалася в державі та призвела до дестабілізації ситуації в АР Крим, м. Севастополі, Донецькій та Луганських областях, Міндоходів звертає увагу на деякі питання перереєстрації платників.

Так, запроваджено механізм, який дозволяє платникам податків в АР Крим та м. Севастополі перереєструвати свій бізнес на територію будь-якої області чи міста Києва і сплачувати податки відповідно до законодавства України.

Для реєстрації зміни свого місцезнаходження / місця проживання юридична особа або фізична особа – підприємець, яка зареєстрована на території АР Крим або м. Севастополя, звертається до державного реєстратора реєстраційної служби України в областях та м. Києві.

Після отримання відповідних відомостей із Єдиного державного реєстру органи доходів і зборів здійснюють взяття на облік платників за їх новим місцезнаходженням / місцем проживання.

Що ж стосується платників податків, які зареєстровані на території Донецької та Луганської областей, діючими нормативно-правовими актами не запроваджено особливостей перереєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) з цих територій та здійснюється відповідно до статей 29, 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

У разі неможливості подання декларації платником податків особисто або уповноваженою особою така декларація може бути надіслана органу доходів і зборів поштою або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Нагадаємо, податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, в один з таких способів:

• особисто платником або уповноваженою на це особою;

• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При поданні до органів Міндоходів податкової звітності в електронній формі слід керуватись Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за N 320/15011.

За «круглим столом» – про податковий компроміс

Про проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» на засіданні «круглого столу» з представниками бізнес-структур розповіла в. о. начальника Охтирської ОДПІ Наталія Окрайченко .

Ознайомивши учасників засідання про основні положення цього законопроекту Наталія Василівна зауважила, що податковий компроміс передбачає звільнення від відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 січня 2014 року за умови сплати 15% податкових зобов’язань. Суб’єкт господарювання під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань та сплачує 15% суми заниженого зобов’язання. При цьому 85% такої суми вважається погашеною, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується. Скористатися таким правом можна протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом.

На закінчення заходу Наталія Окрайченко підкреслила, що такі зміни сприятимуть ліквідації «тіньового сектору» економіки, дозволить детінізувати економіку та збільшити надходження коштів до бюджету.

Порядок заповнення уточнюючого податкового розрахунку за формою 1-ДФ

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) (далі – податковий розрахунок) є однаковим. Вони подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" – на введення рядка. Отже, для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" – рядок на вилучення, а в другому – "0" – рядок на введення.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 N 49, який набрав чинності з 1 квітня 2014 року.

Також з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане питання у категорії 103.25). Скористатися послугою можна за електронною адресою (http://zir.minrd.gov.ua) або через веб-портал Міндоходів (вкладинка "Інформаційно-довідковий ресурс").

 

 



Добавить комментарий

 

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: