Подорожуємо з турфірмою «АДОНІС»: Уікенд в географічному центрі Європи

22 ноября 2014 | ДОЗВІЛЛЯ | Нет комментариев | №47(973)

ЧутПеред Днем народження Наталії ЧУТ родичі вирішили зробити їй подарунок у вигляді подорожі до одного з мальовничих куточків України. Завдяки туристичній фірмі «Адоніс» вибір випав на Закарпаття. Разом з родичкою Інною Чут, вони вирушили до місць, де незаймана природа, нерушимі традиції та унікальний сервіс.

У готелі, як удома

- Коли ми прибули в селище Ясіня, нас зустріли господарі котеджу, – розповідає Інна Чут. – Ми проживали у господині, яка родом з Прибалтики. Цікаво, що коли вона говорить російською мовою, то акцент відчутний, а коли українською, то про її походження і не здогадаєшся. Обслуговування на вищому рівні, умови проживання – супер. Годували дуже ситно і стравами гуцульської кухні. Дуже сподобався банош – кукурудзяна каша на сметані, деруни, які місцеві називають кремзлики, яблука запечені з сиром і звичайно ж, форель. Побути в Закарпатті і не скуштувати цю рибу – гріху подібно. А ще радимо всім скуштувати бограч – це угорська національна страва, основними інгредієнтами якої є телятина та паприка. Це щось середнє між першою та другою стравою, дуже гостра, але смак – незабутній.

Центр Європи у Карпатах

РАХІВ називають Гуцульським Парижем, Зеленою казкою. На відстані 13 км від міста Рахів в напрямку до Ужгорода знаходиться географічна точк а, яку вважають центром Європи. Рахів за різних час входив до складу 10 держав, князівств та королівств. Місто розміщене на схилах гір на висоті 430 метрів над рівнем моря. Рахівщина – це край народних умільців і талантів, де гуцульське мистецтво і культура тісно переплітаються з іншими культурами і мовами, адже у районі проживають українці, росіяни, румуни, угорці, італійці, представники інших національностей. У Рахові туристи відвідали музей екології гір. Ту т можна ознайомитись з геологією і геоморфологією гір, побачити предмети побут у гуцулів.

Гуцульський світогляд

- Гуцули дуже привітні і комунікабельні, – розповідають туристки. Живучи в горах, вони відчувають недостатність новин з «великої землі», тому туристи для них не тільки заробіток, а й джерело інформації. Що нас здивувало, так це відсутність парканів біля будинків. Екскурсовод, до речі дуже професіональний, пояснив це так: «Бог зглянувся – впала зернина, з неї виросло дерево. Сонце світить для всіх однаково, дощ іде для всіх. Нашого нічого нема, все відбувається з Божої ласки. Тому якщо хтось підбере яблуко біля чийогось будинку – то страшного в цьому нічого немає. А якщо людина ставить паркан – значить, їй є що ховати, значить, не чесно живе. От тоді до неї виникнуть питання». Вважається, що серед гуцулів багато довгожителів. Однак самі горці вважають, що довгожитель не той, що дожив до 100 і більше років, а той, хто до останнього подиху сам себе обслуговував, працював і пас худобу.

Слідами Довбуша

Стежка Довбуша в Яремче – це мальовничий художньомеморіальний комплекс, що бере свій початок в заповідному урочищі «Дрібка», проходить між скелями до «Комори Довбуша», і виходить на Запрутський хребет (Горгани). Маршрут тягнеться до вихідної точки, і робить замкнуте коло. Тривалість цього маршруту становить близько 3-4 годин. «Досить важко без підготовки пройти увесь маршрут», – зізнаються дівчата. Стежку Довбуша створили в пам’ять про великого ватажка Олексу Довбуша, а також багатьом народним месникам. Довбуш діяв в 1738-1745 рр., ставши ватажком повстання опришків. Цікавим є камінь Довбуша, який знаходиться уздовж траси. Існує кілька легенд про його походження. Одна легенда свідчить, що Довбуш відламав скелю під час бою з поляками, кинувши її на противників. Відтоді камінь і лежить на стежці. Інша історія говорить про те, що на камені зображено портрет самого Олекси, який підніс герою місцевий художник. Щоб подивитися на цей шедевр, камінь потрібно перевернути…

This SimpleViewer gallery requires Macromedia Flash. Please open this post in your browser or get Macromedia Flash here.
This is a WPSimpleViewerGallery

«Було цікаво дізнатись про те, що тарілки у гуцулів були предметом розкошу. Ними прикрашали будівлі, а не їли з них. Нам показали, як раніше дівчата зав’язували хустки. Кінці хустки накручували в районі вух так, щоб утворилось щось на зразок навушників. Це вважалось найкращою прикрасою. Щоб відрізнити холостого гуцула від одруженого дивились на те, з якого боку на шапці квітка. Частенько ввечері чоловіки, залицяючись до жінок, перевертали шапку, щоб видати себе за нежонатого, – діляться враженнями дівчата. – А ще ми побували в будинку, де знімався фільм «Тіні забутих предків». Зараз наречені їздять туди фотографуватись. Нам пощастило і ми змогли побачити справжніх молодят у національному одязі. Раніше таке вбрання готували самі, а зараз воно коштує кілька тисяч доларів».

***

ЯСІНЯ стоїть на роздоріжжі доріг, які ведуть на головні гірськолижні курорти України в регіоні Українські Карпати, в затишній долині між найвищими гірськими хребтами краю – Чорногірським, Свидовецьким та Горганами на берегах річок Лазещина і Чорна Тиса. Перша письмова згадка датується 1555 р.

***

На Стежці Довбуша знаходяться скульптури Дарія Грабаря, які присвячені опришкам, що боролися за звільнення галицьких селян від кріпацтва.

***

Якщо Ви мрієте про Карпатські гори або хочете помилуватись краєвидами рідної України чи іншої країни світу. Туристична фірма «Адоніс» допоможе Вашим бажанням здійснитись.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: