ПОДРОБИЦІ: ЩОБ ЧОРНА КІШКА НЕ ЗАХОДИЛА У РАЙОННУ РАДУ

2 декабря 2015 | ЖИТТЯ РАЙОНУ | Нет комментариев | №48(1027)

7 ГРУДНЯ – ДЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Заступника голови районної ради Василя Михайловича Шевченко можна назвати ідеальним чиновником. За 21 рік роботи у раді та адміністрації він бачив діяльність десятьох керівників – Юрія Ситника, Олексія Іваха, Володимира Пупа, Юрія Бублика, Павла Землинського, Ігоря Шарая, Віктора Сугака, Анатолія Коваля, Сергія Гавриленка, Сергія Кірічка, зараз обрано молодого Романа Бублика. Кожен приходив зі своїми амбіціями, політичною ідеологією, під чиїмсь високимпатронатом, інтригував, когось «виїдав»… А Василь Михайлович не грав ні з ким ні в які ігри, а намагався чітко виконувати свою роботу, визначену функціональними обов’язками. Козеріг за гороскопом, він і справді навчився обходити гострі камені і долати перешкоди. І не дивно, що такі люди дуже рідко спотикаються. Його очі не націлені на зірки у небі, а дивляться прямо перед собою, ноги міцно тримаються на землі.

НАША ДОВІДКА

Василь Михайлович ШЕВЧЕНКО

Народився: 3 січня 1957 р. в селі Хустянка Буринського району.
Освіта: Глухівський педагогічний інститут з відзнакою – вчитель загально-технічних дисциплін, Полтавський державний педінститут – вчитель математики, Харківський регіональний інститут держу правління Української Академії – магістр держслужби.
Трудова діяльність: з 1978 року – вчитель, з 1980 року – заступник директора Хухрянської школи. З 1983 року – директор Груньської школи. З червня 1992 року – завідуючий відділом освіти Охтирської РДА. В цілому пропрацював в райдержадміністрації 11 років, у районній раді – 10 років, обирався головою, але в основному трудився заступником голови райради.
Сімейний стан: одружений. Дружина Антоніна Семенівна працює вчителем початкових класів у Груньській школі. Старша донька Світлана викладає англійську мову у міській школі №1, менша Юля працює юристом в районному Держгеокадастрі. Внук Антон – чотирикласник.
Хобі: любить грати в шахи та вирощувати високорослі помідори.

? Звідки у Вас, Василю Михайловичу, така толерантність і врівноваженість у характері? Ніхто ніколи не бачив Вас у гніві, Ви не підвищуєте голос, можете з усіма знайти спільну мову.

- Мабуть, гени, а може дійсно планети на характер впливають. Виховувало, напевне, саме життя. У батьків часу для виховання було обмаль. Батько працював фуражиром, мати – на ланці. Зранку нарядів надавали, що треба зробити, ввечері спитали. Ще за двома молодшими сестрами треба було доглядати. У нашій родині ніколи не було сварок, батько теж був дуже спокійною людиною. До речі, в роду по материнській лінії у нас багато педагогів.

? Тож, мабуть, перш ніж призначати когось на керівну посаду, треба ту людину хоч на одну годину залишити в класі з школярами – чи зможе дати ладу?

- Ви праві, різні стилі керівництва побачив за минулі роки. Були такі періоди, коли до мого кабінету представники бюджетної сфери заходили так, щоб їх ніхто не бачив, бо саме тоді між райрадою і райадміністрацією пробігла чорна кішка. Бігала вона неодноразово, що вже ставало не до жартів, адже навіть сільські голови, піднімаючись на другий поверх, не знали, в які двері перш за все заходити: наліво підеш – в опалу потрапиш, і направо підеш – ворогом станеш. Кожен з керівників хотів бути головнішим, щоб самому керувати районом. Тому недовго й керували. Але працювати тоді було дуже складно.

? Крім керівництва, Вам доводилося ще й депутатський корпус об’єднувати, готувати разом з різними політичними фракціями сесії, комісії, приймати рішення.

- Це у нинішньому скликанні 34 депутати. У минулому, шостому, їх було 46, а у п’ятому – 69. Я намагався почути кожного, хто і з чим звертається, надати допомогу в міру тих можливостей, які маю. Пропоную шукати вихід із ситуації разом. Ніколи не обіцяю того, чого не зможу зробити. На мій погляд, найефективнішою була співпраця у шостому скликанні. Тут взагалі ніхто не ділив владу. Розлад негативно впливає на імідж влади. Романа Бублика я взнав за час його роботи в адміністрації. За два роки помінялось три голови. Коли Романа призначили т.в.о. голови РДА, всю роботу йому довелося тягти самому, навіть без заступників. При цьому він один справився так, що район претендує на вивчення адміндосвіду в області. Крім того, у нинішньому скликанні залишилося 15 попередніх депутатів. А ще так склалося, що вибори у нас відбулися максимально наближеними до мажоритарних, політична складова не спрацювала і люди голосували за найавторитетніших у селі людей, а не за політичну силу. Думаю, спільна мова у раді буде.

? Тож тепер у районі знову немає керівництва у райдержадміністрації?

- На жаль, так. Хотілося б надіятись, що дану проблему буде вирішено найближчим часом, бо відсутність голови РДА негативно впливає на життєзабезпеченість району. Але це не компетенція районної ради.

? Повернемося до Вашої особи. Ви мешкаєте у Груні, за 20 кілометрів від Охтирки. Як добираєтеся на роботу – з роботи? Чи є у Вас службовий транспорт?

- Я не керівник такого рангу, щоб мати службовий транспорт. Але якби він і був, то дорога додому не є службовою необхідністю і бідний районний бюджет не може мати ще й таке навантаження. Погоджуючись на посаду, я знав, що мені доведеться самому дбати про це і сам себе заспокоював, що у великих містах люди витрачають на дорогу по годині і більше, і нічого страшного при цьому не відчувають. Я, коли бензин був не такий дорогий, їздив власним автомобілем, зараз переважно на маршрутці. Щоранку прокидаюсь десь о п’ятій годині, інколи дозволю собі хвилин десять поніжитись у ліжку, але не більше.

? Невже у Вас і домашнє господарство є?

- Та зараз практично немає – курочки та кіт. Поки молодші були, то тримали всього. А нині вистачає 25 соток городу, на якому царюють помідори. Наш нині покійний сусід привив інтерес до цих великорослих красенів. Сортами користуємося ще тими, що він дав – без назви, але поза будь-якою конкуренцією з іншими. Тож уже з лютого у нас усі підвіконня в горщиках з розсадою. А ще я люблю робити по господарству всю чоловічу роботу сам – вмію штукатурити, столярувати, слюсарити, класти цеглу.

? А правду кажуть, що Ви самі з дружиною «вдягли» свій будинок у «шубу»?

- Довго з дружиною вагалися і вирішили самі спробувати. Вийшло на мій погляд непогано. Нам подобається.

? Ви з дружиною разом уже 37 років. Які у Вашій родині є сімейні традиції?

- Ми обов’язково відзначаємо у тісному сімейному колі всі річниці весілля. Дні народження також святкуємо, причому ніколи нікого не запрошуємо, хто хоче – приходить сам. Про подарунки я завжди стараюсь подбати заздалегідь, підслухаю, про що дружина мріє, пораджусь з дітьми і тому, мені здається, завжди догоджаю. Скажу банально, але стопроцентно правильно: це справжнє щастя, коли з дому летиш на роботу, а з роботи – як на крилах додому.

Дякуємо Вам за відверту розмову. Вітаємо Вас з професійним святом і бажаємо здоров`я та успіхів.

Запитувала Л. Меркульцева

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: