Охтирська ОДПІ

28 июля 2015 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

За продаж неповнолітнім пива – штраф 6800 гривень

Продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, і особам, які не досягли 18 років забороняється (ст.15прим.3 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Продавець зазначених товарів зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну до суб’єктів господарювання застосовується штраф – 6800 гривень.

Окрім того, працівник, який безпосередньо продав заборонений товар підліткові, притягується до адміністративної відповідальності і також сплачує штраф від 500 до 1700 грн.

Водночас у такого підприємця анулюється ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів.

Сумські митники вилучили делікатесний сир з весільними бокалами

Вночі неподалік від села Муравейня Глухівського району на відстані 1000 метрів від умовної лінії Державного кордону працівники Сумської митниці ДФС спільно з військовими прикордонного згону затримали українця з нелегальним товаром, який прямував у бік кордону з Російською Федерацією.

У ящиках знаходилось 1120 штук металевих баночок сиру м’якого «Camambert» та 15 наборів весільних бокалів «Bogemia». Вартість вилученого багажу встановлюється експертами.

За даним фактом митники склали протокол про порушення митних правил за ст. 482 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем». За вказане порушення законом передбачено штраф – 100% вартості товару з конфіскацією цих товарів.

Граничний розмір орендної плати за землю збільшено

З 24 липня 2015 року набув чинності Закон від 30.06.2015 року N 557, яким вносяться зміни до Податкового кодексу щодо граничного розміру орендної плати.

Пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу доповнений підпунктом 288.5.3, згідно з яким річна сума платежу може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Зазначені зміни сприятимуть збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Нагадуємо, Податковим кодексом встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки (п. 288.5.1);

- не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (п. 288.5.2).

На Сумщині митники виявили старовинну підзорну трубу

На минулих вихідних в пункті пропуску «Бачівськ» Сумської митниці ДФС митники спільно з прикордонниками Сумського загону виявили старовинну підзорну трубу.

Під час проведення огляду мікроавтобусу Mercedes-Benz Vario, яким виїжджав до Росії наш співвітчизник, інспектори в багажному відділенні серед особистих речей виявили підзорну трубу. Раритетна річ виготовлена приблизно у XVIII столітті.

Вилучений раритет передали для проведення експертизи на предмет встановлення їх культурної чи історичної цінності.

З 1 вересня 2015 року в ДФС працюватиме перманентний едвайзер МВФ

Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час засідання Колегії Міністерства фінансів України, яка відбулася 27 липня 2015 року за участю Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

За його словами Державною фіскальною службою України разом з Міжнародним валютним фондом та Міністерством фінансів України був розроблений детальний План інституційних реформ, який почали втілювати в життя більше місяця тому.

Окрім того, в ДФС вже тиждень працює технічна місія МВФ високого рівня. Співпраця ДФС та МВФ спрямована не лише на планування майбутніх змін, а й на детальний аналіз процесу їх втілення. При цьому обговорюються проблеми, які виникають під час їх здійснення, а також обговорюються кроки, які необхідно зробити для реального втілення даного плану в життя.

«МВФ погодився з 1 вересня цього року надати спеціально для фіскальної служби перманентного едвайзера. Це фахівець, співробітник МВФ, з достатнім досвідом проведення реформ у країнах, які вступали до Європейського Союзу» – підкреслив Голова ДФС.

Серед основних змін, проведених у ДФС, він виділив зміну більш, ніж 50% керівного складу територіальних органів ДФС та початок функціонування нового кадрового сервісу: «Ми розпочали також великий проект НR-сервісу ДФС. Перший етап ми запустили. Через 3-4 тижні у нас буде автоматизована система, завдяки якій ми будемо залучати нових працівників, робити тестування тих існуючих працівників, які в нас є» – наголосив Роман Насіров.

Він також окреслив основні цілі, які ставить перед собою ДФС у найближчій перспективі:

- спрощення податкового декларування;

- повна гармонізація податкового та митного законодавства з нормами та стандартами ЄС;

- дієва система адміністрування податків;

- прозорий процес збору податків;

- виконання боргових зобов’язань перед платниками;

- забезпечення наповнення бюджету;

- знищення корупції та відновлення довіри до ДФС;

- перетворення ДФС на клієнто-орієнтовану сервісну службу.

Телефони ліній надання консультацій платникам з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області

Назва ЦОП (інспекції)

ПІБ відповідальної особи/

структурний підрозділ

Номер телефону

1.

Тростянецьке відділення Охтиської ОДПІ

Панова Наталія Володимирівна

Завідувач сектору оподаткування та контролю об»єктів і операцій Тростянецького відділення

(05458) 5-36-74

2.

Великописарівське відділення Охтирської ОДПІ

Бачарова Наталія

Федорівна

Головний державний ревізор-інспектор Великописарівського відділення

(05457) 5-17-31

3.

Охтирська ОДПІ

Радченко Олена Олександрівна

Заступник начальника управління-начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ

(05446) 3-14-17

Щодо обкладення ПДВ операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору

Державна фіскальна служба України розглянула звернення листом від 27.05.15р . N 11175/6/99-99-19-03-02-15 надане роз’яснення щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору та повідомляє.

Пунктом 26 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:

• результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

• криптографічні засоби захисту інформації.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

• за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 1107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та іншого закону (пункт 1 статті 1109 ЦКУ).

При цьому у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (пункт 3 статті 1109 ЦКУ).

Таким чином, якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення з можливістю продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб, та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 26 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Утверджены: новая форма книги учета доходов для плательщиков единого налога и новая форма налоговой декларации.

Минфин приказом от 19.06 2015 г. № 579 утвердил:

• форму книги учета доходов (для плательщиков единого налога I, II и III групп, не являющихся плательщиками НДС) и Порядок ее ведения;

• форму книги учета доходов и расходов (для плательщиков единого налога III группы, являющихся плательщиками НДС) и Порядок ее ведения.

Документ вступит в силу со дня официального опубликования, предположительно 28 июля.

Также Минфин приказом от 19.06.2015 г. № 578 утвердил новые формы деклараций для плательщиков единого налога. Теперь формы деклараций приведены в соответствие с действующим законодательством и в них учтены все изменения, связанные с реформой упрощенной системы с 01.01.2015 г.

Согласно приказу № 578 утверждены:

• налоговая декларация плательщика единого налога – физического лица – предпринимателя;

• налоговая декларация плательщика единого налога третьей группы (юридического лица);

• налоговая декларация плательщика единого налога четвертой группы.

Новые формы деклараций заметно отличаются от своих предшественниц как по структуре, так и по содержанию.

Что надо помнить при использовании РРО

Ахтырская ОГНИ напоминает, что при использовании РРО субъекты хозяйствования обязаны:

– хранить в хозяйственной единице последнюю использованную и текущую расчетную книжку, которая используется на период выхода из строя РРО, ремонта РРО, временного выключения электроэнергии (но не более 72 часов);

– в конце рабочего дня (смены) печатать на РРО (за исключением автоматов по продаже товаров (услуг) фискальные отчетные чеки и обеспечивать их хранение в книгах учета расчетных операций;

– обеспечивать соответствие сумм наличных денежных средств, указанной в дневном отчете РРО, а в случае использования расчетной книжки – общей сумме продажи по расчетным квитанциям, выданным с начала рабочего дня;

– печатать Х-отчеты, Z-отчеты и другие документы, предусмотренные документацией на РРО, в соответствии с законодательством;

– хранить на месте проведения расчетов регистрационное удостоверение и последнюю справку об опломбировании РРО или их копии.

В случае невыполнения ежедневного распечатывания нескольких фискальных отчетных чеков к субъектам хозяйствования будет применена финансовая санкция только за один нераспечатанный чек.

УВАГА! ШАНОВНІ ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ!

З метою забезпечення якісного та своєчасного обслуговування численних запитів платників податків щодо роботи системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕАП) на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України банеру «Електронне адміністрування ПДВ» розміщена інформація із зазначеного питання, в тому числі номера телефонних ліній для надання консультацій платникам з питань роботи СЕАП у розрізі територіальних органів ДФС.

ПДВ: актуальні запитання

Чи потрібно реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на неплатника ПДВ?

Так, із 01.02.15 усі розрахунки коригування підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.. Сюди, зокрема, відносять і розрахунки коригування, складено до податкових накладних, оформлених під час продажу товарів/послуг неплатнику ПДВ. Цього потрібує п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 №1246.

Вносить такий розрахунок коригування до Єдиного реєстру податкових накладних постачальник (продавець) товарів/послуг як під час збільшення суми податкових зобов’язань, так і під час зменшення за результатами коригування (п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.14 № 957).

Чи можна адресу контрагента в податкові накладній заповнювати в будь-якій послідовності?

За загальними правилами адресу контрагента заповнюють у такому порядку: вулиця, номер будинку, населений пункт, район, область, поштовий індекс. Але не буде помилковою заповнення і в іншій послідовності. Аналогічна думка викладена в ЗІР в категорії 101.19. Тобто заповнення адреси у зворотному порядку не може бути підставою для виключення сум ПДВ із податкового кредиту за умови, що така адреса: достовірна або відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців або відповідає фактичному місцезнаходженню платника податку.

Яку підставу вказують у розрахунку коригування під час повернення авансу покупцеві?

У ст.. 192 ПКУ, яка визначає підстави для оформлення розрахунку коригування, фігурує, зокрема, така причина проведення коригування, як «повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг». Тож у графі 2 «Причина коригування» табличної частини розрахунку коригування під час повернення авансу роблять запис «Повернення попередньої оплати». Таку думку можна отримати у категорії 101.07 ЗІР.

Підприємство – платник ПДВ виписало покупцю розрахунок коригування у зв’язку з поверненням товарів до податкових накладних, оформлених у 2013 та 2014 роках, які на той момент не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Чи потрібно такі розрахунки коригування вносити в єдиний реєстр податкових накладних?.

Так, усі без винятку розрахунки коригування із 01.02.15р підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у т.ч. до податкових накладних, виписаних у 2013 та 2014 роках. Затим що розрахунок коригування виписують до податкової накладної, яка не підлягала реєстрації в періоді виписки, спочатку необхідно внести її до Єдиного реєстру податкових накладних (з урахуванням строків давності) і протягом доби вже після цього зареєструвати розрахунок коригування до неї (п. 4 Порядку №1246).. Такі розрахунки коригування вносить до Єдиного реєстру податкових накладних постачальник незалежно від того, збільшується чи зменшується сума ПДВ у результаті коригування (п. 22 Порядку №957).

Чи зобов’язані ми включати до податкового кредиту всі зареєстровані на підприємство постачальниками податкові накладні?

Включати чи не включати в податковий кредит звітного періоду правильно заповнені податкові накладні, вирішує сам платник, адже право на податковий кредит – це не обов’язок платника, а його право. Однак, якщо не включити до податкового кредиту у звітному періоді суму ПДВ за правильно оформленою податковою накладною, у наступному періоді платник податку таку податкову накладну не зможе відобразити Суму ПДВ за такою податковою накладною можна включити до податкового кредиту лише шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ такого періоду, у якому оформлено податкову накладну, з урахуванням строків даності – 1095 днів. Нагадаю: раніше норма п. 198.56 ПКУ в редакції до 01.01.15 дозволяла включати суми ПДВ до податкового кредиту протягом 365 днів із дати складання податкової накладної, але нині її скасовано.

Ми платники ПДВ, отримуємо послуги від нерезидента (місце постачання на території України), на суму оплати нараховуємо ПДВ та оформлюємо податкові накладні. Реєструємо того самого місяця, у якому її виписано, протягом 15 днів і включаємо в податковий кредит за датою виникнення податкових зобов’язань. Правильно ми робимо чи ні?.

. Для операцій постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права 6а віднесення сум ПДВ до податкового кредиту буде дата складання платником податкової накладної за такими операціями за умови її реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних (п.198.2 ПКУ). Тобто нарахування податкових зобов’язань та визнання податкового кредиту припадають на один і той самий звітний період. Воднораз податкові накладні, складені за такими операціями в січні 2015 року, у яких сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн. не можна було включити до податкового кредиту незалежно від того, чи віднесені вони до єдиного реєстру податкових накладних.

Шановні громадяни!

Розпочата конкурсна процедура на заміщення тимчасово вакантної посади – головного державного інспектора сектору ІТ на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника до досягнення нею 3-х річного віку.

До участі у конкурсі допускаються громадяни України з повною вищою освітою відповідного професійного спрямування (технічна) за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, які вільно володіють державною мовою, чинним законодавством, нормативними актами, що відносяться до компетенції ДФС України, з досвідом практичної роботи на ПК.

Термін подання документів – 30 днів від дня опублікування оголошення, за адресою: 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, буд. 3, кімната 214.

Інформація про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади розміщена на WEB-сайті відділ економіки та інвестиційної політики Охтирської міської ради за адресою: ekonom.okhtyrka.com

За додатковою інформацією щодо подання документів на конкурс, основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці звертатися до Охтирської ОДПІ за адресою Сумська область, м. Охтирка вул. Снайпера, буд. 3, кімната 214 або за телефоном (05446)3-11-69.

Спрощена система оподаткування в запитаннях та відповідях

Як платнику єдиного податку четвертої груп отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку?

Відповідно до вимог ст.. 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з вищезазначеного Реєстру.

Як виняток у 2015 році суб’єкти господарювання – платники єдиного податку четвертої групи матимуть право на отримання витягу з Реєстру лише після затвердження форми податкової декларації та визначення порядку формування відповідного реєстру суб’єктів господарювання. Протягом перехідного періоду за заявою суб’єктів господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаватимуться довідки довільної форми.

У які терміні платники єдиного податку четвертої групи до прийняття нової форми декларації мають сплачувати податкові зобов’язання, задекларовані на 2015 рік, та які податкові наслідки їх несплати?

Процес затвердження нової форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи наразі перебуває на стадії завершення. При цьому декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 рік здійснювалося з формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.13 № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку». Зазначена форма звітності передбачає щомісячні нарахування податкових зобов’язань. Натомість нормами чинного законодавства передбачено поквартальне перерахування єдиного податку до бюджету,і платники податку повинні дотримуватися цих норм.

Таким чином, штрафні санкції за несплату податкових зобов’язань у терміни, передбачені у поданих на 2015 рік податкових деклараціях, не застосовуватимуться.

Чим пояснюється те, що у витязі з Реєстру платників єдиного податку, отриманого платником у контролюючому органі, відображаються не всі види господарської діяльності підприємства згідно з ДК009:2010?

Відповідно до п. 298.3 ст. 298 ПКУ щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування зазначаються обов’язкові відомості про платника податків, зокрема про обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.10 №457.

Зазначені суб’єктом господарювання види господарської діяльності у повному обсязі заносяться до Реєстру платників єдиного податку інформаційної системи контролюючого органу. Водночас при формуванні витягу із цього Реєстру в інформаційній системі через обмеження формату електронної форми таблиці з переліком видів господарської діяльності платника податків відображаються лише основні види згідно з ДК 00962010.

Як юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи до затвердження нової форми декларації мають заповнювати податкову звітність?

Нормами п. 46.6 ст. 46 ПКУ встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларації (розрахунків), чинні до такого визначення.

Чинним законодавством не передбачено закреслень та виправлення обов’язкових реквізитів декларації, а подання пояснень та доповнень до декларації передбачено лише у випадках, зазначених у п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

З метою уникнення непорозумінь під час заповнення звітності потрібно зазначити суму доходу (суму єдиного податку) за ставкою 2 або 4% у рядках податкової декларації, якими передбачено відображення суми доходу (суми єдиного податку) за ставкою 3 або 5%.

Чи включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи внесок засновника, залишений ним у разі виходу із складу засновників?

Згідно з пп. 14.1.90 п.14.1 ст.14 ПКУ корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомірності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (пп. 44.2 ст. 44 ПКУ).

До складу доходу, визначеного ст.. 292 цього Кодексу, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп.8 п.292,11 ст. 292 ПКУ).

Водночас вклад (внесок) засновника до статутного фонду юридичної особи слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна права власності на частку корпоративних прав у статутному фонді товариства. Якщо засновник при виході зі складу засновників юридичної особи відмовляється від належної йому частки корпоративних прав без відповідної компенсації, то для такої юридичної особи залишена засновником частка корпоративних прав вважається безоплатно отриманими корпоративними правами.

При цьому відповідно до п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Отже, якщо засновник у разі виходу з числа засновників відмовляється від належної йому частки, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи безоплатно отримує корпоративні права, вартість яких включається до складу оподатковуваного доходу.

Чи звільняються юридичні особи – платники єдиного податку від сплати податку на майно в частині земельного податку?

Перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності за якими звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 291.1 ст. 297 ПКУ. Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно ( в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, а платниками четвертої групи – для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто платники єдиного податку повинні звертати увагу на категорію земельної ділянки, яку вони використовують, її цільове призначення.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом. Водночас слід звернути увагу на особливості справляння плати за землю (земельного податку) платниками єдиного податку третьої групи у разі, якщо між суб’єктами господарювання виникають орендні відносини. Так, відповідно до ст.. 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст.. 796 ЦКУ одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві. Якщо земельну ділянку в оренду не надано, орендар отримує лише право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст.. 796 ЦКУ. Для звільнення від сплати земельного податку в оренду має бути надано саме земельну ділянку. Супутнє використання земельної ділянки орендарем при оренді будівлі або споруди не дає підстав для звільнення орендодавця від сплати земельного податку.

Таким чином, власник земельної ділянки – платник єдиного податку третьої групи за земельну ділянки під будівлями (їх частинами), що передані в оренду іншим суб’єктам господарювання, не звільняється від подання до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації з плати за землю та є платником земельного податку з урахуванням прибудинкової території на загальних умовах і, зокрема, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності суб’єкта господарювання.

Чи потрібно юридичним особам – платника єдиного податку третьої групи, які не здійснюють у податковому періоді господарську діяльність, подавати податкову декларацію платника єдиного податку?

Згідно з п.49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що підлягають декларуванню, відповідно до встановлених вимог подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Водночас п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що, зокрема, у разі якщо іншими розділами цього Кодексу визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, то використовуються правила, визначені в іншому розділі. Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу 14 ПКУ, відповідно до п. 294.1 ст. 294 податковим (звітним) періодом для платника єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відображають у податкові декларації обсяг доходу, що оподатковується за відповідною ставкою єдиного податку (пп. 296.5.4 п. 2965.5 ст. 296 ПКУ). Пунктом 292.14 ст. 292 цього Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування. Крім того, неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи. (п. 2 ст. 38 ЗУ від 15.05.03 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходу, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – юридичної особи у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ для календарного кварталу.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: