7 грудня – День місцевого самоврядування

6 декабря 2014 | СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ | Нет комментариев | №49(975)

Г. БоровенськаРЕФОРМА, ЯКА ПОТРІБНА ГРОМАДІ

Багато хто із спеціалістів вважає, що система місцевого самоврядування є найбільшим гальмом на шляху соціально-економічних реформ, вона вносить дисбаланс у фінансову сферу тим, що відбирає кошти у місцевих громад. І село чекає від новообраного парламенту не популізму, а чітких і виважених кроків по реформуванню місцевого самоврядування і децентралізації та зрозумілих методів їх впровадження. Які очікування має Чупахівський селищний голова Галина Миколаївна БОРОВЕНСЬКА, ми запитали під час недавнього візиту до цього одного з найбільших населених пунктів Охтирського району.

? В Україні змінилася влада, почав роботу новий парламент, формується уряд. Чи є у Вас почуття оптимізму, аналізуючи ситуацію?

- Взагалі я людина оптимістична і ніколи не опускаю руки. На місцях вже давно звикли жити, покладаючись самі на себе. При цьому всі ми розуміємо, що далі так продовжуватися не може.

В період передвиборчої кампанії в Чупахівку приїздили мало не всі кандидати у народні депутати зі своїми агітаційними програмами. Розповідали, які вони розумні і хороші, палко обіцяли на високому рівні відстоювати наші проблеми, і при цьому ніхто, крім Олега Франчука та Віктора Сугака, не запитав: а які ж у Вас проблеми? Тому мені важко зрозуміти, за якими критеріями люди обирають депутатів Верховної Ради, але тільки не за діловими якостями. Хотілося б помилятися, однак поки що не дуже віриться, що нинішній депутатський корпус не заполітизується так, що забуде про реальні потреби громад і свої обіцянки реформ та змін.

? У чому головна вада нинішньої системи місцевого самоврядування?

- Ні для кого не є таємницею, що нині для розв’язання низки життєво-важливих проблем окремої територіальної громади, зокрема водопостачання, теплозабезпечення, ремонту доріг, освітлення вулиць тощо, потрібно просити допомоги «зверху» або шукати спонсорів, оскільки на це просто бракує місцевих коштів. Повноважень у нас багато, але немає від них ніякого ефекту без тих коштів, які заробляє громада. Наприклад, дороги. Держава виділяє субвенцію на їх капітальний і поточний ремонт, але механізм неправильний – гроші розбиваються на 12 місяців і «капають» поступово. Якби виділялися кучкою, то можна було б хоч щось зробити. Потрібно зруйнувати корупційну владну вертикаль. Бо ми дожилися вже до того, що місцевими бюджетними структурами керують з Києва, області та району, а ми не маємо на них ніякого впливу. Десять соток землі у нас виділяли наказом з обласного управління земельних ресурсів з реєстрацією наказу в Києві. А скільки залишилося по селах зарослих чагарниками розвалених від часу домівок тільки через недолуге законодавство по оформленню спадщини… Формування бюджету «знизу» викличе зацікавленість місцевої влади в наповненні громадської скарбнички, адже діяти нам доведеться в межах зібраних бюджетних коштів.

? Що пропонує Вам реформа місцевого самоврядування?

- Насамперед, це розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громади максимально широким колом повноважень. Це повинно бути чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь у загальнодержавних податках. До сфери управління місцевих громад увійдуть комуналка, місцеві дороги, соціальна інфраструктура, локальна економіка, довкілля. На утримання всього цього ми повинні отримати свою частку з центрального бюджету, розрахованого за формулою, а не за залишковим принципом в області чи районі, як це робиться дотепер. Планується, що нам виділятимуться частки – з прибуткового податку громадян, податків на прибуток місцевих підприємств та доходи фізичних осіб, податку на нерухомість та запровадження нових місцевих податків. Маючи належні ресурси можна буде виконувати повноваження по утриманню дитсадка, ФАПу, клубу, бібліотеки, іншої соціальної інфраструктури. В Чупахівці гостро назріла проблема створення місцевого комунального підприємства по наданню послуг з водопостачання і вивезення твердих побутових відходів. Є у нас і програма з благоустрою селища, але ніяк не підтверджена фінансово. Ми могли б передати в оренду артезіанську свердловину з вуличними водогонами, але ніхто не виявляє бажання взяти. Ми виготовили проект відведення земельної ділянки – 50 соток за межами селища для влаштування звалища. Але ж цим повинно теж займатися спеціально створене підприємство, мати відповідну техніку, контейнери для збору сміття. Зараз усе це певною мірою робиться завдяки зусиллям та ентузіазму нашого депутатського корпусу, в якому 20 чоловік. Але робота зводиться не до системного поводження з ТПВ, а до роз’яснювальних бесід депутатів з виборцями щодо організованого вивозу сміття, до прохання надати транспорт до когось із сільгоспвиробників. Цього року наші депутати Діна Миколаївна Сугак і Лариса Федорівна Берденко організували своїх виборців і прибрали стихійні звалища по вул.Лебединській та пров. Садовому. Сміття зібрали і вивезли, територію вирівняли піском і насадили саджанці плодових дерев. Проте всі ми розуміємо, що без постійного і регулярного вивезення ТПВ щоразу то там, то там знову ростимуть несанкціоновані звалища.

Великий обсяг роботи маємо на селищному цвинтарі – це і видалення старих аварійних дерев, вирубка кущів, боротьба з бур’янами. По 8-10 суботників проводимо щорічно за участю працівників бюджетної сфери. І знову ж таки – це робота наскоком, а не постійна. Було б комунальне підприємство – з цими проблемами ми б справилися. Сподіваюся, що нові механізми управління місцевими громадами допоможуть у цьому.

? Наскільки важлива при цьому взаємодія з місцевими сільгоспвиробниками?

– На нашій території зареєстроване сільгосппідприємство «Ташань», а оренду земельних паїв людей, крім того, здійснюють ПСП АФ «Піонер» і «Комишанськ е». Коли звертаємося до них по допомогу, не відмовляють. Не звертаємося – не дають нічого. Слава Богу, що на нашій землі господарюють люди свідомі, які розуміють, що краще давати, ніж просити. Саме завдяки співпраці селищної ради з приватними сільськогосподарськими підприємствами, які очолюють Олександр Володимирович Кужель, Володимр Іванович Зубко та Микола Петрович Жерновий нам вдалося втілити в реальність велику справу. 30 років тому ще за кошти цукрозаводу був збудований будинок культури і спортзала на 500 кв.м. 20 років тому підприємство припинило фінансувати роботу інструкторів зі спорту, обігрівати і освітлювати приміщення. Зрозуміло, що за цей час добротна спортзала перетворилася на руїну. Я поставила собі за мету, керуючись побажаннями чупахівської громади, відновити роботу цього спортивного осередку. В даний час спортивна зала перебуває на завершальному етапі відновлення її роботи. Проведено реконструкцію даху, встановивши нове шатрове перекриття, перехід обшили гіпсокартоном, поштукатурили, поставили нові енергозберігаючі вікна та двері, замінили електропроводку, зробили опалювальну систему, батареї залили антифризною рідиною. Слова подяки хочеться сказати благодійному фонду Олега Франчука, який з розумінням поставився до наших проблем і буквально через кілька днів передав нам твердопаливний котел, і ще додатково спортивний інвентар. Котел встановили і тепло вперше за останні два десятки років зігріло холодні стіни. Тепер і нашим дітям, і молоді, всім бажаючим є де проводити вільний час. Є за що подякувати і Григорію Дашутіну, Віктору та Олексію Сугакам. Тільки мені б не хотілося бути постійно в ролі прохача. Треба закріпити на законодавчому рівні, щоб кожен приватник, враховуючи кількість орендованої землі, податкове навантаження на 1 га землі, що знаходиться в обробітку, а також отримані прибутки, виділяв певну суму на реалізацію соціальних программ територіальної громади.

- Ми бажаємо і Вам, і усім представникам органів місцевого самоврядування тільки успіхів у процесі реформування, а не набивання шишок, розвитку громад, поліпшення якості життя і щоб Вам вистачило на все це енергії, натхнення, сили і здоров’я.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: