Охтирська ОДПІ

30 октября 2015 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

Як продають пиво на розлив платники єдиного податку

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія цього Закону поширюється на усі суб єкти господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-У11І «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Закону України: від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481) та з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином РРО (книг обліку розрахункових операцій).

Згідно з пунктом 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 зі змінами та доповненнями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (далі – Правила) затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 зі змінами та доповненням. При цьому у назві та тексті Правил слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство» згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 № 309.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил визначено, що заклад ресторанного господарства – це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Таким чином, оскільки з 1 липня 2015 року діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж пива виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.

Щодо сплати податків і зборів з фізичних осіб відокремленими підрозділами

( Лист ДФС від 01.10.2015 р. N 20864/6/99-99-17-02-01-15)

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що поняття “відокремлені підрозділи” для розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Згідно з п. 1 ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), відповідно до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300.

Так, пп. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то він зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної фіскальної служби.

Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель), в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання.

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з експорту товару за ціною нижче їх придбання

( Лист ДФС від 07.09.2015 р. N 19090/6/99-99-19-03-02-15)

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957 (далі – Порядок N 957), у разі, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.
У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 Порядку N 957 (15 – складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та не надається отримувачу (покупцю).

Отже, у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання такого товару, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання таких товарів не формує вартості експортованого товару, а отже не є експортною операцією, не оподатковується за нульовою ставкою, а оподатковується за ставкою 20 відсотків.

На суму різниці між вартістю експортованого товару та вартістю придбання такого товару платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну з типом причини “15″ та зареєструвати її в ЄРПН.

Щодо оподатковування ПДФО суми донарахованої індексації колишнім працівникам та відображати суми доходу і податку у формі N 1ДФ

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з частиною шостою ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року N 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон N 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078 (далі – Порядок).

Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп. 2.2.7 пп. 2.2 п. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Разом з тим, згідно з пп. “б” п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, нараховані (виплачені) платнику податку, зазначаються в податковому розрахунку за формою N 1ДФ за ознакою доходу “101″.

Отже, коли податковим агентом проводяться донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відповідним відображенням у податковому розрахунку форми N 1ДФ.

Щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату податкових платежів до бюджетів з вини банку

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Кодексу.

Згідно з п. 129.7 ст. 129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Про подання Податкової декларації з рентної плати

(Литс ДФС від 12.10.2015 р. N 37619/7/99-99-15-04-01-17)

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) базовий податковий (звітний) період для рентної плати (далі – Плата) дорівнює календарному кварталу.

На підставі п. 257.3 ст. 257 Кодексу платник Плати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, податкову декларацію, яка містить додатки:

1) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

2) з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр;

3) з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації;

4) з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації;

5) з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки;

6) з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 N 719 “Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за N 1051/27496 (далі – наказ N 719), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2015, N 75 (29.09.2015), ст. 2483) – 29 вересня 2015 року, затверджено форму Податкової декларації з Плати.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, за новою формою, затвердженою наказом N 719, Податкова декларація з Плати буде подаватися за IV квартал ц. р. та наступні податкові періоди.
За III квартал ц. р. платники Плати залежно від об’єкта оподаткування звітуються за формами, затвердженими наказами ДПА України:

- від 24.12.2010 N 1011 “Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України” (далі – форма N 1011), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за N 81/18819;

- від 24.12.2010 N 1018 “Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України” (далі – форма N 1018), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 28/18766;

та наказами Міністерства фінансів України:

- від 17.09.2012 N 1000 “Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами” (далі – форма N 1000), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за N 1732/22044;

- від 21.12.2012 N 1403 “Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води” (далі – форма N 1403), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за N 123/22655;

- від 21.12.2012 N 1404 “Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів” (далі – форма N 1404), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за N 172/22704.

Проте форми NN 1011, 1018 передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний місяць.

У зв’язку з цим пропонуємо рекомендувати платникам Плати подати розрахунки за діючими формами NN 1011, 1018 із зазначенням у рядку 1 “податковий період” цифри “9″, що буде означати подання розрахунків за III квартал 2015 року із граничним строком подання – 9 листопада 2015 року.

Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року.

При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися таких рекомендацій.

Форма N 1018:

- у рядку 2.1 “Нараховано збору усього за звітний місяць” розділу II необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;

- у колонці 2.1 “Вид документа (ліцензія або дозвіл)” розділу I вказати ліцензію або дозвіл на радіочастотні ресурси три рази, окремо липень, серпень, вересень, у разі дії у відповідному місяці.

Форма N 1011:

- у рядку 4 “Податкове зобов’язання за звітний період” розділу II необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;

- у рядку 3 “об’єкт оподаткування” додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами та у рядку 6 “об’єкт оподаткування” додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України вказати об’єкт оподаткування за три місяці III кварталу цього року.

Слід зазначити, що подані платниками податків, зокрема в електронному вигляді, розрахунки за формами NN 1011, 1018, з показниками за окремі податкові (звітні) періоди липень, серпень, вересень 2015 року не підлягають рознесенню до ІКП. Отже, збереженим у центральній базі даних ІС “Податковий блок” зазначеним розрахункам підрозділами приймання та обробки податкової звітності має бути присвоєно статус “Історія подання” на підставі службових записок (із визначеним переліком таких розрахунків), наданих відповідальними за адміністрування податку підрозділами, згідно із резолюцією керівника (заступника керівника) контролюючого органу.

Форми NN 1403, 1404 передбачають базовий податковий (звітний) період – календарний квартал та подаються за звітний (податковий) період три квартали 2015 року.
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Водночас податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком, оскільки відповідно до п. 252.8 ст. 252 Кодексу фактична ціна реалізації для нафти та конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.

Матеріали „гарячої лінії” з проблемних питань застосування ПДВ.

Напередодні в Охтирській  ОДПІ  відбувся сеанс телефонного зв”язку „гаряча лінія” На запитання відповідала начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Радченко О.

Який порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної, складеної платником ПДВ, якщо на дату реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування покупець не є платником ПДВ?

Відповідно до змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів послуг втрачає статус платника податку на додану вартість, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

У випадку, якщо після анулювання реєстрації покупця як платника ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, то постачальник таких товарів/послуг на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі “Код отримувача” проставляє умовний ІПН покупця “100000000000″, в графі “Особа (платник податку) – продавець” зазначається “Неплатник”.

Який  порядок оподаткування операцій зі списання бракованої продукції?

Податкове законодавство не містить обмежень та/або спеціальних норм щодо оподаткування операцій з обліку, виправлень, списання браку, тому оподаткування ПДВ здійснюється за загальними правилами.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Проте, у разі зміни напрямку використання товарів/послуг, в т. ч. початку використання в межах негосподарської діяльності, керуючись п. 198.5 та п. 189.1 ПКУ на дату списання платник податку зобов язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з вартості їх придбання.

Отже, у разі включення ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні матеріалів, використаних при виробництві продукції, яка в подальшому була визнана бракованою та списана, оподаткування ПДВ операції з її списання здійснюється так:

• на дату списання бракованої продукції слід відобразити податкові зобов язання виходячи з вартості придбання використаних на її виготовлення товарно-матеріальних цінностей;

• не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти податкову накладну;

• податкову накладну зареєструвати в ЄРПН у строки до 15 календарних днів.

Хто може обійтись без ПДВ-реєстрації?

Податковий кодекс містить лише одну причину, коли платник ПДВ не може позбавитись цієї процедури. Це тоді, коли загальна сума доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг (без ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн. грн. Лише за цих умов виникає обов’язок зареєструватись платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).

Тож якщо у платника ПДВ, який перебуває на загальній системі оподаткування, за останні 12 календарних місяців загальна вартість постачання без ПДВ не перевищує 1 млн. грн., він може відмовитись від ПДВ-реєстрації.

Проте зазначена вимога поширюється не на всіх. Платники єдиного податку I – III груп можуть обійтись без реєстрації платниками ПДВ навіть у разі перевищення порогу обов’язкової реєстрації в 1 млн. грн.

Платниками Охтирської ОДПІ збільшені надходження по ЄСВ на 45,0 млн.грн

Станом на 29 жовтня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов язкове соціальне страхування склало 391,4 млн.грн Ця сума перевищує показники аналогічного періоду 2014 року на 45 млн. грн. В розрізі відділень Охтирської ОДПІ надходження збільшено по:

В-Писарівському відділенню – на 2,0 млн.грн.;

Тростянецькому відділенню – на 9,5 млн.грн..

По м.Охтирка і Охтирському району надходження по ЄСВ збільшено на 33,5 млн.грн.

Якщо видокремлювати надходження єдиного соціального внеску у розрізі місяців, то, наприклад, у жовтні 2015 року  платниками було сплачено ЄСВ в сумі 39,4 млн.грн., що на 3,4 млн. грн. більше в порівнянні з жовтнем 2014 року. Приріст становить 9,4%.

Зазначимо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов язкового державного соціального страхування, відповідно до визначених пропорцій, та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім я фондів загальнообов язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Ще раз нагадуємо, що нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов язкового соціального страхування, вступили в дію 15 вересня 2015 року.

Контроль налоговых рисков по НДС: налоговики утвердили порядок

ГФСУ приказом от 28.07.2015 г. № 543 утвердила Рекомендованный порядок взаимодействия подразделений ГФС при комплексной отработке налоговых рисков по НДС.

Так, при отработке налоговых рисков может быть использована информация, в частности, из ЕРНН, данные деклараций и расчетов по НДС и т. п.

Комплексная отработка налоговых рисков по НДС будет проводиться в три этапа:

I этап – ранняя налоговая диагностика (до предельного срока представления отчетности по НДС);

II этап – электронный контроль рисков (после предельного срока представления отчетности по НДС);

III этап – налоговый контроль рисков (после предельного срока уплаты денежных обязательств по НДС).

Как отмечают авторы, документ разработан с целью обеспечения стабильного развития экономики, равных и конкурентных условий ведения бизнеса, устранения фискального давления и нивелирования налоговых рисков в деятельности добросовестных налогоплательщиков, принятия профилактических мер по предотвращению совершения правонарушений, надлежащей координации работы органов государственной фискальной службы по предотвращению необоснованного формирования налогового кредита в крупных размерах.

Единщики и РРО: нормы НКУ превыше всего

Государственная фискальная служба Украины  ответила на вопрос, имеют ли право ФЛП – плательщики ЕН второй и третьей групп, превысившие объем дохода 1 млн грн., применять РК и КУРО при осуществлении деятельности, предусмотренной постановлением КМУ от 23.08.2000 г. № 1336.

Налоговики напомнили, что предприниматели – плательщики единого налога второй и третьей групп независимо от выбранного вида деятельности, объем дохода которых в течение календарного года не превышает 1 млн грн., не применяют РРО. В случае превышения этого порога применение РРО для указанных субъектов хозяйствования является обязательным (п. 296.10 НКУ).

Вместе с тем, согласно ст. 10 Закона об РРО субъекты хозяйствования, осуществляющие деятельность в сфере торговли, общественного питания и услуг, могут проводить расчетные операции без применения РРО с использованием расчетных книжек и книг учета расчетных операций. Перечень форм и условий осуществления деятельности, при которых можно обходиться без РРО, определен Кабмином в постановлении № 1336.

Однако, по мнению контролирующих органов, данная норма Закона об РРО на практике не может применяться, поскольку нормами НКУ не предусмотрена возможность для плательщиков единого налога второй и третьей групп, объем дохода которых превысил 1 млн грн., проводить расчетные операции без применения РРО с использованием расчетных книжек и книг учета расчетных операций.

Таким образом, физические лица – предприниматели – плательщики единого налога второй и третьей групп, превысившие объем дохода 1 млн грн., при осуществлении расчетных операций должны применять РРО.

ГФС об изменениях в порядке учета плательщиков и порядке регистрации НДС

ГФС в письме от 23.10.2015 N 39139/7/99-99-11-01-01-17 дала разъяснение относительно изменений в порядке учета плательщиков и порядке регистрации НДС.

Фискальная служба сообщила, что 16.10.2015 вступил в силу приказ Министерства финансов N 747 “Об утверждении Изменений к Порядку учета плательщиков налогов и сборов и Положению о регистрации плательщиков налога на добавленную стоимость”.

ГФС указала на основные изменения, которые вносятся Приказом N 747.

Так, постановка на учет налогоплательщиков и передача в Единый государственный реестр юридических лиц и физических лиц – предпринимателей данных о взятии их на учет в контролирующих органах осуществляется в день получения сведений из ЕГР. Такими изменениями обеспечена регистрация бизнеса в течение 24 часов.

В соответствии с изменениями в пункт 9.3 раздела IX Порядка учета сведения о лицах, ответственных за ведение бухгалтерского и/или налогового учета юридического лица, также обновляются контролирующими органами в Едином банке данных юридических лиц на основании регистрационного заявления плательщика НДС (о регистрации, перерегистрации или внесении изменений), если такое регистрационное заявление было подано одним из способов, определенных пунктом 183.9 статьи 183 раздела V Налогового кодекса, и удовлетворено контролирующим органом. В этом случае налогоплательщик освобождается от предоставления в контролирующий орган заявления по форме N 1-ОПП в связи с изменением сведений в отношении лиц, ответственных за ведение бухгалтерского и/или налогового учета юридического лица.

Перечень обстоятельств возражений контролирующего органа по осуществлению государственной регистрации прекращения юридического лица, определенный пунктом 11.27 раздела XI Порядка учета, дополнен новым обстоятельством – “не завершены все таможенные процедуры”.

Сокращен с 5 до 3 рабочих дней срок для осуществления контролирующими органами мер относительно регистрации сельскохозяйственного предприятия как субъекта специального режима налогообложения и исключения предприятия из реестра субъектов специального режима налогообложения.

В ДФС Сумщини проведено обшук

(З інформації Головного управління ДФС у Сумській області)

Управління власної безпеки ГУ ДФС у Сумській області спільно з прокуратурою Сумщини  26 жовтня  провели  обшук у будівлі головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

Співробітниками  власної безпеки ГУ ДФС у Сумській області  супроводжується кримінальне провадження стосовно службових осіб ГУ Міндоходів  в Сумській області та ДПІ  у м.Суми, які у 2013 році  з метою здійснення незаконного адміністративного тиску на ТОВ, для унеможливлення подальшого ведення ним господарської діяльності, організували та забезпечили внесення до акту перевірки завідомо неправдивих відомостей про порушення.

По даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування управлінням власної безпеки ГУ ДФС у Сумській області та слідчим відділом прокуратури.

У процесі досудового розслідування 6 жовтня 2015 року головному державному ревізору-інспектору ДФС у Сумській області повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення)  та ч. 3 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України.

Під час обшуку було вилучено документи та комп’ютерну техніку. Для відновлення та вилучення можливо знищеної інформації з електронних носіїв призначено судові комп’ютерно-технічні експертизи, а документи долучені до матеріалів досудового розслідування, яке триває.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: