Загадковий світ Римми Миленкової

17 июля 2015 | МИ ЗАПИТАЛИ | Нет комментариев | №28(1007)

У міському краєзнавчому музеї відбулася виставка сумської художниці Рими МИЛЕНКОВОЇ.

Як виявилося, з Охтиркою її пов `язує родинне коріння. В Охтирці народилися і виросли її батьки, тут закінчували четверту школу, познайомилися, закохалися і одружилися. Тут народилася і Римма, прожила перші роки свого життя і ті дитячі перші враження наповнили її душу багатьма талантами та неспокійною вдачею. Хотілося чогось досягти в житті, чомусь навчитися, випробувати свою силу волі. І де воно бралося у цієї тендітної молодої жінки?

Ранкова каваСьогодні вона – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Української академії банківської справи, куратор галереї «АкадемАрт», директор Сумської обласної організації художньої майстерності « Студія Данченка».

Що стосується дозвілля, то весь свій вільний час вона присвячує створенню картин у різних стилях художнього мистецтва. Експериментувати дозволяють знання та навички, отримані в художній школі, у Народній студії образотворчого мистецтва, школі батіка. Саме тому вона вже є учасником багатьох міжнародних виставок, ленд-арт симпозіумів, художніх пленерів. Володіє досконало техніками графіки, батіку, живопису і сучасного перфоменсу. Те, що не малювання приносить їй заробіток, а наукова і викладацька діяльність, дає можливість дозволити собі творити так, як хочеться, до чого прагне душа.

Корабли- Ця виставка – це моя своєрідна подяка цьому місту, в якому я народилася, де жили дуже рідні для мене люди і живуть зараз. Я часто буваю в Охтирці і в мені викликають справжній трепет деякі її пам`ятні місця. Для мене – це Зелене озеро, яке я назвала на своїй картині Смарагдовим. Це не тільки візитівка Охтирки. Це те місце, біля якого пройшло моє дитинство і дитинство моїх батьків. Колись воно мені здавалося великим, чистим і загадковим. Як і тополі та верби, які його оточували. Здається, і зараз чую гомін дітей, які купаються у зеленій воді. Там – упіймані карасики та дика качка, яка кружляє і не наважується сісти, бо налякана зграйками домашніх качок. Такі смарагдові спогади у мене про рідне місто. Зараз глянеш – і озеро не таке вже й велике і не зовсім смарагдове, і тополі віджили своє та були зрубані. Та й ті хлопчаки,що купалися, вже давно самі стали Батьками. А в моїй уяві воно таке, як і колись, – розповіла присутнім Римма.

Ми запитали: Яке враження справила на вас виставка?

ПротасовГригорій ПРОТАСОВ:

- Для Охтирки ця виставка знаменна тим, що розворушила пейзажно-нафталінове болото, в кому загрузли в Охтирці місцеві художники. Так, не кожний зрозуміє думку, яку хотіла висловити художниця. Але може побачити щось своє і уявити те,що хвилює. Видно, що роботи осмислені і глибокі по змісту. Я не мистецтвознавець і не можу підібрати слів, аби описати картину. Я бачу, що це душевно і професійно водночас.

МироненкоРимма МИРОНЕНКО:

- Мені приємно, що автор цих картин – виходець з нашої сім`ї. Це донька сестри мого чоловіка. І, до речі, її назвали в мою честь. Мені подобається, що Римма бачить і показує світ якось по-іншому. І треба придивитись неспішно і вдумливо  до кожної картини, щоб побачити її приховану суть. Це філософські роботи.

ШишлевскаяГалина ШИШЛЕВСЬКА:

- Я відвідую майже всі виставки у нашому музеї, а такої у нас ще не було. Перед кожною картиною можна стояти довго і побачити можна багато. І при цьому щось знайти на дні своєї пам`яті аналогічне. А ще я вперше бачу таку техніку створення картин. Дуже органічно «вписались» у графічні роботи вставки з газетних вирізок. Це так несподівано і символічно. А мені ще сподобалася «Ранкова кава».

СкибаОлександр СКИБА:

- А у мене гордість за художницю, що вона має охтирське коріння і не забуває рідне місто. Хочу побажати їй натхнення, успіхів і освоєння нових жанрів. Римма Миленкова передала в дар музею свою картину « Мавки». Здається, одне обличчя на полотні, а хтось побачить дві…

КузнецоваЛюдмила КУЗНЕЦОВА:

- Такого в Охтирці ще точно не було. Мені подобається символізм, глибоке підґрунтя картин. Особливо торкнулося серця «Добро і зло». Ми всі знаємо, що і в житті добро і зло завжди ходять поруч. Але що б там не було, добро завжди буде зверху. І це дуже правильно зображено Риммою. Сьогодні ця тема особливо актуальна.

 

 

 



Добавить комментарий

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

Universal Post Manager