ГАРЯЧЕ! ЧИ ЗНІМУТЬ ОСТАННЮ СОРОЧКУ З СЕЛА?

19 декабря 2015 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев | №50(1029)

АГРАРІЇ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ СУМЩИНИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ ПРОТИ ЗМІН ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКІ ЗАПРОПОНУВАВ УРЯД. ЇХ ХОЧУТЬ ПОЗБАВИТИ ПІЛЬГ, ЩО, НА ЇХНЮ ДУМКУ, МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО СМЕРТІ СЕЛА, СТАНЕ КІНЦЕМ ДЛЯ БАГАТЬОХ ВИРОБНИКІВ.

На місці проведення акції протесту, на ділянці дороги на Велику Писарівку, від перехрестя автошляху Суми-Харків на півкілометра вишикувалась ціла колона різноманітної сільгосптехніки. Приїхали своїм ходом сільгоспвиробники, фермери, механізатори, працівники тваринницької галузі. Таким чином вони хотіли привернути увагу Президента, уряду, парламенту і всього суспільства до своїх проблем. Згідно з пропозицією уряду, вже з наступного року вони повинні сплачувати податок на додану вартість, якого не сплачували взагалі з 1998 року. Учасники акції висловили вимогу зберегти в бюджеті-2016 діючу систему оподаткування для підприємств АПК.

Василь МЕЛЬНИК, керівник господарства «Маяк», село Боромля, Тростянецького району:

-Якщо уряд не дослухається до наших вимог, прийме запропонований податковий кодекс на 2016 рік – це трагедія для села. Ми не зможемо далі працювати, бо не буде за що, чим і для чого. Все робиться для того, аби розвалити село. Сільське господарство ми піднімали хто як міг, старалися триматися на плаву, з роками нарощували виробництво, могли купити і техніку, і добрива, і нові породи тварин, і зарплату підвищувати та вчасно виплачувати, і за паї розраховуватись. Зараз наш «Маяк» – міцне господарство, в якому працює 320 чоловік. Ми маємо 3,5 тисячі великої рогатої худоби, 2.200 свиней, 3.700 гектарів орної землі та ще пасовища. Це взагалі дуже ризикований вид сільгоспвиробництва, який за кордоном підтримують дотаціями. А у нашій державі чомусь цього не розуміють. Але ми будемо свого добиватися вперто.

Михайло МАХІТКА, голова Сумської обласної Асоціації фермерів:

- Євросоюз вимагає, щоб в Україні було оподаткування аграрного сектору, як у Європі. Але ж в європейських країнах налагоджена система дотацій: в Німеччині 300 євро за га, в Польші – 500 євро. Також досить сприятлива кредитна політика, яка полягає в погашенні державою відсотків за кредитом. І ставка відсотку набагато нижча – 3-7 %, для порівняння в Україні всі 25-30 %. Тому ми не в рівних умовах опиняємось. Та ми тих дотацій й не потребуємо, адже маємо козир – родючі землі та працьовитих людей. В асоціації фермерів ми розробили прозору систему оподаткування з гектара землі. Але нас не сприймають та не прислуховуються до нашої думки. Верховна рада взагалі не розуміє всю специфіку діяльності сільського господарства.

Юрій БУБЛИК, народний депутат України другого скликання:

- Я все життя віддав сільському господарству та маю 50 років безперервного робочого стажу за плечима. Тому я не можу стояти осторонь процесів, що відбуваються в країні. Нещодавно я чув виступ міністра сільського господарства. Він розповів, що в нас немає проблем. В мене склалося таке враження, що він живе не в Україні, а в Голандії. Україна – це житниця всього світу. Я не розумію, як можна було допустити, щоб буханець хліба коштував 10 грн. Чи може вижити малий чи то середній сільгоспвиробник, якщо він зібрав урожай, все віддав державі, а сам голий залишився, без оборотних коштів для розвитку свого підприємства. І знову фермер змушений одягати на себе кредитне ярмо. Саме це й спонукало нас вийти на автодорогу та показати владі, що ми разом сила та можемо відстоювати власні інтереси.

Юрій КОНОВАЛОВ, тракторист ПрАТ «Сад»:

- Ви просто подивіться на мій трактор і подумайте, для чого такі величезні колеса? Багато кажуть у відповідь, щоб по будь-якій багнюці проїхати. А насправді наше керівництво дбає про збереження родючості грунтів, а великі і широкі колеса менше тиснуть на квадратний сантиметр землі. Це по-хазяйськи. Тому ми всі за те, щоб держава дала можливість працювати на землі господарям.

Василь МОЇСЕЄНКО, тракторист господарства «АПІС» із села Рябина Великописарівського району:

- У нашому селі, крім цього фермерського господарства, працювати практично ніде. А як же працювати без прибутку? Ось ми минулого року добре попрацювали, то у нинішньому господарство змогло купити трактор «Бєлорусь». Для мене, як для тракториста, це значне поліпшення умов праці, бо раніше доводилося ремонтувати і підтримувати дуже-дуже стару техніку. Нам ще потрібно чимало коштів для удосконалення виробництва – ми ж на Європу рівняємось. Якщо відбиратимуть зароблене, село не виживе.

Олексій СУГАК, керівник ПраТ«Сад»:

- Відміна спецрежиму ПДВ призведе до занепаду сільгосппідприємств вже через рік. Наведу приклад з власного досвіду. За 2014 р. ми отримали 2,8 млн. чистого прибутку, пільга по ПДВ склала 2,3 млн. грн. Якщо буде введена загальна система оподаткування, то 18 % від чистого прибутку складе 500 тис. та ще й мінус 2,3 млн. ПДВ, то ми виходимо на нуль. А звідкіль тоді брати кошти на розвиток, оновлення основних фондів, підвищення соціальних гарантій працівникам? Закриються підприємства, то й село почне вимирати. Збільшенням податкового тягара казну наповнити неможливо. Лише за рахунок створенням робочих місць та покращеням інвестиційного клімату можна покращити економічну ситуацію в країні.

Руслан СЕЛЕЗЬКО, фермер з села Червлене Лебединського району:

- Оскільки працевлаштуватись у нас ніде, ми з батьком створили селянське фермерське господарство «Норд-Ост», яке спеціалізується на вирощуванні зернових культур на 60 гектарах орендованої землі. Працюємо вдвох і ще є один найманий працівник. Якщо буде введено ПДВ, то ми навіть на мінімальну зарплату собі не заробимо, а як так, то й працювати задарма не будемо.

З місця події Л. Меркульцева та О. Кириченко

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: