Уроки истории: краеведение

26 сентября 2014 | ІСТОРІЯ | Нет комментариев | №39(965)

Л. КапустаДО ЮВІЛЕЮ ШАХОВОГО МАЙСТРА

Нещодавно фонди Охтирського краєзнавчого музею поповнилися документами та матеріалами, пов’язаними з життям і творчістю нашого земляка, відомого майстра шахової композиції Лева КАПУСТИ (1919-1990).

Народився Лев Мойсейович у с.Чупахівка нашого району. 10 років навчався в Охтирській середній школі №1. Пройшов фронтові дороги 1941—1945 рр. Курсантом і офіцером-артилеристом, закінчив у Харкові інститут комунального будівництва та піврічні курси журналістики. Згодом повернувся до Охтирки, де 13 років працював власним корреспондентом обласної газети «Ленінська правда» (тепер газета «Сумщина»). 1963 року переїхав до Сум і до пенсії працював завідувачем відділу в тій же редакції. 9-річний Лев запізнався з шахами в гуртку міського будинку піонерів і школярів, що розташовувався тоді в старовинній будівлі з колонами на центральній площі Охтирки. Це був час так званої шахової лихоманки, спричиненої Московським міжнародним шаховим турніром на всій території неосяжної країни.

Незабаром Лев і трохи старший за нього брат Борис стали провідними шахістами Охтирки, впевнено долаючи ровесників та дорослих суперників. У турнірах високого рангу він дебютував у 1950-х роках. Був чемпіоном Сумщини, не без успіху захищав честь області в республіканських змаганнях. Тоді ж почав поєднувати заняття практичною грою з шаховою композицією — мистецтвом складання задач та етюдів, яке часто ще називають шаховою поезією. В цій галузі творчості до Лева Мойсейовича прийшли головні здобутки. Йому було присвоєно почесне звання майстра спорту СРСР з шахової композиції (1990 р.). Очолювана ним команда області двічі перемагала в чемпіонатах України (1984, 1990). У складі колективу українських композиторів двічі був віцечемпіоном Радянського Союзу (1983, 1986). В особистому чемпіонаті СРСР його триходова задача була визнана найкращою (1985). 4 складених ним задачі відібрані до «Альбомів ФІДЕ» — антології кращих шахових композицій світу.

З 1991-го майже щороку в обласному центрі відбуваються шахові турніри та конкурси розв’язувачів шахових композицій пам’яті Лева Капусти. З нагоди його 75-річчя організовано міжнародний конкурс-меморіал із складання багатоходових задач. У зв’язку з 90-річчям у Сумах проведено комплексний захід — Шахові читання пам’яті Лева Капусти за участю провідних шахових композиторів і розв’язувачів України. Цього року пам’ять майстра вперше вшановуватиме Охтирка. З нагоди 95-річчя від дня народження в краєзнавчому музеї 18 жовтня 2014 р. відкривається експозиція, присвячена Леву Капусті. Тоді ж відбудеться турнір з розв’язання шахових композицій, у якому перемогу виборюватимуть кращі спортсмени України, області, міста. До участі в заходах запрошені гості з Києва, Харкова, Полтави, Сум, у числі яких — переможці і призери чемпіонатів світу, Європи та України. Судитиме змагання син майстра — гросмейстер України з шахової композиції Віктор Капуста. Чекаємо цього дня охтирян у себе.

ОБРІЗАВ ТЕЛЕФОННІ ДРОТИ, ЩОБ ЗРОБИТИ БУСИ

1948 р. Михайло (в центрі) з батьковою гармошкою- Війну пам’ятаю з самого початку, – говорить Михайло Іванович ГОЛОД, житель с.Чернеччина. – Коли зайшли німці в село, то ми з другом Миколою побігли у центр. Дивимось, аж клуб відчинений і біля нього ходив часовий. Як побачив нас, махнув автоматом, ми й поховались. А після того Михайло перевозив своїх солдат човном на інший берег річки у бік Буймерівки. Чоловіки, скоріш за все відстали від своїх, тож і попросили хлопця підсобити. Хтось із односельчан доложив німцям, що хлопець допомагав радянським військам. Тільки те, що він був дитиною врятувало від жорстокого покарання. Михайло Іванович пригадує, що німці тоді розташувались на пустирі. Щоб їм насолити, місцеві хлоп’ята вдавались до різноманітних крадіжок. Так, скориставшись тим, що німці вивісили випрану білизну, покрали весь одяг і залишили фашистів без спіднього. Однак ворожі солдати в боргу не залишились, вони збирали з місцевого населення одяг, щоб розвідники могли замаскуватись.

- Якось іду я, а на возі лежить штик-ніж. Я його й забрав. Хтось із німців побачив це й погнався за мною. А в той час до села привезли пам’ятник Сталіну. Я, пробігаючи повз нього, кинув ножа в упаковку з батьком народів. Він наздогнав мене і каже: «Я тебе пук-пук!». Обшукав, але нічого не знайшов. Пам’ятник Сталіну розбили, він так і не звівся на п’єдестал. Але на цьому епопея крадіжок не закінчилась. Ще хлопці обрізали телефонні різнокольорові дроти, а з них робили намисто. А після війни в родині з’явилась гармошка, батько Михайла привіз. «Всі з війни везли голки, всілякий крам, а наш дід привіз гармошку. Навчив своїх синів грати» – прокоментувала фотографію донька Михайла Голода Раїса БОНДАРЕНКО.

 

 



Добавить комментарий

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: