День села у Жовтневому

31 мая 2015 | ДОЗВІЛЛЯ | Нет комментариев | №21(1000)

Доки не переспівало і не перетанцювало два села, свято не закінчилося

IMG_5182Села Жовтневе і Качанівка розташовані по-сусідськи, належать до Малопавлівської сільської ради, здають паї одному сільгосппідприємству «Жовтневе». Працює воно на цій землі в акурат 15 років, бо саме на день святого Миколая в 2000 році на базі тракторної бригади колишнього колгоспу «Дружба» відбулися збори, на яких люди послухали ще молодого Олександра Задорожного і довірили йому свої земельні паї. 900 гектарів зарослих бур’янами полів, 230 паїв, зруйновані і напіврозібрані ферми, ніякої техніки. Оце і все, з чого довелося починати.

Нині господарство хоч і невелике за обсягом, але активне і прибуткове. Хоч і не легко лавірувати між суцільними підводними каменями у цьому неспокійному морі української економіки, однак, мабуть, і природний організаторський талант керівника, і ота споконвічна селянська жилка, яка спрацьовує інтуїтивно, та і сам святий Миколай допомагає працювати нехай не на прибуток, то хоч на прибуточок.

Мешканці та гості села на святі.

На виробництві зайняті 45 місцевих жителів, які регулярно отримують значно більше, ніж мінімальна зарплата, а в сезон механізатори мають по 4-5 тисяч гривень. В господарстві утримується 200 голів великої худоби, до півсотні свиней для власних потреб. Селяни в цьому році матимуть 5% вартості за пай, що становить 5600 гривень. Крім того, людям виписують бичків на відгодівлю, орають городи, допомагають у міру можливості. Наприклад, зробили ремонт в шкільній їдальні. До нинішнього Дня села побудували капличку святого Миколая і посадили навколо березовий парк.

IMG_5194

На освячення каплички, яке провів отець Ігор з Спасо-Покровської церкви, приїхали колеги Олександра Задорожного – Ігор Гурбанов з ТОВ «Бакирівське» і Володимир Зубко з ПСП «Комишанське».

IMG_5223

Ансамбль «Берегиня» Жовтневого клубу – учасник усіх без винятку сільських заходів. Його незмінні учасниці – Катерина Кисіленко, Валентина Черниш, Раїса Тарабан, Надія Котляревська, Клавдія Годун та Надія Васюта співають разом більше 30 років. Живуть на різних куточках села, а як треба концерт готувати, то хоч сніг по коліна, хоч дощ все одно поспішають на репетицію. Ну все, кажуть, оце Васюту на пенсію проведемо, а тоді вже і ансамбль на пенсію відправимо. Хоча не віриться, адже пісня цим жінкам додає оптимізму і зміцнює здоров’я.

IMG_5176

Старожили села Ганна Семенівна Божко, Лідія Маркіянівна Забашта і Меланія Іванівна Курило розповідають, що колись село Жовтневе звалося Щомами, бо першим поселився козак Щом зі своєю родиною. Потім звідкілясь переселилися Сіврюки, і зайняли частину місцини, де зараз вулиця Чупахівська. То цей куток і зараз називається Сіврюками. Є ще Тарабани і Кладьківщина, де і досі переважають прізвища пращурів Кладьків і Тарабанів. Кажуть, що в місцевих лісах поселенці добували селітру і робили порох, може і на «велику дорогу» виходили.

IMG_5152

У роки Великої Вітчизняної війни навколо села точилися жорстокі бої. А як Жовтневе звільнили, то в приміщенні школи відкрили госпіталь, куди привозили на лікування поранених. Чимало їх, солдатів різних національностей – таджиків, казахів, росіян помирало від ран. Їх хоронили в лісі за Сіврюками, а у 1952 році залишки всіх померлих перенесли в одну братську могилу. 165 воїнів знайшли останній притулок у цих землях. Їм, воїнам-визволителям, присвячений пам’ятник. До речі, відреставрований він за кошти ПСП «Комишанське».

IMG_5192

Наталія Кривецька більше 10 років працює завідуючої сільським клубом. Це вона ініціює більшість сільських свят, є їх натхненником і організатором.

IMG_5214

Найменшій учасниці свята Василисі Запорожченко всього 5 років, а вона уже маленька артистка, яка співає серйозних пісень. Дівчинці залюбки підспівували школярі з місцевої дев’ятирічки.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: