ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ: НЕ КИТАЙ

27 ноября 2015 | ДОЗВІЛЛЯ | Нет комментариев | №47(1026)

МИ СПРОБУЄМО ВАМ ДОВЕСТИ, ЩО ВИСЛІВ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО «КРАСИВЕ І КОРИСНЕ» ВЕЛИКОЮ МІРОЮ СТОСУЄТЬСЯ РУШНИКІВ, ЯКІ ВИШИВАЄ СВІТЛАНА МІЩЕНКО З ДОВЖИКА


Коли донька Світлани – Оксана закінчувала школу, на випускному вечорі вони з чоловіком Олександром під ноги постелили їй спеціально вишитий і вимріяний рушник, на тлі якого немає пустого місця, – все замережене червоними нитками. І доньці має щастити, адже вкладала в нього всю материнську душу. Зараз Оксанка – студентка Харківського торгово – економічного коледжу, добре вчиться і має багато планів. Дівчина в усьому бере приклад з мами та бабусі Надії Трифонівни, про яку кажуть, що вона найбільша чистуха на селі. Саме про таких, як вона, говорять, що у неї в хаті, як у віночку. Коли встигає що робити, нікому не відомо.

- А я не люблю порожнього місця. Мені треба, щоб усе сяяло, про щось говорило, радувало людей,- каже про свої вироби Світлана Дмитрівна.- У мене потреба щодня брати до рук голку, як дихати, як їсти. Для мене це не робота, а вимога душі.

У наших майстринь дуже обмежений простір для творчості: у продажу навіть за великі гроші немає ниток потрібної якості і кольору, немає полотна, зразків для вишивки тощо. «Трапляється, що купиш якісь китайські нитки, вишиваєш цілий місяць візерунок, потім випрала – а кольори вилиняли геть. Тому використовуємо по старинці випробуваний метод – розпускаємо вовняні хустки»,- ділиться своїм секретом Світлана.
Ну то й що, що чогось не вистачає, наші рукодільниці завжди знайдуть вихід з будь-якого становища. І ніхто не здогадається, звідки такі кольори та звідки такі візерунки”.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: