У руках Мандрики і пеньок зацвів

26 сентября 2015 | ЖИТТЯ МІСТА | Нет комментариев | №38(1017)

Іван Мандрика разом з дружиною Зінаїдою Василівною весь свій вільний час присвячують своєму спільному захопленню – квітникарству, городництву та садівництву. Іван Якович працював художником-оформлювачем в охтирській майстерні, потім в Охтирському НГВУ. Ще змолоду у нього проявився талант до малювання та гравіювання по каменю. Дружина Зінаїда Мандрика працювала нормувальницею на заводі «Промзв`язок». Зараз подружжя на пенсії і разом займаються облаштуванням присадибної ділянки. Вони всю душу вкладають у свою справу і саме тому, коли заходиш на їхнє подвір’я, то ніби опиняєшся в якійсь екзотичній країні: тут і кактуси, самшит, льон, виноград, персики та ще багато чого цікавого. Про те, як вдалося створити таку красу біля свого будинку, нам розповідає Іван Якович:

- Більшість зелених насаджень, що прикрашають наше подвір’я, ми з дружиною вирощуємо самостійно – це і самшит, різні види ялівцю, зокрема козацький, звичайний горизонтальний та стовбуровий «Віргинський», який сягає вже чотирьох метрів.

Моя дружина Зінаїда Василівна обожнює висаджувати троянди. Адже вони довгий час милують око своїм яскравим цвітом. Також вона висіває льон, який своїми небесно-блакитними квіточками тягнеться до сонечка.

З чорноморського узбережжя я привіз саджанець кактусу – просто відщепнув верхівку з рослини та замотав в рушник. По приїзду додому просто висадив його в землю. Тепер кактуси стали окрасою наших квітників, надаючи екзотичного мексиканського колориту обійстю.

Мої онуки Маша та Іванко обожнюють бавитися в затінку дерев поміж казкових героїв, милуватися запашними квітами, та й час на допомогу бабусі з дідусем знаходять – поливають городину та квіти, збирають щедрі дари природи та звісно ж смакують ними.

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: