Охтирська ОДПІ інформує

1 марта 2016 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

Більш ніж 7% місцевих бюджетів Охтирки і Охтирського району наповнюються за рахунок єдиного податку

У січні 2016 року від сплати єдиного податку надійшло 896,7 тис. грн, що на 6,7 тис.грн більше від індикативних показників. З них, від юридичних осіб надійшло 100,7 тис.грн єдиного податку та від фізичних осіб -  підприємців – 795,9 тис.грн.  Після надходжень зі сплати податку на доходи фізичних осіб та плати за землю, які складають левову частку місцевого бюджету – майже 79%, або  9,4 млн. грн, третій за питомою вагою – єдиний податок.
До речі, з 1 січня поточного року згідно внесених змін до Податкового кодексу України у частині спрощеної системи оподаткування :
- ставки податку для  третьої групи єдинників зросли з 2% до 3% для платників ПДВ і з 4% до 5% для неплатників ПДВ;
- річний обсяг доходу не повинен перевищувати 5 млн грн.
Також зросли порівняно з попереднім роком майже в два рази ставки податку для єдинників 4 групи:
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) – 0,81;
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, – 0,49;
- для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) – 0,49;
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях – 0,16;
- для земель водного фонду – 2,43;
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди – 5,4.

Про порядок реалізації громадянами парава на зверненння.

Нормами  Закону України від 02.10.96   № 393/96-ВР  «Про звернення громалдян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності, заявою або клопотанням щодо  реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення як в письмовій так і усній формі.
У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім”я по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Робота із зверненнями громадян – важлива складова у діяльності Охтирської ОДПІ ГУ Міндохогдів у Сумській області. У такий спосіб забезпечується зворотний зв’язок із громадськістю. На сьогодні основне завдання – забезпечити кваліфікований, неупереджений, об’єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного вирішення порушених у них питань, задоволення законних вимог заявника.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого
Особистий прийом громадян посадовими особами з числа керівництва  Охтирської ОДПІ проводиться згідно з затвердженим графіком.

ГРАФІК
особистого прийому громадян керівництвом Охтирської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області
на 2016 рік

Шевченко Юлія Іванівна – начальник Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожен перший вівторок місяця з 14 год.00 хв. до 18 год.00 хв.
Курило Ріта Василівна – перший заступник начальника Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожну другу середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Бойко Наталія Василівна – заступник начальника – начальник Великописарівського відділення Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожен перший четвер місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Кулініч Роман Андрійович – заступник начальника – начальник Тростянецького відділення Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області – кожен другий понеділок місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

ГРАФІК
особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів
Головного управління ДФС  у Сумській області
на 2016 рік

Відділ інфраструктури – кожен перший вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Спеціаліст з питань кадрової роботи – кожен перший понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Сектор фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку – кожен другий четвер місяця з 09 год. 00 хв.              до 13 год. 00 хв.
Спеціаліст з питань комунікацій – кожну третю п’ятницю місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.
Юридичний сектор – кожну третю середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Відділ реєстрації платників та електронних сервісів – кожен третій понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Організаційно – розпорядчий  сектор –  кожну першу середу місяця з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Управління податкового аудиту – кожен другий вівторок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління оподаткування юридичних осіб – кожен другий понеділок місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Управління доходів і зборів з фізичних осіб – кожну першу середу місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Сектор ІТ – кожну другу п’ятницю місяця з 14 год. 00 хв. до 16 год.45 хв.
Координаційно – моніторинговий відділ – кожну третю середу місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Спеціаліст з питань контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів – кожну другу середу місяця   з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Відділ погашення заборгованостей – кожну другу середу місяця   з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Попередній запис на прийом проводиться робочі дні за телефоном  3-14-17. Проведення запису завершується не пізніше 45 хвилин до закінчення робочого дня.
Запис на черговий прийом до Охтирської ОДПІ припиняється за десять робочих днів до дати особистого прийому, в інших випадках – за п’ять робочих днів до дати особистого прийому .

Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів

(Постанова КМ від 18.02.2016 N 66)

Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу Кабмін постановою від 18.02.2016 N 66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою встановлюється механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком.
Середньоринкова вартість легкових автомобілів розраховується Мінекономрозвитку та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку повинно забезпечувати роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об’єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Постанова набрала чинності 19 лютого 2016 року у зв’язку з її опублікуванням в Урядовому кур’єрі від 19.02.2016 N 33.

Про розгляд листа

(лист ДФС від 10.02.2016 р. N 2781/6/99-99-19-03-03-15)

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист ТОВ від 15.01.2016 щодо реєстрації суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, платниками акцизного податку і повідомляє таке.
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон N 909), яким розширено перелік платників акцизного податку.
Так, згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу.
Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до п. 1 розділу II “Прикінцеві положення” Закону N 909 пункт 58 розділу I Закону N 909 (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01 березня 2016 року.
Отже, платники акцизного податку, які реалізують пальне, для роботи в системі електронного адміністрування пального мають бути зареєстровані в контролюючих органах не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу.
Разом з цим повідомляємо, що з метою забезпечення реалізації положень Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом N 909, ДФС розроблено проекти:
постанов Кабінету Міністрів України:
- “Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”, якою передбачається затвердження Порядку електронного адміністрування реалізації пального, одним із елементів якого є Порядок реєстрації платників акцизного податку;
- “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних”;
наказів Міністерства фінансів України:
- “Про затвердження форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення залишку пального”;
- “Про затвердження форми Акта інвентаризації залишку пального, Порядку заповнення та подання Акта інвентаризації залишку пального”.
З метою забезпечення ознайомлення та громадського обговорення вказані проекти регуляторних актів розміщено на офіційному порталі ДФС за такою адресою: “Головна – Діяльність – Регуляторна політика – Проекти регуляторних актів – 2016 рік”.

Про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі

Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 листопада 2015 року № 812-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі” (далі – Закон № 812) повідомляє про окремі особливості застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту підприємствами енергетичної галузі (пункт 44 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу).
Законом № 812 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 44.
Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року до 1 липня 2017 року.
У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
покупцям – платникам податку можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Вказані зміни набрали чинності з 1 січня 2016 року.
З метою застосування норм пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу слід враховувати визначення терміну “касовий метод”, надане підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Згідно з даним визначенням, касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Таким чином, при застосуванні зазначених норм податкового законодавства слід враховувати наступне.
1. Загальні норми
Касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовують лише платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Платники податку, які придбають вказані товари/послуги для використання в своїй діяльності як господарській, так і негосподарській та не здійснюють їх подальшого постачання, формують свій податковий кредит у загальновстановленому порядку за правилом “першої події” на підставі отриманих ними податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди січень 2016 року – червень 2017 року.
2. Визначення податкових зобов’язань.
Касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку лише при здійсненні ними операцій з:
постачання (у тому числі оптового) електричної та/або теплової енергії;
передачі електричної та/або теплової енергії;
розподілу електричної та/або теплової енергії;
постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
При одночасному здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, та інших товарів/послуг, касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ не застосовується до таких інших операцій. Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такими іншими операціями визначається у загальновстановленому порядку за правилом “першої події” відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.
Якщо перераховані в пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу товари/послуги фактично були поставлені до 1 січня 2016 року, а оплата за таке постачання надходить після вказаної дати, то податкові зобов’язання на дату надходження коштів у рахунок оплати поставлених до 1 січня 2016 року товарів/послуг повторно не нараховуються та податкові накладні не складаються, оскільки податкові зобов’язання за такими операціями мали бути визначені на дату фактичного постачання таких товарів/послуг за правилом “першої події”.
3. Формування податкового кредиту
Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.
При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв’язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.
У випадку придбання товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку не застосовується. Дата податкового кредиту за такими операціями визначається у загальному порядку за правилом “першої події” відповідно до статті 198 Кодексу.
У випадку придбання товарів/послуг, які одночасно призначені як для забезпечення  виконання операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, так і для здійснення інших операцій, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку застосовується виключно в частині, пропорційній обсягу постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної, контрольно-перевірочної роботи та  апеляційних процедур.

Надходження по ЄСВ від платників Охтирської ОДПІ

за січень поточного року становили 23,7 млн.грн

Станом на 1 лютого поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склало 23,7 млн.грн Ця сума перевищує індикативний показник на 4,7 тис. грн. В розрізі відділень Охтирської ОДПІ надходження становлять по:

В-Писарівському відділенню – 1,6 млн.грн.;

Тростянецькому відділенню – 5,0 млн.грн..

По м.Охтирка і Охтирському району надходження по ЄСВ – 17,1 млн.грн. Індикативні показники перевищені на 72,3 тис.грн.

Зазначимо, що у 2016 році встановлено єдину ставку нарахування ЄСВ в розмірі 22% до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Виняток становитимуть тільки спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишатимуться без змін.

Про особливості сплати ПДВ платниками – сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році

(лист ДФС 27.01.2016 №2533/7/99-99-19-03-01-17)

Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон № 909) та на доповнення до листа ДФС від 05.01.2016 № 203/7/99-99-19-03-02-17 повідомляє про особливості визначення платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) – суб’єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства (далі – спеціальний режим оподаткування), передбаченого статтею 209 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та платниками ПДВ, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування (пункт 209.18 статті 209 Кодексу), сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників.

Законом № 909, зокрема, внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, відповідно до яких у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується.

Так, позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

за операціями із зерновими культурами товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД (далі – зернові культури) та технічними культурами товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (далі – технічні культури), у розмірі 15 відс., спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 85 відс. перераховується до державного бюджету;

за операціями з продукцією тваринництва товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД (далі – продукція тваринництва), у розмірі 80 відс. спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 20 відс. – до бюджету;

за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (далі – інші сільськогосподарські товари/послуги), в межах діяльності спеціального режиму оподаткування такий розподіл складає 50/50.

Для забезпечення вказаних розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам – суб’єктам спеціального режиму оподаткування  Казначейством відкрито додаткові електронні рахунки:

3754 – для здійснення операцій із зерновими і технічними культурами, 85 відс. коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників,  а 15 відс. – на спеціальні рахунки таких платників;

3755 – для здійснення операцій з продукцією тваринництва, 20 відс. коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, а 80 відс. – на спеціальні рахунки таких платників;

3753 – для здійснення операцій з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами, 50 відс. коштів з яких перераховуються на електронні рахунки платників, 50 відс. – на спеціальні рахунки таких платників.

Вказаний перерахунок коштів здійснюється Казначейством автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки (пункт 23 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 із змінами (далі – Порядок №569).

Крім того, для сільськогосподарських підприємств, зазначених у пункті 209.18 статті 209 Кодексу (підприємств, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування, і на загальних підставах вважаються платником ПДВ), також запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на поточні рахунки за операціями з реалізації молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також з реалізації молочних продуктів, молочної сировини та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, у зазначених вище розмірах, а саме:

за операціями з продукцією тваринництва (товарні позиції 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД) позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 80 відс. спрямовується на поточні рахунки таких сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 20 відс. – до бюджету;

за операціями з іншими товарами, зазначеними у пункті 209.18 статті 209 Кодексу (крім товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД), такий розподіл складає 50/50.

Вказані розрахунки сільськогосподарських підприємств, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з бюджетом та перерахування коштів на поточні рахунки таких підприємств здійснюється Казначейством з електронних рахунків на підставі відповідних реєстрів, що формуються ДФС на підставі отриманої податкової звітності з ПДВ, в якій відображаються результати діяльності в межах пункту 209.18 статті 209 ПКУ (0130).

Відповідно до пункту 23 Порядку №569 суб’єкти спеціального режиму оподаткування та платники – сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, ведуть окремий податковий облік операцій:

із зерновими та технічними культурами (ведуть тільки суб’єкти спеціального режиму оподаткування);

з продукцією тваринництва;

з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами.

Отже, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб’єкти спеціального режиму оподаткування та платники – сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.

При цьому у разі, якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва зернових культур і технічних культур та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (підпункт «а» підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Кодексу).

Таким чином, у випадку придбання/виготовлення у 2016 році суб’єктами спеціального режиму оподаткування та платниками – сільськогосподарськими підприємствами, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, товарів/послуг, основних фондів для їх використання частково для виробництва зернових і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, такі платники податку повинні здійснити розрахунок питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (наприклад, при придбанні таких товарів/послуг у березні 2016 року платнику необхідно здійснити такий розрахунок питомої ваги за звітні податкові періоди березень 2015 року – лютий 2016 року).

Такий розрахунок питомої ваги передбачається здійснювати в додатку 9 до податкової декларації з ПДВ, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування (0121-0123)/ діяльності в межах пункту 209.18 статті 209 ПКУ (0130).

З урахуванням значення розрахованої питомої ваги сума сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні/виготовленні товарів/послуг, основних фондів відноситься до податкового кредиту по операціях із зерновими і технічними культурами, та/або операціях з продукцією тваринництва, та/або операціях з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами пропорційно частці (питомій вазі) вартості постачання таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості постачання усіх сільськогосподарських товарів/послуг.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством виключно для виробництва одного виду товарів/послуг (зернових і технічних культур, або продукції тваринництва, або інших сільськогосподарських товарів/послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту у зв’язку з таким виготовленням/ придбанням повністю відноситься до складу податкового кредиту за відповідним видом операцій.

У випадку позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за окремим видом операцій, така сума підлягає сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування (поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу) у відповідних розмірах.

При від’ємному значенні різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за окремим видом операцій, така сума враховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду по цьому ж виду операцій та не зменшує позитивне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду платника податку за іншими видами операцій.

З метою забезпечення ведення окремого податкового обліку за видами операцій передбачається затвердження додатка до податкової декларації з ПДВ, в якому суб’єкти спеціального режиму оподаткування та платники – сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 ПКУ, визначатимуть суми податкових зобов’язань, податкового кредиту, їх різницю, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету, перерахуванню на спеціальний/ поточний рахунок платника або включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду за окремими видами операцій.

Результати такого обліку зазначатимуться у податковій декларації з ПДВ, в якій відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 – 0123)/ діяльності, передбаченої пунктом 209.18 статті 209 ПКУ (0130), які переноситимуться з вказаного додатка. Тобто в декларації відображатиметься загальна сума за всіма видами діяльності, що підлягає:

сплаті до бюджету;

перерахуванню на спеціальний / поточний рахунок;

включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наприклад:

У звітному (податковому) періоді січень 2016 року сума податкових зобов’язань (ПЗ) та податкового кредиту (ПК) платника податку – суб’єкта спеціального режиму оподаткування становить за операціями:

1) із зерновими та технічними культурами: ПЗ = 100 000 грн; ПК = 150 000 грн;

2) з продукцією тваринництва: ПЗ = 120 000 грн; ПК = 90 000 грн;

3) з іншими с/г товарами/послугами: ПЗ = 50 000 грн; ПК = 30 000 грн.

Різниця між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду січня 2016 року платника податку становить за операціями:

1 із зерновими та технічними культурами: – 50 000 грн (100 000 грн – 150 000 грн);

2) з продукцією тваринництва: 30 000 грн (120 000 грн – 90 000 грн);

3) з іншими с/г товарами/ послугами: 20 000 грн (50 000 грн – 30 000 грн).

Таким чином, за операціями:

1) із зерновими та технічними культурами: сума від’ємного значення у розмірі 50 000 грн переноситься до складу податкового кредиту за операціями із зерновими та технічними культурами наступного звітного періоду (лютий 2016 року);

2) з продукцією тваринництва:

підлягає сплаті до бюджету сума у розмірі 6 000 грн (30 000 х 20 відс./100);

перерахуванню на спеціальний рахунок сума у розмірі 24 000 грн (30 000 х 80 відс./ 100);

3) з іншими сільськогосподарськими товарами/ послугами:

сплаті до бюджету підлягає сума у розмірі 10 000 грн (20 000 х 50 відс. /100);

перерахуванню на спеціальний рахунок підлягає 10 000 грн (20 000 х 50 відс. /100).

Остаточний розрахунок за січень 2016 року становитиме:

до державного бюджету підлягає сплаті сума у розмірі 16 000 грн (6 000 + 10 000);

перерахуванню на спеціальний рахунок підлягає 34 000 грн (24 000 + 10 000);

включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду підлягає 50 000 грн.

Слід зазначити, що з метою реалізації визначеного ПКУ механізму часткової сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні / поточні рахунки платників, а також ведення окремого податкового обліку за видами операцій ДФС розроблено проект наказу про затвердження форм податкової звітності з ПДВ, який крім нової форми податкової декларації з ПДВ передбачає, зокрема, внесення змін до додатка 9 до декларації та затвердження нового додатка для ведення податкового обліку за окремими видами операцій.

Перерахування сум ПДВ з електронних рахунків платників до державного бюджету/ на поточні рахунки платників податків здійснюється Казначейством на підставі реєстрів ДФС, сформованих на підставі даних податкових декларації з ПДВ, в яких відображаються операції в межах спеціального режиму оподаткування (0121 – 0123)/ діяльності в межах пункту 209.18 статті 209 ПКУ (0130), поданих платниками до контролюючих органів.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і апеляційних процедур.

Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році

(лист ДФС 05.01.2015 р. № 203/7/99-99-19-03-02-17)

Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” повідомляє про окремі особливості перерахування у 2016 році коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті суб’єктами спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.

Відповідно пункту 209.2 статті 209 розділу V Кодексу, з урахуванням внесених змін, позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:

а) по операціях із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва (далі – інша сільськогосподарська продукція):

до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 50 відсотків;

б) по операціях із зерновими та технічними культурами підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 відсотків;

в) по операціях із продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:

до Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 80 відсотків.

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).

Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено підпунктом 209.2.1 пункту 209.1 статті 209 розділу V Кодексу.

Для реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2016, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операцій з постачання сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому підпунктом 209.2.2 пункту 209.2 статті 209 розділу V Кодексу.

При визначенні рахунку, на який необхідно здійснювати перерахування коштів, слід враховувати, що згідно з пунктом 209.19 статті 209 розділу V Кодексу з метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу:

зернові культури – зернові культури товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД;

технічні культури – технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД;

продукція тваринництва – продукція товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД.

Встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.

Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 1 січня 2016 року, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість (0121 – 0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми податку, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і апеляційних процедур.

На какие банковские счета плательщику уплачивать штрафы и пеню по ЕСВ?

Налоговики напомнили, страхователь должен уплатить пеню и штрафы в течение десяти календарных дней после поступления соответствующего решения. Указанные суммы зачисляются на счета органов ГФС.
В органах Казначейства открыты небюджетные счета по балансовому счету 3719 “Счет для зачисления средств, которые подлежат распределению по видам общеобязательного государственного социального страхования” для зачисления и распределения средств ЕВ и финансовых санкций.

Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів

(Наказ Мінфін від 16.01.2016 N 6)

Мінфін наказом від 16.01.2016 N 6 затвердив Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.
Затвердженим Порядком визначається процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення платникам, на яких згідно із Законом “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – кошти).
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
Повернення коштів здійснюється на підставі відповідної заяви платника у випадках:
- надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
- помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
- помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
- помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом, на рахунок 3719.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 лютого 2016 р. за N 193/28323 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Отражаем в отчете ЕСВ доначисление или снятие единого взноса

В совместном письме ГФСУ и ПФУ от 10.02.2016 г. № 4465/7/99-99-17-03-01-17, № 4561/05-10специалисты напомнили, что до 22.02.2016 г. необходимо подать отчет по ЕСВ по форме с приложением 4 к Порядку № 435, действовавшей с 01.05.2015 г., с заполнением всех обязательных реквизитов.
Поскольку, начиная с отчетного периода января 2016 года, удержание ЕСВ отменено, этот показатель не указывается при заполнении Отчета (строки 5, 5.1 – 5.6 в таблице 1 Отчета). Также не отражается начисленный доход, с которого удерживается единый взнос (строки 4, 4.1 – 4.4 таблицы 1 Отчета).
Соответственно, в таблице 6 Отчета не заполняется реквизит 20 “Сумма удержанного единого взноса за отчетный месяц (с заработной платы/дохода)”, кроме случаев, когда необходимо сделать доначисление или снять излишне начисленные в предыдущих отчетных периодах суммы ЕСВ.

Ссылки на документы:

Порядок декларування доходів громадян у 2016 році

Тонкости заполнения декларации по налогу на прибыль

Про корегування податоку на додану вартість

 

 



Добавить комментарий

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

Universal Post Manager