НАШ ЧАС: ЦІКАВА РОБОТА МЕТЕОРОЛОГА

19 ноября 2015 | НОВИНИ | Нет комментариев | №46(1025)

ІВАНІВСЬКА ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНА СТАНЦІЯ (ІДСС) – ОДНА З НАЙСТАРІШИХ СЕРЕД ДОСЛІДНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ. ЗАСНОВАНА ВОНА В 1897 РОЦІ НА БАЗІ ДОСЛІДНОГО ПОЛЯ, ЯКЕ НАЛЕЖАЛО ВІДОМОМУ В ТІ РОКИ ЦУКРОЗАВОДЧИКУ ПАВЛУ ІВАНОВИЧУ ХАРИТОНЕНКУ. САМЕ ЗАСНУВАННЯ ІВАНІВСЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ Й ПОКЛАЛО ПОЧАТОК СТВОРЕННЮ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, А ЗГОДОМ І ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР. БІЛЬШ НІЖ ЗА ВІКОВИЙ ЧАС СВОГО ІСНУВАННЯ СТАНЦІЯ ВІДІГРАЄ ВАЖЛИВУ РОЛЬ В НАУКОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ І ЗЕРНА.

У формуванні врожаю сільськогосподарських культур належне треба віддати службі метеорологічного спостереження Іванівської дослідно-селекційної станції. Вона започаткувала свою роботу у 1898 році. У роки Великої Вітчизняної війни з жовтня 1941 року до серпня 1943 року були перерви у спостереженні, коли станція була окупована загарбниками. Починаючи з 1944 року лабораторія працює безперервно. Результати спостережень метеолабораторії за 117 років роботи увійшли до багатьох довідників, наукових статей, дипломних та дисертаційних робіт, кліматичних нарисів, щорічних звітів тощо.

Ксенія КОПЧУК, Олександр та Лілія ТАНГАЛЮКИ

беруть ґрунт для визначення продуктивної вологи,

від якої значною мірою залежить урожай озимої пшениці.

ЕКСКУРС У МИНУЛЕ

Перші результати метеорологічних спостережень опублікував Я. М. Жуков (перший директор ІДСС) за період з 1895 по 1900 р. р. Потім цю роботу продовжив Б. М. Рожественський (1905-1906 р. р.). Перший кліматичний нарис за даними 1898-1912 р. р. склав Б. М. Лебединський (перший завідувач метеорологічної лабораторії) і опублікував його в 1914 р. Друге повне видання агрометеорологічної характеристики району дослідної станції в 1966 році було представлене Ганною Борисівною Шевцовою, яка завідувала лабораторією в 1950-1970 роках. Під керівництвом Шевцової працював штат у кількості 6 чоловік. «Строга, але справедлива», – такими словами характеризували керівника підлеглі.

З 1975 до 2011 р. у штаті служби метеорологічного спостереження при ІДСС працювало по 2 чоловіки. За роки роботи Валентини Дорошенко, Раїси Лободенко та Ніни Мальцевої було розширено спектр спостережень. Зокрема, почали обраховувати показник фотоактивної радіації. Також проводився значний обсяг робіт по визначенню продуктивної вологи грунту, фізичне виконання яких є тяжким для жіночих рук.

КСЕНІЯ КОПЧУК: “НАРОДНІ ПРИКМЕТИ НЕ ЗАВЖДИ СПРАЦЬОВУЮТЬ”

З 2011 РОКУ У МЕТЕОЛАБОРАТОРІЇ ІВАНІВСЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ ПРАЦЮЄ ЛИШЕ МОЛОДШИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК КСЕНІЯ КОПЧУК. НАПЕРЕДОДНІ ПРОФЕСІЙНОГО СВЯТА МИ ПОСПІЛКУВАЛИСЯ З КСЕНІЄЮ ПРО ЇЇ РОБОЧІ БУДНІ.

Ксеніє, що входить у обов’язки метеоролога?

- Щоденно я веду спостереження за кліматичними умовами. Зокрема, фіксую температурний режим у повітрі та на поверхні ґрунту: визначаю максимальну, мінімальну та фактичну температуру у відповідні години доби. Показники температури повітря я фіксую з термометрів, що розміщенні у будці Селянинова на висоті 1,6 м, яка спрямована на Північ.

Також я визначаю швидкість та напрям вітру за допомогою флюгера, стан поверхні ґрунту, вологість повітря, кількість опадів.

Цікавою процедурою є визначення продуктивної вологи в 0-150 сантиметровому шарі ґрунту під різними сільськогосподарськими культурами. Ці дані є важливими для аграріїв. На кожному горизонті – кожні 10 см, проводиться відбір ґрунту за допомогою буру для визначення його вологості. Потім зразки ґрунту зважуються та сушаться в термостаті при  температурі вище 100 градусів тривалий час. Після цього сухий ґрунт знову зважується і за допомогою формули вираховується вологість ґрунту.

Взимку теж без роботи не сиджу – крім вищезазначених показників, додатково визначаю глибину промерзання ґрунту за допомогою мерзлометра Даніліна, висоту снігового покриву – за допомогою мірної рейки та проводжу заміри мінімальної температури на глибині вузла кущіння озимих культур. Для цього в коробку Мізеньковапоміщую термометр, який фіксує мінімальну температуру на рівні кореневої системи рослин.

Після всіх замірів формую декадні, місячні та річні звіти, які потім направляю до Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН та складаю метеорологічні таблиці, діаграми та графіки у порівнянні з багаторічними показниками. Кінцевим етапом роботи є формування річних висновків та кліматичного опису року.

Які цікаві факти з метеоспостереження Вам відомі?

- За багаторічними спостереженнями на нашій території, найтепліший місяць у році – липень, коли середньодобова температура повітря становить +20,4 оС, а найхолодніший – січень з середньодобовою температурою – (-6,5 оС). Найвологіший місяць в році теж липень (75 мм), а найсухіший – лютий та березень (30 мм).

Максимальна температура повітря у тіні за 117 років сягала позначки +41,5 оС у серпні 2010 року, а мінімальна – (-34,0 оС ) у січні 1964 року.

На поверхні ґрунту максимальна температура становила у серпні 2014 року та серпні 2012 року – +76 оС, а мінімальна -39 оС у січні 1987 року.

Найбільша шквальна злива з градом та потужним вітром більше 20 м/с була зафіксована 16 липня 2012 року. За 15 хвилин випало 30,5 мм опадів (при нормі на місяць 75 мм). Такого природного явища ніколи не було зафіксовано на території Іванівської ДСС. Після такого липневого дощу з градом були знищені врожаї ячменю та пошкоджені цукрові буряки, кукурудза, соняшник та цукрове сорго.

А якими погодними показниками відзначився 2015 рік?

- У 2015 році найспекотнішим днем виявилось 11 серпня +36,5 оС, а найхолодніший день був 8 січня – (-25,7 оС).

Найбільші зливи цього року були 29 травня – 55,1 мм, 19 червня – 76,7 мм та 21 липня – 38,3 мм. Слід також зазначити, що починаючи з 1 серпня по 10 листопада продуктивних опадів не було, що негативно позначилося на посівах озимої пшениці. Вересень 2015 року був аномально жарким з середньодобовою температурою +19,0оС при нормі +13,7 оС.

А 13 листопада випало 11,5 мм опадів при місячній нормі 43 мм. Сподіваюся, що це позитивно позначиться на сходах озимих культур.

Чи справджуються народні прикмети?

- Багато людей довіряють прикметам. Проте за моїми спостереженнями, останнім часом вони не завжди спрацьовують. Наприклад, восени 2013 р. був гарний урожай жолудів, що свідчить
про морозну зиму. А насправді зима виявилася досить м’якою, великі морози тривали лише декілька тижнів. Восени 2014 р. гарно вродила горобина. Проте знову зима виявилася теплою, а січневі люті морози тривали лише 2 тижні. За специфікою своєї роботи я звикла довіряти більше змінам погодних параметрів, таким як зміна напрямку вітру, тиску, температури, а не народним прикметам. Ось якщо віє південний вітер – значить невдовзі потеплішає або випадуть опади.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: