Сільське життя: корову тримати-не вершки збирати

12 февраля 2015 | ЖИТТЯ РАЙОНУ | Нет комментариев | №6(985)

- Яка у селі робота є? – запитую у жителів Оленинського, Чупахівської селищної ради.

- До обіду у Вєтрова дим пиляти, а після обіду тирсу збирати, – так невесело жартують селяни.

А все тому, що основна частина працездатного населення вже більше 15 років ніде офіційно не працює. Люди запхнули свої трудові книжки подалі від очей, аби не так часто гнітили душу спогади, і взялися за домашнє господарство, в основному виробництво молока.

Кілька років тому австралійські телевізійники на день сміху 1 квітня для приколу показали сюжет про нібито вирощені вченими дерева, на яких ростуть макарони. І багато людей повірили, буквально засипавши редакцію каналу листами з проханням надіслати саджанець.

Насмішка

Наші бізнесмени, які займаються молочною промисловістю, мабуть думають, що селяни молоко з колодязів качають, а не корову доять. І закручують, закручують гайки цим селянам, наче у них зовсім терпцю немає. А вони все терпіли і терпіли, доки не вирішили поскаржитись. Хоч ремствування вже чуються звідусіль, однак першими не витримали жителі села Оленінське, Чупахівсьої селищної ради, які приїхали на прийом до голови Охтирської райдержадміністрації Сергія Гавриленка.

Т.ГолубничаТетяна Голубнича:

- Я чимало років пропрацювала зоотехніком, тому коли колгоспи-радгоспи розпалися, почала тримати корів у власному господарстві. Закупівлями молока у нас займається три підприємства «ГадячСир», Охтирський сиркомбінат ПП «Рось» та ПП «Пелих». Вони вступили між собою у зговір і визначили одну для всіх ціну. До нового року тримали по 3 грн. 50 коп., з 1 лютого почали платити по 2 грн. 50 коп., а з 15 лютого обіцяють давати уже по 2 грн. І це в зимовий час, коли з одного боку корови в запуску, надої невеликі, корми дорогі, а з іншого – висока жирність молока. У моїх корів, наприклад, жирність складає 4,4-4,5 при базисній 3,4. І ніхто за жирність не доплачує, реальної ціни за молоко не дає, хоча Департамент агропромислового комплексу ОДА рекомендує давати не менше 3 грн. 30 коп. за літру.

Андрій ГордієнкоАндрій Гордієнко:

- Я 20 років пропрацював трактористом, та досвід мій нікому не став потрібний. Не звик чекати з моря погоди, тож і зайнявся коровами. Їх маю дві, бо більше сам не потягну. Воно-то потягти можна, якби було звідкіля (ред.: сміється). Бо щоб тримати більше, то не скільки робота по догляду буде тяжкою, як забезпечення кормами на зиму. Ніхто не рахує сільської праці, ніби вона нічого не коштує. Хіба ж таки за молоко давати менше, ніж за воду? А чи хоч хтось один із переробників знизив ціни в магазинах на молоко, масло, сир чи сметану?

Олена ТелюковаОлена Телюкова:

- Тримаю одну корову. Аби було за що жити, доводиться здавати молоко, обділяючи ним навіть свою сім’ю. Зайвої чашки молока ніхто не вип’є, бо ці гроші треба складати, аби було в чому ходити. Нашу працю зневажають, і заступитися за нас нікому. Треба об’єднуватися і самим себе захищати.

Валентина ВасиленкоВалентина Василенко:

- Ті, хто живе ближче до міста,у кращому становищі, ніж ми. Вони молочко підзбирують і перетворюють на ряжанку, сметану, вершки, сирок, масло і навіть сироватка йде на продаж. Їм вигідно, бо на базарі дешевше, ніж 6-7 гривень за літру молока ніхто не віддасть. У нас скоро по 2 гривні даватимуть. У наше село навіть маршрутка не їздить, щоб хоч раз на тиждень свою продукцію в місто повезти. Невже немає ніякої управи на цих бізнесменів.

У ІНШИХ СЕЛАХ

Світлана РомасьСвітлана Ромась:

- У нашому селі Грінченковому теж така ситуація. Хотіли люди побастувати, днів два бойкотували прийомщиків, а тоді знову понесли бідони, бо діватись нікуди. Де ж та правда?

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

Голова райдержадміністрації Сергій Гавриленко вислухав селян дуже уважно і навіть при цьому згадав, як п’ятнадцятирічним хлопцем возив з Хухри, де живуть його батьки, в Охтирку на базар банки з молоком. Не сказав тільки, де і по скільки вони збувають молоко сьогодні і чи дякують сину та те, що, обійнявши першу посаду в районі, не знає, як захистити право селянина. «Напишіть свої вимоги і пропозиції, а ми направимо їх по вищестоящим організаціям», – сформулював варіант виходу із ситуації очільник району. «І направте нашого листа прямо в міністерство АПК», – потребувала делегація з Оленінського. «Обов’язково», – з легкістю погодився Сергій Гавриленко і, мабуть, полегшено зітхнув. Бо міністерство спустить скаргу по інстанціях і хіба що Антимонопольний комітет, якщо йому з Києва дадуть дозвіл, щось може трохи попсує молокопереробникам настрій. Зате ніхто під вікна адміністрації не прийде з плакатами та сміттєвими баками, соціальну напругу нагнітати не буде. А там весна прийде, трава з’явиться. Невже ж так може продовжуватися до безкінечності? Навіщо нам тоді влада на місцях, яка нічого не вирішує?

P.S. Тетяна Голубнича закликає всіх, небайдужих об’єднуватися.

Запитання, пропозиції щодо координації подальших дій,чекають по редакційних телефонах: 097-153-36-01, 099-93-25-100, 4-10-31, 2-47-65

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

 


WordPress SEO fine-tune by Meta SEO Pack from Poradnik Webmastera