ЗВЕРНІТЬ НА НАС УВАГУ! КРИМІНАЛЬНИЙ ТРИЛЛЕР

12 февраля 2016 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев | №6(1037)

ЗРУЙНОВАНИЙ БАЛКОН У КВАРТИРІ ПЕНСІОНЕРІВ, ТРІЩИНА В П`ЯТИПОВЕРХОВОМУ БУДИНКУ ТА КАЛЮЖА, ЯКА НЕ ПРОСИХАЄ НІ ВЛІТКУ, НІ ВЗИМКУ НА ДАЧНОМУ, ОПАЛЮВАННЯ ВУЛИЦІ ТЕПЛОМЕРЕЖАМИ НА ЛЕРМОНТОВА, КАНАЛІЗАЦІЙНІ СТОКИ У ПІДВАЛІ БУДИНКУ – З ТАКИМИ НАБОЛІЛИМИ ПИТАННЯМИ ДО НАШОЇ РЕДАКЦІЇ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ОХТИРЧАНИ. ЛЮДИ СКАРЖАТЬСЯ, ЩО ЇХНІ ПРОБЛЕМИ І ЗВЕРНЕННЯ В ОДНЕ ВУХО КОМУНАЛЬНИКІВ ВЛІТАЮТЬ, А З ІНШОГО ВИЛІТАЮТЬ.

БІЛЯ ТЕПЛОМЕРЕЖ ТРОПІЧНИЙ КЛІМАТ

В редакцію звернулися мешканці будинку по пров. Лермонтова, 14 і повідомили, що їм набридло опалювати навколишнє середовище.


“Звідусіль ми чуємо про необхідність економії дифіцитних для України енергоносіїв, прем’єрміністр постійно залучає населення до участі в державній програмі з енергоефективності, а працівники «БРОКЕНЕРГІЇ» і вусом не ведуть аби подбати про кращу ізоляцію теплових мереж, – розповідає Тамара Педченко. – Ось погляньте, як ми власними зусиллями підручними засобами утеплюємо труби під вікнами власних квартир: мішковиною, залізяччям, демонтованими вікнами, картоном”.

Тамара Педченко
біля труб, застелених
мішковиною

“Аномально тепле повітря поруч з комунікаціями подобається хіба що котикам та собачкам, які ніжаться на трубах, – усміхається Галина КАПУСТЯНСЬКА і вказує на майже цілком оголені тепломережі. – До тецівців зверталися не один раз. Приїдуть, щось там покопирсаються, але труби так і залишаються оголонемими. Кількість споживачів тепла з кожним роком зменшується, тож вони повинні за кожного абонента триматися. А на практиці виходить навпаки. Ще мене турбує стан комунікаціних мереж, що проходять під землею від нашого будинку й до провулку Мішечкіна. Цей проміжок дороги взимку ніколи снігу не бачив – через тепло, що йде із підземних комунікацій, він тане на очах. Це ж в якому стані знаходиться ізоляція труб? Таке б навесні й розрити потрібно та подивитися працівникам ТЕЦ, що там коїться”.

Охтирчани приступили до реалізації Європейської хартії енергоефективності:
голі труби, на яких лише лахміття старої ізоляції, обв’язали старими пальто, кофтами та покрили склопакетами.


НАД ПРІРВОЮ

Подружжя пенсіонерів Вікторія та Микола Дашутіни, що мешкають в будинку на площі Успенській, 3, вже стомилися оббивати пороги ЖЕКу та міськради з проханням відремонтувати їм аварійний балкон, точніше, те, що від нього залишилося.

Вікторія Дашутіна
ризикує життям,
ступаючи на балкон.
Його ширина всього 20 см.

“Ще будучи 10-річною дівчинкою у 1959 році я разом з батьками переїхала у цю квартиру, яка на той час була на балансі ТЕЦ, – розповідає Вікторія ДАШУТІНА, – адже мій тато багато років пропрацював начальником електролабораторії у цій організації. Потім будинок передали на баланс міськради. Через деякий час балкон почав осипатися. Тато надсилав велику кількість звернень до ЖЕКу з проханням відремонтувати балкон. Після його смерті моя мама Ніна Горбушина продовжила бюрократичну тяганину з комунальниками. У квітні 2006 року спеціальна комісія обстежила балкон і визнала його аварійним та таким, що потребує негайного капітального ремонту. Клопотання залишилося на папері. У бюджеті міста не знайшлося коштів”.

“У минулому році я ходив на прийом до мера Ігоря Алєксєєва, – говорить, демонструючи переписку з посадовцями Микола ДАШУТІН. – Ігор Юрійович пообіцяв посприяти. Я розумію, що в мера голова болить не лише за один мій балкон. Але ж і нас зрозумійте. Ми люди вже немолоді, а кожного дня ризикувати життям доводиться, вивішуючи білизну. Балансуємо над прірвою, аж в голові паморочиться”.

ПІДТОПЛЕНИЙ БУДИНОК ТРІШИТЬ ПО ШВАМ

Мешканцям п’ятиповерхівки по вул. Київській, 105 лячно жити в будинку, який в прямому сенсі тріщить по швах. Ці тріщини можна побачити як на зовнішніх стінах, так і в оселях.

“Погляньте, яка наскрізна тріщина “прикрашає” мою кухню, – говорить Микола БУЛАНОК. – А все це через недобросовісних сусідів-підприємців, що повикуповували квартири на першому поверсі. Бізнесмени без узгодження позносили несучі стіни під час проведення перепланування торгових залів, попробивали нові дверні пройоми на тій же несучій стіні. Та ще й в додаток до цього наш будинок цілий рік стоїть у воді – результат самодіяльності комунальників.

На моїх очах будувалася ця багатоповерхівка і я добре пам’ятаю, як Проектним інститутом України була розроблена ливнево-відвідна система, важливою складовою якої є водовідвідний колодязь для талої та дощової води поблизу під`їзду № 1.

Проте років п`ять тому директор Водоканалу О. Шейко невідомо з яких підстав наказав, а Бондаренко забетонував колодязь. Думаю, зроблено це було з метою економії, щоб не вмикати насоси та не відкачувати воду, яка збиралася в стоки. Це знущання над мешканцями! В період танення снігу та дощів ноги постійно мокрі, бо глибина підтоплення сягає по коліна. Затоплюється підвал будинку, а це у свою чергу призводить до деформації фундаменту та самої конструкції будинку”.

Домогосподарка Надія ШВЕЦЬ, що мешкає в квартирі № 40, кожного дня з острахом дивиться на тріщину в стіні. «Коли почали переплановувати квартири на першому поверсі під магазини, стіни в будинку вібрували, як під час землетрусу, – жаліється Надія. – А від тієї побутової хімії, особливо влітку, не продихнути. І те, що наша багатоповерхівка постійно відкисає у воді, також не є нормою. Всім відомо, що грунт на Дачному піщаний. Уявіть собі на хвилинку, скільки води він за ці роки в себе ввібрав.

Сторінку підготувала Олена Кириченко

 

 



Добавить комментарий

 

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: