Бути бідним погано вже тому, що це забирає увесь ваш час

10 мая 2015 | СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ | Нет комментариев | №18(997)

"А перестаньмо бути жебраками! Ну, я серйозно!" Ця стаття допоможе вам викорінити в собі бідняцьке мислення і, тим самим, поліпшити свої фінансові справи. Бо, як відомо, думка визначає вчинки, а вчинки — успіх. Бідність — не вада. Це — школа життя. Якщо ви пройшли її, то ви "інфіковані". Звички, нав’язані бідністю, залишаються з людиною назавжди. Навіть якщо ти покращив матеріальне становище. Вони, як п’явки, смокчуть нерви й гроші. "Не так давно я був бідний. Перші 18 років життя я був дитиною і не міг нічого змінити. Наступні 17 років я й далі жив "у дитинстві" і вже не хотів нічого міняти. Не скаржуся і не нарікаю.

Я сам вибрав свій шлях". Це слова Джона Чиза (John Cheese). 35 років він прожив у злиднях. Плив за течією. Доки одного разу, з волі випадку, не отримав гарну роботу. Це змінило його життя. Холодильник — повна чаша, рахунки оплачені. Але Джон так і не зміг позбутися звичок бідної людини. "Інфекція" проникла в його мозок надто глибоко. Джон, базуючись на особистому досвіді, описав звички бідних людей:

1. ДЕШЕВА ЇЖА

У людей, що живуть на саму зарплату, два критерії при виборі продуктів харчування: ціна; термін придатності. Перша має бути максимально малою, а другий — максимально тривалим. Якість? Смак? Виробник? Залиште це гурманам.

2. "ЗАЙВІ" ГРОШІ

Грубі гроші в гаманці бідної людини — нонсенс. Премія, подарунок, калим — якщо завелися гроші, їх треба терміново витратити. Це — рефлекс, спричинений "інфекцією" убогості. Відкладати на "чорний день" не виходить — він завжди "чорний". Бідняцьке мислення змушує жити одним днем. Людина рефлекторно йде в магазин/на ринок і витрачає все до копійки, не думаючи про те, чим плататиме за комуналку наступного місяця. Парадокс: людина, якій потрібні гроші, не береже їх, а заможний, навпаки, вміє економити.

3. ПОДАРУНКИ

Бідні люди ніколи не роблять презентів своїм близьким навіть на дні народження (про "просто так" навіть не йдеться). Вони або гроші дарують, або ведуть у магазин і купують щось потрібне: нові кеди для сина чи новий віник для дружини. Тобто всі подарунки мають бути корисними, функціональними і такими… які б усе одно купили, навіть і без свята (не буде ж син грати у футбол без кедів?).

4. БУХГАЛТЕРІЯ

Звичка постійно рахувати гроші — ще один прояв "інфекції" бідності. Ви точно знаєте, скільки грошей у вас на картці, скільки в гаманці (до копійок). Ви автоматично подумки підраховуєте вартість продуктів, що лежать у кошику, і завжди перевіряєте чек. Ви знаєте всі тарифи ЖКГ та формули їх обрахування.

5. ПРЕДМЕТИ ПЕРШОЇ ПОТРЕБИ

Якщо людина ледь зводить кінці з кінцями, то вона купує лише те, що їй потрібно в даний момент. ПРИКЛАД. Літо, розпродаж зимових курток. Ціна — майже дармова. Модель — симпатичненько. Людина, що керується бідняцьким мисленням, не купить її. Адже до зими ще дожитии треба — навіщо зимова куртка влітку? І ця звичка залишається надовго. "Навіщо мені нові черевики? Ці ще можна відремонтувати!" Знову парадокс: людині зі звичками бідняка шопінг не приносить задоволення. Гроші є, але витрачати їх шкода. Особливо на себе. Бідність формує мислення. Але, щоб змінити його, досить поміняти звички. Позбувшись описаних звичок, ви, можливо, незабаром помітите, що стали більш успішною і впевненою у собі людиною. Тому що виробили імунітет проти "інфекції" бідності.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: