КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНКОЛОГА: ЛЮДИ, БЕРЕЖІТЬ ГРУДИ!

7 ноября 2015 | ЗДОРОВ'Я | Нет комментариев | №42-44(1021-1023)

Рак молочної залози займає перше місце в структурі онкологічної захворюваності та онкологічної смертності жінок в Україні, – розповідає онколог – хірург, завідувач онкохірургічного відділення № 1 Сумського обласного клінічного онкологічного диспансера Дмитро Панченко. – Щороку на рак грудей занедужує 16 тисяч українок. Кожні 30 хвилин у країні виявляють новий випадок раку молочної залози, і кожну годину від нього помирає одна жінка.

В Сумській області щороку стають жертвами цієї хвороби близько 400 жінок, захворюваність та смертність щорічно зростає на декілька відсотків. За 2014 рік захворюваність на рак молочної залози в Охтирському районі склала 76.4 на 100 тис. жіночого населення (область – 77.0, Україна – 58.7). В занедбаній стадії рак молочної залози виявлено в 2014 році в Охтирському районі в 6.3% випадків (область – 7.1, Україна – 20.2 ).

Рак молочної залози – це рак, що виникає у тканині залози, яка складається із 15- 20 роздільно розміщених доль, які оточені жировою тканиною. Кожна доля, в свою чергу, містить багато менших дольок, що містять десятки альвеол, які продукують молоко. Як і інші органи людини, тканини молочної залози сформовані багатьма видами клітин. Період життя цих клітин різний, але у здоровому організмі їх утворюється рівно стільки, скільки відмирає, і цей процес перебуває під жорстким контролем гормонів, факторів росту та інших регулюючих систем. Проте під впливом різних зовнішніх та внутрішніх чинників система регуляції може давати збої, і тоді утворюються доброякісні або злоякісні пухлини.

Доброякісні пухлини молочної залози у більшості випадків можна видалити, і вони ніколи не виникають знову на тому ж місці, вони ніколи не поширюються у інші частини тіла, не несуть загрози життю. При злоякісній пухлині молочної залози ракові клітини можуть поширюватися на сусідні здорові клітини і руйнувати їх. Вони також можуть проникати у кровоносні та лімфатичні судини і током крові або лімфи розноситися у інші органи. Процес, коли рак молочної залози поширюється на інші органи і таким чином формуються вторинні пухлини, називається метастазуванням, а самі вторинні пухлини метастазами.

Найбільш частою формою раку молочної залози є рак протоків цього органу, або так званий протоковий рак. Злоякісну пухлину, яка виникає у долях або дольках молочної залози, називають дольковим раком. Такі форми раку молочної залози на ранніх стадіях протікають без больових відчуттів. Треба зазначити, що ранній рак молочної залози практично ніяк не проявляється. Досить рідко зустрічаються форми раку молочної залози, які симулюють запалення – маститоподібний та бешихоподібний. При цьому розвиваються класичні симптоми запалення молочної залози – підвищення температури органу і тіла, почервоніння, набряк. Інколи зустрічається так званий рак Педжета – це злоякісна пухлина у ділянці ареоли соска з відповідними проявами, що нагадують екзему.

Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, однак у одних ризик виникнення пухлини низький, у інших – високий. Не позбавлені цього ризику і чоловіки, однак більш ніж 99% всіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.

До групи підвищеного ризику відносяться жінки зі спадкоємною і сімейною схильністю, у яких хворіли матері чи сестри. При двосторонній пухлині ризик у найближчих родичок зростає в дев’ять разів. Частіше занедужують жінки що не народжували, що переривали вагітність чи мали першу вагітність після 35 років. У жінок, котрі мали понад 3 аборти, ризик захворіти зростає у 8—10 разів. У самотніх жінок захворюваність у два рази вище, ніж у заміжніх. Мастопатія, фіброаденома й інші захворювання молочних залоз з посиленим ростом кліток підвищують ризик у 1,5-3,5 рази. До факторів ризику відносяться також ранній початок місячних (до 12 років ) і пізня менопауза (після 55 років), цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й ожиріння. Також серед причин виникнення захворювання — характер годування дитини (погано, якщо жінка не годує грудьми), різноманітні захворювання генітальної сфери, які негативно відображаються на здоров’ї молочної залози. До захворювання можуть призвести порушення функцій яєчників, щитовидної залози, надниркових залоз тощо. Додатковий фактор ризику — фізичні травми молочної залози. Особливо, коли внаслідок цього з’являються якісь затвердіння. Даються взнаки також особливості харчування. Несприятливим є дефіцит вітамінів А, Е та Д, надлишок тваринних жирів, алкоголю. Приблизно 30% жінок-курців потрапляють до групи ризику захворювання молочної залози. Відіграють свою роль, зокрема, стреси, нездорова екологія. Рак молочної залози може зустрічатися і у жінок, молодших від 30 років, хоча у віці до 25 років він практично не зустрічається.

39 тис. 700 на 100 тис. жіночого населення за 9 місяців 2015 року склала захворюваність на рак молочної залози в Охтирському районі (в області – 49 тис. 600).

Передракових захворювань молочних залоз досить багато, але варто зупинитися лише на тих, які найчастіше зустрічаються. Насамперед, це фіброзно – кістозна проліферативна мастопатія, яка проявляється різнокаліберними ущільненнями у молочних залозах, періодичними болями у передменструальний період. Крім того, це внутрішньопротокова папілома, яка проявляється виділеннями із соска. При найменшій підозрі на розвиток того або іншого захворювання, при наявності одного з симптомів або їх комплексу переконливо раджу звернутися до лікаря для обстеження молочних залоз і своєчасного лікування. Тим більше, що ці захворювання піддаються лікуванню без будь-яких негативних наслідків.

Від раку молочної залози не застрахований ніхто, тож кожна жінка повинна бути насторожі. Раннє виявлення – це найкращий захист від раку молочної залози. Чим раніше діагностують це захворювання, тим вищі шанси на повне одужання. Для того, щоб обстежити молочну залозу і виявити новоутворення навіть невеликих розмірів, не потрібно якоїсь надскладної апаратури або лабораторних тестів, які дорого коштують. Достатньо так званого пальпаторного дослідження (пальпація – метод діагностичного дослідження шляхом прощупування певної частини тіла). Пальпаторно можна виявити дуже невеликі ущільнення у молочній залозі. Тому надзвичайно велике значення має знання жінками техніки самообстеження молочних залоз.

Самообстеження молочних залоз потрібно починати у 20-річному віці. Ця процедура повинна ввійти у звичку. Кращий час для самообстеження – перший тиждень після закінчення місячних, коли молочна залоза найбільше розм’якшена. Робіть це щомісяця (або хоча б раз у 2-3 місяця). Жінкам, що знаходяться у менопаузі, необхідно вибрати один із днів місяця, наприклад, перше число. Треба звернути увагу на нижню білизну, що стикається з молочними залозами. Незначні виділення із соска можуть залишатися непоміченими, але будуть залишати на бюстгальтері плями: жовті, бурі, червонуваті, водянисті чи зеленуваті. При огляді сосків необхідно визначити, чи немає змін їхньої форми і кольору, чи не утягнені, чи не мокнуть, чи немає виразок або тріщин. При огляді шкіри відзначаються зміни кольору, наявність почервонінь усієї поверхні чи окремих ділянок, висипки, попрілості, змін, що нагадують “лимонну кірку”. Необхідно визначити, чи добре шкіра збирається в складку і чи не утворить желобок на випнутій ділянці при здавлені пальцями, чи немає набрякань, утягнутості, 3 виразок, ділянок зморщеної шкіри.

При огляді перед дзеркалом звертають увагу на форму і розмір молочних залоз (чи немає збільшення або зменшення в розмірах, нерівності поверхні), чи розташовані залози на одному рівні (рівномірно чи піднімаються при підйомі і закладі рук за голову, чи немає фіксації однієї з них, підтягнутості верх чи убік). Повторюють огляд залоз при поворотах праворуч і ліворуч.

• Зручніше за все огляд проводити у ванній кімнаті. Намилені пальці рук будуть сприяти об мацуванню молочних залоз. Якщо огляд проводять у кімнаті необхідно використовувати креми і лосьйони.

• Обмацування поверхні роблять подушечками, а не кінчиками пальців. У противному випадку наявне утворення в молочній залозі відіпхнуться в глибину.

• Обмацування роблять чотирма чи трьома зімкнутими пальцями в залежності від розмірів молочної залози. Великий палець у пальпації участі не бере. При великих розмірах залози протилежна рука підтримує її.

• Обмацування роблять методично (по квадратах або по спіралі) круговими проникаючими пружними рухами подушечок пальців. Хаотичне і безсистемне обстеження, хватальні рухи є неправильними.

• Спочатку роблять поверхневе промацування, коли подушечки пальців не проникають у товщу тканини залози, що дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою і які при більш глибокому проникненні не уловлюються. Потім проводиться глибоке промацування, коли подушечки пальців круговими проникаючими рухами поступово досягають поверхні ребер.

• Необхідно обстежувати пахвову область, де можуть бути збільшені лімфатичні вузли. Передня грудна стінка поза молочною залозою обстежиться в зв’язку з можливою наявністю додаткових часточок, у яких можуть відбуватися ті ж зміни, що й у молочних залозах.

• Необхідно прощупати сосок і підсоскову область, тому що під соском може бути пухлина.

• Найчастіше (у 50% випадків) пухлина виявляється в тій чверті молочної залози, що розташовується зверху і зовні.

• На закінчення обстеження потрібно обережно узяти великим і вказівним пальцем сосок і надавити на нього, відзначаючи при цьому характер виділень з нього чи їхню відсутність.

При пальпації молочних залоз відзначають, які вони на дотик, і запам’ятовують ці відчуття. Оскільки молочні залози мають дольчату будову, під пальцями буде відчуватися незначена зернистість чи тягнучисть, що не є ознакою захворювання. При виявленні будь-яких ущільнень, пухлин, підозрілих ділянок, болючості, інших насторожливих симптомів, переконлива рекомендація – звернутися до лікаря. Зокрема до сімейного лікаря, дільничного терапевта, хірурга або ж гінеколога, до чиїх обов’язків входить і огляд молочних залоз. В разі потреби саме ці спеціалісти направлять жінку на консультацію до мамолога чи онколога, а ті, у свою чергу, призначать ультразвукове чи рентгенологічне дослідження. Будь-яке дослідження молочних залоз з метою уточнення діагнозу повинен призначати тільки компетентний лікар. Лише він може правильно інтерпретувати отримані результати обстеження, рекомендувати за необхідності ті чи інші додаткові діагностичні тести. Наразі найбільш інформативним методом діагностики раку молочної залози вважається мамографія. Жінкам до 35 років дуже виважено треба ставитися до мамографії і не вдаватися до неї без показів. Мамографія – це рентгенографія молочної залози, проводиться на спеціальних апаратах, де доза рентгенівського опромінення надзвичайно мала. Мамографія може виявити пухлини молочної залози до того, як вони почнуть проявлятися клінічно, тобто з’являться перші їх симптоми. Першу мамографію слід зробити в 45 років, вона розцінюється як базисна і служить для порівняння з наступними. Після 45 років жінки повинні робити мамографію кожен другий рік, а після 60 років – щорічно. Жінкам, які не досягли 45 років, рекомендується робити ультразвукове дослідження ( УЗД ) молочних залоз, а не мамографія. В ряді випадків ультразвук за результативністю перевищує мамографія: при дослідженні щільних молочних залоз у молодих жінок; у жінок, які мають фіброзно – кістозну мастопатію; при виявленні кіст. Крім того УЗД використовують для динамічного нагляду за вже виявленими доброякісними новоутвореннями молочної залози, щоб визначити чи не відбулися якісь зміни. Всі дослідження молочних залоз проводяться в першій половині менструального циклу (6 – 12 день від першого дня менструації). Виключення складають випадки виявлення у пацієнтки новоутворення підозрілого на рак, коли дослідження проводиться терміново.

Лікування хворих на рак молочної залози проводиться в обласному онкологічному диспансері з використанням хірургічного, променевого, хіміотерапевтичного та гормонального методів лікування. Вибір того чи іншого методу залежить, передусім, від розмірів та локалізації пухлини, результатів лабораторних тестів, включаючи гістологічне та цитологічне дослідження тканини пухлини та стадії злоякісного процесу.

Статистика доводить – від раку молочної залози виліковуються 95% жінок, у яких захворювання виявлено на першій стадії (пухлина до 2-х см у діаметрі), 80% жінок, у яких виявлено другу стадію захворювання (пухлина від 2 до 5 см у діаметрі з або без ураження регіонарних лімфатичних вузлів), 50% – із третьою стадією захворювання (пухлина понад 5 см у діаметрі, з ураженням регіонарних лімфовузлів). Рак молочної залози не можна вилікувати, застосовуючи методи нетрадиційної медицини. Як відомо, з досвіду світової медицини, поки що в жодній країні світу документально не зафіксовано випадку вилікування злоякісного новоутворення із застосуванням методів нетрадиційної медицини. Застосування нетрадиційного лікування тільки відтягує час, не дає можливості застосувати “традиційну” ефективну медицину та переводить ранні стадії раку в пізні, невиліковні. Пам’ятайте: пухлини і навіть рак грудей цілком виліковуються, особливо, якщо Ви звернулися до фахівця на ранній стадії!

Якщо Ви бажаєте потрапити на консультаційний прийом

14 листопада до онколога-хірурга Дмитра Панченка,

то звертайтеся до КП «Лікувально-консультаційний

центр» за адресою площа Соборна, 2.

Довідки за телефонами: 6-16-88; (099)-16-14-388.

Лиц.№АД063168 Від.МОЗ Украини от 24.10.12

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: