БУДЬТЕ ЗДОРОВЫ

8 августа 2015 | ЗДОРОВ'Я | Нет комментариев | №31(1010)

На прийомі у офтальмолога

Погіршення зору при цукровому діабеті.

Діабетикам потрібно з особливою увагою ставитися до власного здоров’я, особливо зору. Найбільшому ризику піддаються ті хворі, які страждають захворюванням на діабет середнього та тяжкого ступеня. Консультує лікар вищої категорії, окуліст Сумської обласної клінічної лікарні, відділення мікрохірургії ока – Наталія Стебловська:

Стебловская- Хворі втрачають зір з трьох основних причин: у результаті розвитку катаракти, глаукоми та діабетичної ретинопатії. Буває так, що захворювання прогресує, а зір залишається в нормі, це може відбуватися до тих пір, поки не зруйновані судини ока, відповідальні за зір або на зовсім ранній стадії захворювання.

Катаракта при цукровому діабеті.

При катаракті затемнюється або затуманюється кришталик ока, який у нормі повинен бути прозорим. Кришталик виконує функцію фотоапарата, дозволяючи фокусуватися на об’єкті. І хоча діагноз «катаракта» знайомий не тільки діабетикам, люди з підвищеним рівнем цукру в крові стикаються з ним частіше і в більш молодому віці.

До того ж вона і прогресує швидше, ніж у звичайних людей. Хворі на цукровий діабет із розвиненою катарактою не можуть фокусуватися на джерелі світла, тому в них поступово падає зір. Пацієнтам, які страждають на цю недугу, необхідно звернути увагу на перші ознаки затуманення зору.

Лікувати катаракту можна тільки хірургічним шляхом: пошкоджений кришталик видаляють, а на його місце поміщають імплантант кришталика. Надалі хворому можуть виписати окуляри або контактні лінзи.

Глаукома при цукровому діабеті.

Погіршення зору при діабеті може статися і з іншої причини. Захворювання порушує процеси нормального дренажу рідини усередині ока, її скупчення викликає підвищення тиску, що може призвести до розвитку глаукоми. Із-за сильного тиску ушкоджуються судини і нерви, що так само загрожує втратою зору.

Найчастіше хворий може і не здогадуватися про розвиток глаукоми, на початковій стадії вона протікає безсимптомно, а як тільки захворювання перейде у важку стадію, зір почне різко погіршуватися. Іноді глаукома може викликати головний біль, біль в очах. Хворий може бачити об’єкти, як крізь туман, у нього може спостерігатися значна сльозотеча і характерні глаукоматозні ареоли навколо джерел світла.

Лікувати цю проблему можна за допомогою спеціальних крапель, лазерної процедури, медикаментів та хірургічного втручання. Діабетикам необхідно щороку проходити скринінгове обстеження на предмет розвитку глаукоми.

Діабетична ретинопатія.

Діабетична ретинопатія — судинне ускладнення, яке виникає на тлі цукрового діабету. Пошкодження дрібних судин очей називають мікроангіопатією. Порушення в роботі ЦНС, у тому числі і захворювання нирок, спричинене цукровим діабетом так само прийнято називати мікроангіопатією.

В результаті пошкодження великих кровоносних судин може розвинутися таке ускладнення, як інсульт, а так само інші захворювання серця. Діабетик, який контролює рівень цукру в крові і зумів знизити його, може уникнути таких проблем з очима.

Діабетична ретинопатія є основною причиною, що викликає сліпоту у хворих на цю недугу. Виникнення ретинопатії прямо пропорційно тривалості перебігу захворювання, тобто чим довше хворий страждає на діабет, тим вище ймовірність появи у нього ретинопатії. У хворих цукровим діабетом 1 типу в перші п’ять років захворювання дана проблема з очима розвивається рідко. Ушкодження сітківки може початися з прогресуванням діабету.

Люди, що страждають цукровим діабетом 2 типу, на момент постановки діагнозу вже мають проблеми із зором. Щоб зупинити прогресування ретинопатії необхідно контролювати рівень цукру в крові, а так само артеріальний тиск і рівень холестерину.

Виділяють наступні види ретинопатії:

1. Фонова ретинопатія. При даній формі захворювання кровоносні судини пошкоджені, а зір знаходиться в нормі. На цій стадії ще можна запобігти прогресування ретинопатії, головне – ретельно контролювати рівень цукру в крові.

2. Макулопатія. При цій формі захворювання пошкодження перебувають у критичній стадії, цей стан називається макулой, при якому значно знижується зір.

3. Проліферативна ретинопатія. Задня стінка ока покривається новими кровоносними судинами. Ця форма захворювання розвивається на фоні недостатнього постачання кисню до уражених судин очей. Відбувається їх витончення і закупорювання, а в подальшому і ремоделювання.

Якщо Ви страждаєте на цукровий діабет чи бажаєте просто перевірити Ваш зір, Наталія Стебловська вестиме прийом в Лікувально-консультаційному медичному центрі 15 серпня за адресою площа Соборна, 2. Попередній запис за телефонами: 6-16-88; (099)-16-14-388.

Консультация пульмонолога

Ох уж эти коварные аллергены!

В наше время трудно найти человека, который никогда не сталкивался с проявлением аллергии. Одних тревожит наступление весны – пыльца цветущих растений вызывает у них риниты, коньюктивит и даже астматические приступы. У других после кусочка безобидного апельсинового тортика или жаропонижающей таблетки проявляется кожная сыпь. Медицинская статистика предупреждает нас, что через 30-40 лет от того или иного вида аллергии может страдать абсолютно каждый. Какие распространённые симптомы аллергии и какие аллергены самые опасные мы поинтересовались у врача-пульмонолога Ахтырской поликлиники Елены Охотник:

Аллергия – это реакция повышенной чувствительности на чужеродные факторы внешней среды, которые носят название аллергены. Вступая в контакт с аллергеном, клетки нашей иммунной системы (в основном Т – и В – лимфоциты, макрофаги активно вырабатывают медиатор аллергии – гистамин). В организме начинается воспалительный процесс, который внешне проявляется насморком, коньюктивитом, першением в горле, бронхоспазмами, кожными высыпаниями. Коварство аллергенов в том, что они способны накапливаться, «одаривая» своего хозяина новыми видами аллергии. Поэтому для успешной борьбы с заболеванием важно вовремя начать комплексное лечение.

На сегодняшний день наиболее актуальной является аллергическая реакция, спровоцированная пыльцой амброзии. Пик цветения амброзии обычно приходится на период с августа по сентябрь. Пыльца её достаточно легкая, поэтому распространяется на десятки километров. Участка площадью один квадратный метр достаточно, чтобы у людей появилась аллергия в радиусе 2-х километров. Жаркая сухая погода способствует повышению концентрации пыльцы в воздухе. Пыльца, попавшая в организм человека, может привести к аллергическому заболеванию: «поллиноз» или «сенная лихорадка».

Проявления болезни могут быть разнообразными: поражения глаз (коньюктивит), лор – органов (ринит), дыхательных путей (бронхит, бронхиальная астма). Больные жалуются на ощущения тяжести век, сильный зуд, покраснения глаз, слезотечение. Аллергическое поражение слизистой носа является характерным признаком у больных поллинозами совместно с придаточными пазухами. Ткани носа отекают, нарушается носовое дыхание, выделяется водянистая слизь. Возможно проявление кашля, который носит навязчивый, приступообразный характер. В зависимости от степени поражения бронхов выделяется мокрота, присоединяется ощущение затрудненного дыхания, недостатка воздуха.

При появлении первых симптомов необходимо срочно обратиться к врачу, который назначит правильное лечение. Лечить эту аллергию действительно сложно. К сожалению, избавиться от генетической предрасположенности к аллергии современная медицина не может. Но врач может предложить «уколы от аллергии» – курс специфической иммунотерапии. Его суть заключается в том, что пациенту в кожу вводятся всё более концентрированные растворы «опасного вещества». Такое постепенное «приучение» заставляет организм вырабатывать нечто вроде противоядия. Проводят специфическую иммунотерапию заранее, чтобы к началу цветения чувствительность организма к конкретной пыльце стала минимальной. Но этот метод противопоказан при малейших признаках обострения.

Проведение такой терапии требует терпения, чтобы добиться стойких результатов, нужно затратить не менее трёх лет. Поэтому самое распространенное лечение аллергии – медикаментозное. Самые «почтённые» из противоаллергических препаратов – антигистаминные. Это всем известные димедрол, супрастин, фенкарол, но применение их у лиц, работа которых связана с четкой координацией движений и повышенным вниманием опасно, поскольку они вызывают сильную сонливость, а также несовместимы с некоторыми лекарственными препаратами, например с антибиотиками. В 70-е годы появились новые антигистаминные препараты (телфаст, зиртек, кларитин и др.) без перечисленных побочных действий.

Вторая группа препаратов, предупреждающие появление аллергических симптомов – это стабилизаторы тучных клеток (интал, тайлед, кетотифен). Их назначают для профилактики, за несколько недель до предполагаемой встречи с аллергеном. В тяжелых случаях обращаются к третьей группе лекарств, гормонам – наиболее мощным противовоспалительным средствам. Но делать это можно только по назначению врача, точно придерживаясь предписанной схемы приёма. В противном случае можно столкнуться с неприятными побочными действиями.

Читайте продолжение в следующем номере.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: