ЖИТТЯ ВУЛИЦІ: ПРО ЩО БІДКАЮТЬСЯ ЖИТЕЛІ КОТЕЛЕВСЬКОЇ

17 марта 2016 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | Нет комментариев | №11(1042)

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ, ПОСТІЙНИЙ РУХ ВАНТАЖІВОК, ПІДТОПЛЕННЯ ТАЛИМИ ТА ДОЩОВИМИ ВОДАМИ ХВИЛЮЄ ОХТИРЧАН, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА КОТЕЛЕВСЬКІЙ (КОЛИШНІЙ РЕВОЛЮЦІЇ).

Живуть там переважно люди похилого віку. Вони звернулися до редакції з кличем про допомогу. Ми не змогли не дослухатися до прохання наших читачів і вирушили в недалеку мандрівку.

Люди зорганізувалися і до зустрічі з кореспондентом підготувалися ґрунтовно. Кожен хотів висловити свою думку, претензію в адресу міської влади, органів поліції, діяльності недобросовісних підприємців. А крім того, болить у мешканців душа через перейменування вулиці.

Старожили говорять, що раніше вул. Пушкіна носила назву Котелевська, а Грабовського була Нижньокотелевською. А їхня вулиця ще на поч. XX століття носила назву Революції. Наводять й інші аргументи – слово «революція» може асоціюватися у людей не лише із Жовтневою, а й з революцією Гідності. Пригадують люди, що коли їм довелося змінювати номера будинків через появу ще однієї хати, то клопоту було чимало: вистій в черзі у паспортному столі, заплати держмито. А це все час і гроші – нарікають пенсіонери. А деякі вже документи на оформлення спадщини на стару адресу назбирали і не знають, що робити: йти до нотаріуса чи ні?

Мешканці вул. Революції (просять Котелевською її не називати, незважаючи на підписане рішення міського голови) на зустрічі з кореспондентом “Роксолани”

«Прочитали у “Роксолані”, що й нашу вулицю збираються перейменовувати, – починає розповідь Людмила ЄЩЕНКО. - Написали заяву на ім’я міського голови з проханням не змінювати назву нашої вулиці, зібрали підписи, віднесли до міської ради. Чекали відповіді місяців зо два, так і не дочекалися. 15 лютого пішли на прийом до Ігоря Алєксєєва. Але ні на одне наше запитання конкретної відповіді ми не отримали. Мер сказав, що ми повертаємося до історії. Так може тоді й на підводи знову посідаємо? А з приводу руху фур по нашій вулиці, взагалі відповів, що він тут ні до чого. Склалося таке враження, що ми зайшли не в ті двері, а до народу ставляться, як до бур`яну. Думку нашу не враховують, на наші скарги не реагують.

Людмила Єщенко показує тріщини на стіні

А вночі проїде фура і думаєш собі; чи то грабіжники через тин лізуть, чи то машина проїхала – гуркіт неймовірний. Та це приносить нам не лише фізичні незручності, а й майно наше страждає. Ось погляньте, як фасад льоху тріщить від постійної вібрації. Двічі на рік замазую цементним розчином, та все марно. А в сусідки Віри РИБАЛКО колись і шафа завалилася після проїзду машини, не кажучи вже про тріщини на стінах дому. Проте ми знайшли вихід із ситуації. Якщо влада не відреагує на наші скарги, то посадимо наших пенсіонерів на стільчиках на трасі. Та й нехай собі гроші від водіїв за проїзд на фурі на ремонт наших будинків збирають. А то все в кишенях дорожньо-патрульної служби осідає. Чому ж вони не стають на повороті на об’їзну та не завертають вантажівки, а у нас під вікнами вижидають, доки водій порушить правила дорожнього руху? Ми розуміємо, що стан дорожнього покриття на об’їзній жахливий, що водіям дешевше обійдеться штраф заплатити, аніж потім машину лагодити. Та й нас зрозумійте.

Мешканці вул. Далекосхідної розумно вчинили – поставили дугу, щоб вантажівки не проїжджали. Треба й нам буде грошей на неї назбирати».

До нашої емоційної зустрічі приєднався й мешканець вул. Пушкіна Сергій ЧУПАНДІН і ось про о розповів:

«Коли вдома обідаю, то тарілку із борщем приходиться ловити по столу, як вантажівка проїде. Хотів запропонувати Ігорю Алєксєєву, аби він дав розпорядження дорвідділу, щоб додатково до
знаку «В’їзд заборонено» поставили й знак «Обов’язковий напрямок руху вантажного транспорту» наліво і направо, як на Дачному. Поблизу дев’ятого магазину пішоходи змушені швидко пробігати, як ото курки, бо водії не пропускають».

Олексій ГОНЧАРЕНКО змушений жити на болоті круглий рік – вода стоїть у дворі, підвальних приміщеннях, господарських будівлях. А все через самодіяльність сусіда – підприємця, який побудував автомийку. Він завіз декілька машин землі, підняв рівень своєї земельної ділянки, тепер вода стікає на подвір’я до Гончаренків. У будинку мешкають два інваліди: Марія Іванівна та Олексій Іванович. Слабшого образити кожен може, а ось допомогти – одиниці. Проте видно, що Олексій Іванович, незважаючи на те, що він інвалід з дитинства, тримає велике господарство: кіз, курей, п’ять котів та собак, навіть кобила у господарстві є.

Олексій Гончаренко на болоті-огороді

«Ходжу у гумових чоботях аж до Трійці. А можна ж чисто по-людськи, по-сусудські разом подумати, як знайти вихід. Сусідка Галина дозволила прокопати канаву по краю городу, щоб не стрибати через рівчак. Але ж яка вода піде на гору? Копати канаву треба через інших сусідів. Вода буде сходити до озера Черідніцьке. І тут хвилює, що машини миють не органічними миючими засобами, а хімією. Все в землю йде, а потім ми воду змушені пити з отими хімікатами».

Перед виборами кандидати на посаду мера агітували за себе та багато обіцяли. І хоч обіцяного три роки чекають, люди сподіваються: буде і на їхній вулиці порядок.

Спілкувалася Олена Нікуліна

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: