1 КВІТНЯ – ДЕНЬ СМІХУ: КАВЕРЗИ ОХТИРЧАН

1 апреля 2016 | ДОСУГ | Нет комментариев | №13(1044)

ОХТИРЧАНИ РОЗПОВІЛИ ПРО НАЙДОТЕПНІШІ ЖАРТИ,

ЯКІ З НИМИ ТРАПИЛИСЯ 1 КВІТНЯ

ІННА КАПУСТА, медсестра:

- У мене з почуттям гумору все гаразд, до жартів ставлюся з розумінням. Та й сама полюбляю над іншими підшуткувати. Коли я ще працювала у Грунській лікарні, то змовившись з колегами сказали фельдшеру, що був прийнятий виклик в район Скельок, а це далеченько. Він одразу почав збиратися в дорогу, а водій – заправляти автівку. Та коли вони сіли в машину, ми розкрили карти і призналися, що пожартували. Сміху було.

ОЛЕНА ЛУК`ЯНОВА З ДОНЬКОЮ ВІКОЮ:

- У День сміху завжди намагаюся над кимось пожартувати. Посмішки та сміх продовжують життя та позитивно впливають на самопочуття. Проте це залежить від того, як жарт обрати. Минулого року моя матуся Наталія Іванівна поїхала до родичів в гості в с. Коростишево. Ми їй зателефонували 1 квітня зранку і серйозним голосом повідомили, що в її квартирі прорвало водогінну трубу і що внаслідок цього залило добряче сусідів знизу. Вона не на жарт перелякалася і почала думати, як же швиденько до Охтирки дістатися, бо автобуси курсують, м’яко кажучи, не регулярно. Та я зжалилася над матусею, думаю, не дай Боже ще серце прихопить та й зізналася, що це був безневинний розіграш. У неї ніби камінь з душі впав, коли дізналася, що квартира сусідів ціла.

ОЛЕКСАНДР КОРАБЕЛЬСЬКИЙ, підприємець:

- Нещодавно, коли в місті проводилися народні гуляння на Масляну, я брав участь у ярмарку. І саме в цей день трапився кумедний випадок: підходить до мене дідусь, запитує за якість мого краму та ділиться загальним враженням від атмосфери свята.

«А ви стовпа бачили, за підкорення якого раніше то гусака давали, мішок цукру чи відро для господарства? Щось не видно. Проте я один стовп все-таки бачив (посміхається) – нашого мера.”

Коли збираємося з друзями, то без анекдотів рідко обходимося. Нещодавно новенький анекдот від свого товариша почув, довго сміявся:

«Для поліпшення травлення я п’ю пиво, за відсутності апетиту я п’ю біле вино, при низькому тиску – червоне, при високому – коньяк, при ангіні горілку.

- А воду?

- Такої хвороби у мене ще не було».

МИХАЙЛО ПУСТОВІТ, рятувальник:

- Анекдоти та гуморески розповідаю друзям та знайомим не лише в День сміху, а коли настрій є, тобто частенько. Знайомі інколи підшутковують, та найбільше всього мені запам’ятався першоквітневий жарт з тих часів, коли я був строковиком. Один зі старшин пустив чутки по частині, що на обід будуть давати смачнючу ковбасу. А ви ж знаєте, солдати завжди голодні. Ото обіду чекали з нетерпінням, навіть смак м’ясного делікатесу вже у роті відчували. А коли прийшов час обіду – у нас був шок: ковбасою в солдатській їдальні і не пахло.

СВІТЛАНА КАЧАЙЛО, в декретній відпустці:

- Коли я навчалася в Охтирському ПТО на офіціанта-бармена, то мешкала у гуртожитку. З тих часів багато прикольних моментів пригадую. Одного квітневого ранку мене зненацька збудила подруга Аня і говорить: «Біжи мерщій до вікна, там таке коїться!». Я схоплююся, намагаюся остаточно прокинутися і розумію, що мої ноги починають прилипати до підлоги ні з того, ні з сього. З вікна нічого цікавого я, звісно, не побачила. Коли моя подруга гучно сміялася, тримаючись за живіт, я зрозуміла, що сьогодні ж 1 квітня. І порозкладавши нарізаний скотч біля мого ліжка, Ганнуся вирішила мене таким чином розіграти. Моя колега також колись пошуткувала по телефону: рано вранці повідомила, що тут на роботі таке коїться. “Біжи мерщій в кафе”, – наказала вона і відключилася. Я почала негайно збиратися, а сусідка по кімнаті остудила мій запал, повідомивши, що на годиннику лише сьома ранку, а на роботу мені лише на 10 годину.

ОЛЬГА ТКАЧЕНКО, підприємець:

- Звісно, друзі та родичі першого квітня телефонують та намагаються підшуткувати. Але конкретного випадку зараз і не пригадаю. А ось анекдотів знаю чимало, люблю їх читати, бо настрій піднімають. Ось свіженький анекдотик:

Приходить додому п’яний чоловік. Жінка миє посуд. Чоловік б’є кулаком по столу:

— Хто в домі хазяїн?

Жінка — сковорідкою по голові. Той непритомніє й падає. Лежить на підлозі. Заходить сусідка:

— О, а що це твій чоловік лежить посеред кухні?

— Хазяїн! Де хоче там і лежить.

ЕЛІНА КВАРТА, вчитель в Рибальській школі:

- Як зараз пам’ятаю розіграш мого чоловіка Анатолія. Зранку 1 квітня він мені повідомляє, що ввечері до нас прийдуть друзі в гості. Ми разом давно не збиралися, я зраділа і одразу прийнялася за роботу. Поприбирала в оселі, насмажила котлет, приготувала печеню, дістала копченого м’яса з салом, маринованих огірочків. Стіл від різноманітних частувань аж тріщав. Хіба що заливної риби та пташиного молока не було; а так було все, чого тільки душа та шлунок забажає. Та ввечері гостей не видно, я до чоловіка, а він мені з посмішкою говорить:

«Кохана, так свята захотілося, а про гостей я пожартував».

Ось таке у нашій родині позапланове застілля вийшло і 1 квітня вдалося на славу.

СВІТЛАНА БОНДАРЬ З ДОНЬКОЮ ЛІЗОЮ:

- Святковий настрій в День сміху дарують мені діти, а їх у мене двойко – молодшенька Ліза та старшенький Євген. Ліза навчається старанно, незадовільних оцінок зазвичай додому не приносить. А то раптом підходить до мене з похмурим виразом обличчя і говорить: «Мамо, тільки не сварися дуже, я двійку з математики принесла». Доню, та як таке може бути, ти ж учора всі арифметичні завдання виконала. Та по її усмішці я зрозуміла, що це був жарт.

Спілкувалася Олена Кириченко

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: