25 ЖОВТНЯ – МІСЦЕВІ ВИБОРИ: МИ ЗАПИТАЛИ…

19 сентября 2015 | МИ ЗАПИТАЛИ | Нет комментариев | №37(1016)

Соціологи прорахували, що на місцевих виборах в Україні явка виборців традиційно менша, ніж на президентських чи парламентських виборах. Однак все залежатиме від того, чи вдасться  партіям та кандидатам мобілізувати своїх виборців та від бажання населення долучитися до виборчого процесу. Тому ми вирішили поцікавитися у охтирчан:

Чи збираєтесь Ви йти на вибори? Чому?


Віктор Бондаренко, тренер – викладач Охтирської ДЮСШ:

- На вибори йти збираюся, тим паче що я вже знаю, за представника якої політичної сили буду голосувати. А голос свій віддам, щоб Україна отримала можливість жити краще. А цього можна досягти лише коли при владі будуть чесні й порядні люди. Якщо населення не згрупується й не викорінить нечистих на руку депутатів, то хто ж тоді за нас це зробить? Правда, останнім часом нам активно стали допомагати іноземці – поляки, грузини, англійці. Тому користуючись можливістю, хочу звернутися до охтирчан: «Обов’язково прийдіть та віддайте свій голос, щоб ним ніхто не скористався».

Віта Конвісар, в декретній відпустці:

- Приємно дивитися, як місто з кокона перетворюється в лялечку: з’являються тротуари, покращується вуличне освітлення, облаштовуються парки відпочинку, скошуються  бур’яни, встановлено державний прапор на Успенській площі. Та ще й обіцяють лікарню врешті-решт добудувати. Хотілося б, щоб нова влада не збавляла темпів, а навпаки, їх набирала. Тому на вибори піду, щоб віддати свій голос за достойного кандидата.

Олексій Гаврилов, пенсіонер:

- На вибори ходжу постійно, й цього разу збираюся. Піду, бо розраховую після зміни влади на місцях на краще, хоча виходить як завжди. Проголосуємо, а там час покаже, чи покращиться рівень життя українців.

Лариса Канівець, продавець:

- Йти збираюся обов’язково, якщо не буду в цей день на роботі. Адже так хочеться бачити при владі надійних людей з великої літери. Хочеться вірити, що у виборчому бюлетені знайдуться такі кандидати. У світлі страшних подій на Сході країни так хочеться підтримати нашу державу та українців. Я не можу стояти осторонь, маю бажання взяти участь в життєдіяльності міста.

Дмитро Скляр, безробітний:

- Скоріше всього, що піду, проте  лише для того, щоб виконати громадянський обов’язок. Схожу, як то кажуть, для галочки, бо настроєний я песимістично і в зміни на краще вже не вірю.

Олена Удовіченко, бухгалтер:

- Піду обов’язково, бо з моїм чоловіком не піти не можливо. Тому на вибори ми ходимо регулярно, всією родиною. І синочка Івана завжди з собою беру, хоч він за віком ще не може голосувати. Я ж голосую завжди за певного кандидата, в графі «не підтримую жодного кандидата» ніколи відміток не ставлю – навіщо ж бланк переводити. Чекаю на вибори з нетерпінням, адже ми обиратимемо своє краще майбутнє.

Борис Гершевич, пенсіонер:

- На жаль чи, можливо, на щастя, в день проведення виборів я буду далеко звідси – їду на гостини до доньки в Ізраїль. Однак якщо я був би в місті, то на виборчу дільницю завітав – на людей подивився та й себе показав.

Валентина Бондаренко, пенсіонерка:

- Бажання йти на вибори не маю. Жити стає з кожним днем все важче та важче. У владі розувірилася взагалі. Краще цей час я використаю з користю для себе та зроблю щось по господарству.

Юлія Заблодська, перукар:

- Я уродженка Луганської області, прописана в Попасному. Тому проголосувати мені не вдасться. Та й великого бажання йти на дільницю я не маю. А за кого там голосувати? В Україні йде неоголошена війна, багато східних населених пунктів  зітерті з лиця землі. Оце в першу чергу повинно хвилювати наших можновладців, а не кількість мандатів.

Юлія Остапенко, майстер манікюру:

- Ні, не збираюся. А що я там не бачила? Тим паче на сьогоднішній день так склалася моя доля, що я працюю а Києві, оскільки в рідному місті з працевлаштуванням мені не дуже щастить. Відкріпний талон брати не буду, воно того не варте.

Алла Мартиненко, працівник ювелірного салону:

- Йти голосувати не збираюсь. А кому від того стане легше? У зміни на краще після місцевих виборів я не вірю. Більша половина населення живе за межею бідності, ледве зводячи кінці з кінцями. А вони на вибори витрачають більше 1 мільярда гривень. Краще б за ці гроші школи та лікарні відремонтували, воїнів в АТО забезпечили всім необхідним.

Турчанінова Олена, продавець:

- Чесно кажучи, не збираюся, бо немає довіри до нашої влади. Перед виборами аж із шкіри вилазять – все робиться, проте ці роботи показові та поверхневі. Безкоштовних ліків в комунальній аптеці вдень з вогнем не знайти. Моя племінниця Даша Маслюк відвідує спортивну школу та займається легкою атлетикою – все це задоволення оплачується з батьківської кишені. Вимостили тротуарною плиткою територію поблизу магазину «Спортовари». А кому стара плитка, яка в ідеальному стані була, заважала? Передвиборна показуха, одним словом. А біля школи № 1 після опадів не пройти, не проїхати – діти постійно забруднюють взуття та ноги мочать.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: