Мабуть, буде не Чернеччинська, а Охтирська сільська громада

8 июля 2015 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев | №27(1006)

Перспективний план розвитку Охтирського району, оприлюднений в минулому номері нашої газети, викликав справжню бурю в Хухрі.

Під час обговорення реформи

На сільському сході говорили про одне, доводили і районній владі, і сусіднім селам, що здатні об`єднати навколо себе всіх бажаючих і створити самодостатню громаду, а в результаті вийшло зовсім по іншому. Обласна рада затвердила перспективний план, в якому Хухра, Пологи, Лутище, Бугрувате, Бакирівка, Сонячне об`єднаються в одну територіальну громаду з центром у Чернеччині, де навіть сходки не проводили з цього приводу. Як так вийшло, обурилися люди. І що насправді трапилося, закликали відповісти голову райради Сергія Киричка і т.в.о. голови райдержадміністрації Романа Бублика.

На зустріч приїхали і голови сільрад, які будуть входити у одну громаду, і їхні депутати, і активісти . Зрозуміло, що з Хухри прибула ціла делегація категорично налаштованих людей, які не згодні з доведеним «до двору» планом. І навіть попри те, що більшість з них грамотні й стараються бути в курсі всіх подій, відчувалася розгубленість, небажання вкотре бути обдуреними, страх перед невідомим, аби не втратити того, що є.

Правильніше було б реформу починати з роз`яснення її суті, що, як, коли і де буде змінюватися. А головне, навіщо. На сьогоднішній день практично кожна сільрада вважає себе дієздатною і не бачить особливої необхідності у цьому реформуванні. У більшому селі є будинок культури сільрада, ФАП, пошта, школа з дитсадком. У меншому – те саме у менших розмірах. А до того, що на зібрані податки утримується тільки апарат сільських чиновників, вже звикли і сприймають як належне. Звикли кивати на безгрошів`я, на підпорядкованість вищестоящому керівництву, до того, що ініціатива знизу не завжди зустрічається на ура. «Тихе життя» – кажуть про роботу в сільрадах, де всі питання вирішуються зранку. Звичайно, не скрізь. Є такі, де життя вирує, але це більше залежить від темпераменту очільника.

На жаль, про реформу люди дізнавалися з різних джерел інформації, інтерпретували її по-своєму. Незнання приводить до непорозуміння. У тій же Хухрі на сходці якби не вийшла до трибуни сільський голова з Бугруватого Юлія Таран, якби вона коротко, як сама розуміла, не розповіла про реформу, мало хто б зрозумів мету зібрання. Сергій Киричко самоусунувся від цього, мовляв, не хоче втручатися в справи громади. Втручатися і не потрібно, а проінформувати не завадило б.

Саме через це на зборах у райдержадміністрації не просто люди, а села ледь не пересварилися. Лутище згадало, як 20 років тому відділилося від Хухри і стало жити краще, як Чернеччинський сільський голова з баяном ходив по райдержадміністрації, мабуть, з радощів, що центром стане його село, почали рахувати, у кого лікарня, а в кого будинок для престарілих, а інші села теж не наречені – безприданниці.

Майже три години товкли з пустого в порожнє. А треба було ще на початку послухати представника обласного Офісу реформ. Виявляється, така ситуація, коли села не можуть дійти згоди до того, де бути центру громади, у Сумській області вже є. Наприклад, у Конотопі, де хочуть створити у місті окремо Конотопську міську громаду, а навколишні села хочуть без міста створити Конотопську сільську громаду. Ця пропозиція надіслана на розгляд Кобміну і якщо буде схвалена, то таким само чином можна буде зробити і у цьому спірному питанні. На тому поки що й зупинились.

Л. Меркульцева

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: