Охтирська ОДПІ

14 мая 2015 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

Підсумки роботи Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області із забезпеченню виконання бюджетних показників за 4 місяця поточного року

На сьогоднішній день перед фіскальною службою поставлене непросте завдання – мобілізація та забезпечення виконання бюджетних надходжень.

Для цього застосовується новий, більш досконалий менеджмент в роботі податкової службі з використанням професійного удосконалення контрольно-перевірочної роботи, зміни підходів до справляння податків.

У січні-квітні 2015 року до Зведеного бюджету Охтирською ОДПІ зібрано 142845,5 тис. грн. податків, зборів і обов’язкових платежів. Індикативні показники поточного року доведені у сумі 421414,4 тис.грн. виконано на 33,9%, що менше надходжень минулого року на 460 227,8 тис.гривень.

У січні – квітні 2015 року до загального фонду Державного бюджету Охтирською ОДПІ зібрано податків і зборів у сумі 71015,2 тис. гривень. Індикативні показники зі збору платежів до загального фонду Державного бюджету в сумі 357638,3 тис. грн. виконані на 19,9 відсотків.

Сума військового збору за 4 місяця поточного року склала 5955,9 тис. грн..

Єдиного соціального внеску зараховано в сумі 147271,8 тис. грн..

Надходження до місцевого бюджету становлять 71830,1тис. грн.. В порівнянні з анлогоічним періодом минулого року збір платежів до місцевого бюджету збільшено на 8715 тис. грн..

Нарощення обсягів місцевого бюджету відбулось за рахунок збільшення надходжень:

- По податку з доходів фізичних осіб на 41688,5 тис. грн.;

- По платі за землю на 3424,3 тис. грн.;

- По єдиному податку на 2357 тис. грн.;

- Акцизний податок з реалізації підакцизних товарів на 2627,4 тис. грн;

- По платі за лісові ресурси на 532,5 тис. грн.;

- По платі за нерухоме майно на 264,8 тис. грн.

Особливу увагу хотілось би приділити результатам кампанії декларування доходів, отриманих протягом 2014 року, яка закінчується 1 травня поточного року.

Свої доходи вже задекларувало 1175 громадян. Сума податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб становить 1129,2 тис. грн., що на 465,5 тис. грн. більше у порівняні з минулорічної кампанії декларування.

Як бачимо, широкомасштабна пропаганда соціальної спрямованості деклараційної кампанії дала свої позитивні результати. Підсумки декларування доходів громадянами своїх доходів, отриманих протягом минулого року, свідчать про зростання громадянської свідомості наших громадян.

Наприкінці хотілось зауважити всім платникам податків бути відповідальними та сплачувати податки у встановлені терміни, що забезпечить рівномірне і своєчасне наповнення дохідної частині бюджету.

Неденежные подарки в пределах 609 грн не облагаются военным сбором.

Доход, полученный плательщиком налога кА дополнительное благо(кроме случаев, предусмотренных ст. 165 Налогового кодекса) в виде, который определено пп. 164.2.14, включается в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога и облагается военным сбором по ставке 1,5%.

Согласно пп. 165.1.39 Налогового кодекса в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога не включаются доходы в виде стоимости подарков (а также призов победителям и призерам спортивных соревнований), если их стоимость не превышает 50% одной минимальной заработной платы ( в расчете на месяц), установленной на 1 января отчетного налогового года (в 2015 году – 609 грн), за исключением денежных выплат в любой сумме.

Следовательно, сумма дохода, полученная физлицом не больше 609 грн, не являются объектом налогообложения военным сбором. В случае если сумма превышает указанный размер, сумма такого дохода включается в общий месячный налогооблагаемый доход плательщика налога, и такой доход подлежит налогообложению военным сбором на общих основаниях

При расчете военного сбора не предусмотрено применение неденежного коэффициента, определенного в п. 164.5 Налогового кодекса.

Покупаете товары в Интерне-магазине- не забудьте взять чек у продавца.

Требования Закона Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» распространяются на всех субъектов хозяйствования, осуществляющих расчетные операции в наличной и/или безналичной форме.

Согласно п. 2 ст. 3 Закона субъекты хозяйствования, которые осуществляют расчетные операции в наличной и/или безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т.п.) при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг, а также операции по приему наличности для дальнейшего ее перевода обязаны выдавать лицу, которое получает или возвращает товар, получает услугу или отказыва6тся от нее, включая те, заказ или оплата которых осуществляется с использованием сети Интернет, при получении товаров(услуг) в обязательном порядку расчетный документ установленной формы (кассовый чек, товарный чек, расчетная квитанция ит.п.) на полную сумму проведенной операции.

При осуществлении операций с использованием электронных платежных средств в системах электронной коммерции и других системах дистанционного обслуживания разрешается формирование в электронной форме документа по операции с использованием электронного платежного средства при условии доставки его пользователю.

Таким образом, при осуществлении расчетов за товары (услуги) субъекты хозяйствования обязаны в соответствии с Законом применять РРО, в то числе при осуществлении безналичных расчетов ч использованием сети Интернет. При этом расчетные документы при продаже товаров (услуг) через сеть Интернет выдаются в случае их непосредственного предоставления потребителю.

В то же время, если не определено место расчетов, проведенных на основании счета в безналичной форме с помощью платежных карточек Visa и MasterCard при предоставлении информационно- консультативных услуг, получении компьютерных и других программ с помощью сети Интерне, РРО не используется.

Платник ПДВ може отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку.

Інформація про рух коштів на електронних рахунках надається платникам податку безкоштовно за відповідним запитом.

Охтирська ОДПІ нагадує, що леле тронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ- це рахунок платника, відкритий у Держказначействі На такий рахунок платником податку перераховуються кошти з власного поточного рахунку у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку. Це визначено п. 2 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого Постановою КМУ від 16ю10ю14р № 569 «Деякі питання електронного адміністрування ПДВ».

Відповідно до п. 13 Порядку електронного адміністрування ПДВ Постанови № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За відповідним запитом платника, інформація про рух коштів на електронних рахунках надається ДФС України на безоплатній основі 1 раз на добу.

Детальніше з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (вказане роз’яснення знаходиться у категорії 101.08).

Чи потрібно комунальному підприємству застосовувати РРО

Охтирська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 1 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальній режим роботи РРО.

З 01.01.15 підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК_послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за ф. № ФКЧ-1.

Разом з тим до 01.07.15 підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог закону про РРО, за умови, що прийом готівки від споживачів оформляється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО при первинному порушенні з 01.07ю.156 – штраф 1 грн, за кожне наступне порушення протягом календарного року – п’ятикратний розмір від вартості таких ЖК-послуг.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затруджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 №417.

Першим кроком суб’єктів господарювання, які мають намір використовувати РРО, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.

Другим кроком, обрання центра сервісного обслуговування та укладання із ним договору.

Третім кроком, звернутися до податкової за місцем знаходження (місцем проживання)суб’єкта господарювання та подати:

- заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;

- копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;
- копію документа на право власності або права перерубування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

- копію договору із ЦСО.

Отримати довідки про резервування фіскального номера за РРО за формою №2-РРО.

Четвертим кроком, протягом 5 робочих дні із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію

П’ятим кроком, копію згаданої довідки та акт до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

Звертаємо увагу на обов’язковість взяття РРО на облік у фіскальних органах. Від того, чи виконано всі дії, передбачені процедурою реєстрації, залежить надання реєстратору статус зареєстрованого.

Відповіді на запитання платників

Юридична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування і є платником земельного податку, бажає протягом року перейти на сплату єдиного податку. У які строки та яку декларацію із земельного податку правильно подати такій юридичній особі?

Юридична особа, яка відповідає критеріям переходу на спрощену систему оподаткування для відповідної групи платника єдиного податку, яку вона обирає, повинна подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяву в один із способів, визначених пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У даному випадку юридична особа була платником земельного податку, а значить податкова декларація із цього податку на поточний рік подана ним до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки.

Якщо така особа приймає рішення про перехід на сплату єдиного податку, то вона має подати відповідному контролюючому органу протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку, починаючи з місця переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому слід зауважити, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Чи підлягає оподаткуванню одноразова грошова допомога, що надається військовослужбовцю внаслідок отримання інвалідності (каліцтва)?

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги на надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно доз закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Законом, зо здійснює правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України від 25 березня 1992 року 32232 «Про військовий обов’язок і військову службу»

Відповідно до ст.. 41 Закону №2322 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.91р № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема ст.. 16 цього закону.

Згідно з ст.. 23 закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону №2232 та Закону №2011 з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума сплачена СГ за навчання ФО – найманого працівника одним платежем у поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років?

Відповідно до п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відноситься сума сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абз. Першому пп. 169.4.1 п. 199.4 ст. 169 ПКУ на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання сплатив за навчання фізичної особи – найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, така сума, з урахування розміру, визначеного пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, оподаткуванню не підлягає.

При цьому, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або трьох років після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу, то сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподатковуванню у загальному порядку.

Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму попередньо оплачених орендних платежів за наступний рік?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Оподаткуванню підлягають доходи фізичної особи – підприємця, які отримані протягом календарного (звітного) року від провадження господарської діяльності (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – Порядок ведення Книги фізичними особами- підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом мін доходів від 16ю09.13 № 481. Згідно з п. 8 порядку у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» фізична особа-підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, зокрема, витрати на сплату орендних та комунальних платежів, які повинні бути документально підтверджені.

підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець має право включати до складу витрат суму сплачених орендних платежів, які безпосередньо пов’язані з одержанням доходу протягом календарного (звітного) року на підставі документально підтвердження факту їх сплати.

Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарів/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нараховувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Які платники податку на прибуток мають пільги в оподаткуванні податком на прибуток підприємств?

ПКУ передбачено звільнення від оподаткування прибутку підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів (п. 142.1 ст. 142 ПКУ), та застосування а період до 1 січня 2016 року ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 16 підр. 4 розділу ХХ ПКУ.

Пільги, які було передбачено ст.. 154 та пп. 15-22 підр. 4 р. ХХ ПКУ у редакції, чинній до 01.01.15, скасовано ЗУ від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

 

 



Добавить комментарий

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: