Страсті Шевченкові: у кутку стоїть Тарас

27 августа 2014 | ЖИТТЯ МІСТА | 1 комментарий | №35(961)

шевченкоДовгий час пам’ятника Тарасові Шевченку в Охтирці взагалі не було. І це дивно, адже кожне місто має якщо не повноцінний монумент, то хоча б погруддя. А у нашому місті ніби ніхто й не чув про великого Кобзаря. Потім з’явилося погруддя Шевченка, але на території міліції. І ось, нарешті з’являється інформація про те, що в Охтирці встановлять пам’ятник Тарасові Григоровичу. Про це повідомив місцевий бізнесмен Олександр Снітко. Нібито народному депутатові Ігорю Мірошниченко прийшла ідея встановити в Охтирці молодого Тараса. Однак, якщо копнути глибше, то не така вже і нова думка осінила народного обранця. Виявляється, що ще задовго до його депутатства увіковічнити в камені образ молодого Кобзаря мріяв нині покійний головний архітектор Охтирки Михайло Антонович Носельський.

Ось що розповіла його дружина Людмила Олексіївна:

- У 1973 році, будучи ще студентами у Харкові, ми з Михайлом Антоновичем одружились. На той час було прийнято після РАЦСу покладати квіти до пам’ятника Леніну. Але Михайло Антонович настояв на тому, щоб букет потрапив до пам’ятника Шевченку. Коли ми переїхали в Охтирку, то він не припиняв дивуватись, як це у місті немає пам’ятника Тарасові Григоровичу. І тоді поставив собі за мету будь-що добитись, щоб у Охтирці його встановили. Причому поет має бути обов’язково молодий і у повний зріст. Адже такого Шевченка ніде немає. Але його мрії ніяк не могли втілитись у життя. У 2004 чи 2005 році був оголошений конкурс на кращий ескіз майбутнього пам’ятника. І переможцем став проект Михайла Антоновича. Поет був молодий, у повний зріст і з відкинутою полою пальта. Коли його запитали, чому пола має бути відкинута, то він аргументував це так, що ніби віє вітер перемін. Цей його проект висів деякий час у міській раді, про що писали місцеві газети. А тоді ескіз десь зник. Якось після однієї з сесій міської ради, уже коли виконуючим обов’язки міського голови став Олександр Цілуйко, він поділився ідеєю поставити пам’ятник саме молодому Шевченку з депутатами міської ради. Мене це заділо, я взяла вирізку з газети і пішла до нього. Він перечитав статтю і сказав, що проінформує людей, що першопочатково ідея належить Новосельському. Але на цьому справа й закінчилась.

Жоден з мерів, при яких працював Михайло Антонович Новосельський, не зміг втілити його ідею в життя. І ось якось, прогулюючись містом, Людмила Олексіївна побачила, що пам’ятник Шевченку таки встановили. Але одразу ж виникло питання: чому у кутку? У Охтирці не знайшлось більш достойного місця? А ще покійний архітектор мріяв, щоб на відкритті пісню «Шлях до Тараса» заспівав Василь Зінкевич, з яким Михайло Антонович навчався. Той навіть обіцяв йому приїхати на відкриття. І ось Тарас молодий встановлений. А хто ж співати буде? На жаль, координати співака Людмилі Новосельській відшукати не вдалось. Але у відділі культури жінку запевнили, що пісню таки виконає хтось із місцевих аматорів. Така честь випала Сергієві Войченку. Коли на урочистостях він заспівав цю пісню, у Людмили Олексіївни покотились сльози. Вона витягла старенький блокнотик, у якому записані слова пісні і тихенько підспівувала артистові, жалкуючи, що Михайло Антонович всього 4 роки не дожив до здійснення мрії.

IMG_2797

Біля пам’ятника Шевченку повісили табличку, що стоїть він тут завдяки народному депутатові Ігорю Мірошниченку і партії «Свобода». Начебто і ідея його, і кошти він дав. Про чималі гроші, особисту зацікавленість і безпосередню участь Олександра Снітка та інших меценатів, теж промовчали. Про Новосельського ніде і слова не сказано. Людмила Олексіївна сподівалась, що їй нададуть слово і вона зможе розказати людям правду. Проте цього не сталось. Всі лаври дістались «Свободі».

Хоча навряд чи хто з партії зможе розказати, чому в Охтирці пам’ятник саме молодому Шевченку.

 

 



Комментарии (1)

 

  1. Станіслав пишет:

    На якій вулиці він розташований???

Добавить комментарий

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: