Охтирська ОДПІ

30 сентября 2015 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з експорту за ціною нижче її придбання

(лист ДФС України від 07.09.2015 р. N 19090/6/99-99-19-03-02-15)

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з експорту електроенергії за ціною нижче її придбання та повідомляє.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957 (далі – Порядок N 957), у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 Порядку N 957 (15 – складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та не надається отримувачу (покупцю).

Отже, у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання такого товару, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання таких товарів не формує вартості експортованого товару, а отже не є експортною операцією, не оподатковується за нульовою ставкою, а оподатковується за ставкою 20 відсотків.

На суму різниці між вартістю експортованого товару та вартістю придбання такого товару платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну з типом причини “15″ та зареєструвати її в ЄРПН.

Щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ

( лист ДФС від 16.09.2015 р. N 19763/6/99-99-19-03-02-15)

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 15 2 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), при здійсненні операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД та повідомляє.

Згідно з пунктом 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.

Норми пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Таким чином, якщо платник податку для цілей оподаткування ПДВ не відноситься до сільськогосподарських підприємств (вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг), то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування ПДВ (за виключенням операцій з реалізації зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків).

У випадку, якщо в платника податку вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить більше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків.

Також повідомляємо, що у разі якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних.

Щодо документів, які посвідчують реєстрацію як платника ПДВ

Охтирська ОДПІ нагадує, що з 1 січня 2014 року було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати в контролюючих органах витяги із реєстру платників ПДВ. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Підпунктом 2 пункту 2 наказу Міндоходів від 16.01.2014 року №26 “Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” на перехідний період було встановлено, що свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ можуть застосовуватись як витяги з Реєстру до внесення змін до такого Реєстру чи отримання витягу з такого Реєстру, а також виникнення змін у даних про платників ПДВ. Зазначений наказ втратив чинність 19.11.2014 року – у день набрання чинності наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130 “Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”.

Отже, до зазначеної дати (19.11.2014 року) свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ могли застосовуватись як витяги з Реєстру. На сьогодні у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру.

Разом з тим слід зауважити, що отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС України за адресою www.sfs.gov.ua. За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Оперативно отримати дані із Реєстру можна за допомогою таких пошукових електронних сервісів на офіційному веб-порталі ДФС:

– рубрика “Дані реєстру платників ПДВ” – дані з Реєстру із зазначенням дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ, у тому числі дані з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування із зазначенням переліку видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ;

– рубрика “Анулювання реєстрації платників ПДВ” – інформація про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Сумські митники ДФС вилучили старовинну ікону

Під час проведення митного контролю на митному пункті пропуску «Катеринівка» інспектори Сумської митниці ДФС в автомобілі ГАЗ виявили ікону із зображенням «Казанської Божої матері».

Ікона знаходилася в салоні автомобіля без ознак приховування.

Громадянка Росії, яка перебувала в авто, порушила встановлений порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» при виїзді з України.

У відповідності до статті 197 Митного кодексу України «Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України» та Наказу Мінкультури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 існує заборона щодо вивезення культурних цінностей з території України.

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 471 Митного кодексу України «Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю».

Ікону вилучено, вартість знахідки встановлять експерти.

Про використанняи суми ПДВ, акумульовані на спеціальному рахунку сільгоспвиробниками

Відповідно до п. 209.1 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 11 (далі – Порядок № 11), на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені ст. 203 ПКУ, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Згідно з п. 4 Порядку № 11 сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року – перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Тобто у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

До виробничих факторів, згідно з пп. 209.15.1 ПКУ, належать:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

-сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

-пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

-зберігання сільськогосподарської продукції;

-вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

-отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

-отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

-знищення бур’яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

-експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

-розділ м’яса для товарної кондиції.

Відповідно до п. 30.8 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність згідно із законодавством. Тобто п. 209.2 ПКУ та Порядком № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки.

Щодо спрямування коштів з окремого рахунку на сплату податків, то до 29.07.2015 р. в базі «ЗІР» була чинною відповідь податківців такого змісту: спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

Понад  507,2 млн. грн платежів мобілізовано до бюджетів усіх рівнів працівниками Охтирської ОДПІ за вісім місяців

В тому числі, з початку року, до державного бюджету збір платежів склав понад                             343,9 млн.грн., – на цьому наголосила начальник Охтирської ОДПІ ДФС у Сумській області Шевченко Юля Іванівна, підкресливши, що в розрізі основних бюджетоутворюючих податків надходження становили: по податку на прибуток – 43,6 млн.грн.; по податку на додану вартість – понад 22,6 млн.грн.; рентній платі за користування надрами – більш ніж 182,7 млн.грн. У серпні 2015 року до  Державного бюджету  Охтирською ОДПІ зібрано податків і зборів більш ніж на   198, 4 млн.грн.

До місцевих бюджетів за 8 місяців 2015 року надійшло платежів в сумі понад163,0 млн.грн., що  становить 113,6%  від  доведеного  показника   (143,5 млн. грн.), та на 22,2 млн. грн. більше минулорічних надходжень В тому числі по податку на доходи фізичних осіб  надійшло 97,7 млн.грн., що на 9,0 млн.грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року ; податку на майно  – 27,6 млн.грн.(+10,4 млн.грн.) ; єдиного податку – 15,1 млн.грн.( +8,1 млн.грн.); акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 7,1 млн.грн.

Лише у серпні 2015 року до місцевих бюджетів платниками сплачено податків і зборів на суму  27,8 млн. грн., що  становить 126,4%  від  показників серпня минулого року (21,1 млн. грн.), в тому числі по податку на доходи фізичних осіб надійшло                      14,1 млн.грн., що на 2,9 млн.грн. ( +2,9 млн.грн.), податку на нерухоме майно – 4,2 млн.грн. (+1,1 млн.грн.). Надходження єдиного податку у серпні поточного року збільшено в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 2,0 млн.грн.

Індикативний показник надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у серпні 2015 року виконано на 101,0% (завдання 40 470,0 тис. грн., фактично надійшло 40 893,3тис. гривень).

Найбільший рівень збору платежів забезпечують підприємства промисловості та сільського господарстваю

Майно ПАТ «Укрнафта» описано в податкову заставу

На виконання доручення Прем’єр-міністра та Уряду України щодо повернення боргів до державного бюджету України ГУ ДФС у Сумській області  проведено роботу щодо опису майна ПАТ «Укрнафта» в податкову заставу.

В  ході проведеної роботи описано в податкову заставу 104 позиції   майна – це, зокрема, житлові та нежитлові приміщення, будівлі виробничого призначення, склади і гаражі. Поряд з цим описано 624 свердловини, які знаходяться на території Сумської області.

Майно згідно зазначених актів опису зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень нерухомого та рухомого майна.

Роз”яснення щодо повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу

Законом України від 28 грудня 2014 року N 77-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Відповідно до частини третьої ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 413 (далі – Постанова N 413).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі – Положення N 236).

Пунктом 1 Положення N 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

ДФС відповідно до покладених завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення N 236).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення N 423), відповідно до п. 1 якого Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення N 423).

Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення N 423).

Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем з розробки Постанови N 413 Мінсоцполітики.

Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати.

Відповідно до Постанови N 413 ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП, яке належить до компетенції Мінсоцполітики.

Отже, для надання роз’яснень щодо законодавства про працю доцільно звернутись до Мінсоцполітики.

(Лист, Державна фіскальна служба України, від 01.09.2015, № 8286/К/99-99-17-03-03-14 “Щодо повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу”)

Затверджено новий Перелік органів ліцензування

Охтирська ОДПІ  повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 05.08.2015 року №609 затвердив новий Перелік органів ліцензування.

Зауважимо, що кількість органів ліцензування істотно зменшилась, як і кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

З       окрема, згідно з новим Переліком:

–              Державна фіскальна служба України видає ліцензії та виробництво і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами;

–              Міністерство фінансів України ліцензує випуск і проведення лотерей;

–              Міністерство соціальної політики видає ліцензії на посередництво у працевлаштуванні за кордоном;

–              Міністерство економічного розвитку ліцензує діяльність з імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З 1 вересня розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень

Законом України від 17 вересня 2015 року №704 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»   з 1  вересня поточного року мінімальна заробітна плата встановлена в місячному розмірі-   1378 гривень. У погодинному розмір – 8,29 гривні.

Законом  також встановлений з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: 1167 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: 1455 гривень;

працездатних осіб:1378 гривень;

осіб, які втратили працездатність:1074 гривні.

Закон  опублікований в газеті «Голос України» 19 вересня 2015 року №174.

Вірно заповнені розрахункові документи – запорука вчасного надходження платежів за призначенням

Охтирська ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області  нагадує, що при сплаті платниками  податків платежів до бюджету поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється  з урахуванням  вимог наказу  Мінфіну  від 24.07.2015р. N666 «Про затвердження  Порядку заповнення  документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Окремо повідомляємо, що застосування коду виду сплати 140 «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску» буде можливим після затвердження  ДФС відповідного Порядку взаємодії структурних підрозділів органів ДФС у процесі визначення напряму сплати сум платниками, які мають податковий борг.

Звертаємо увагу платників на  недопущення випадків  неправильного заповнення реквізитів платіжного документа для оперативного надходження платежів за призначенням.

З Порядком №666 можна ознайомитись  на офіційному веб-порталі ДФС України.

Відповідальність за порушення у сфері готівкового обігу

Відповідальність за порушення касової дисципліни в чинному законодавстві представлена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єкта господарювання та фінансової відповідальності суб’єктів господарювання. Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою, встановлених постановою КМУ від 06.06.2013 р. № 210 (далі – Постанова № 210), – згідно із ст. 163 15 «Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)» КпАП та за порушення норм з регулювання обігу готівки – згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 (далі – Указ № 436).

Постановою № 210 встановлена гранична сума розрахунків готівкою:

• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень;

• фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень;

• фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень.

Відповідальність за порушення наведених вище норм передбачена ст. 163 15 КпАП та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.). Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.).

Слід зауважити, що фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, до адміністративної відповідальності за ст. 163 15 КпАП не притягуються. Крім того, у разі, коли таке правопорушення було разовим, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КпАП).

Статею 1 Указу № 436 передбачені такі види порушень норм з регулювання обігу готівки та штрафні санкції за них:

– перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;

– неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

– витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім грошових коштів, що отримані з кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;

– перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

– проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених грошових коштів.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: