ОДПІ ІНФОРМУЄ

7 апреля 2016 | ОХТИРСЬКА ОДПІ | Нет комментариев |

УВАГА! Нові форми  звітів для виробників і продавців алкогольних  і тютюнових виробів

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 (далі-наказ №49), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 за №340/28470 затверджено форми звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.

Цей наказ набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, тоб то з 22 квітня 2016 року.

Звіти подаються всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, зокрема

1. Які виробляють та реалізують:

- спирт (у тому числі біоетанол);

- алкогольні напої та виноматеріали;

- тютюнові вироби.

2. Які одержали ліцензії на право оптової  та/або роздрібної торгівлі:

- алкогольними напоями;

- тютюновими виробами.

Перший термін подачі суб’єктами господарювання звітів за квітень до 10 травня 2016 року.

Звіти в електронній формі подаються засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Інформація надається за кодами та видами продукції згідно з додатком до наказу №49.

У разі якщо суб’єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Головні управління ДФС до 13 числа місяця, що настає за звітним подають в електронному вигляді до ДФС України такі зведені Звіти:

-про обсяги виробництва та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розрізі підприємств за кожним місцем виробництва продукції, підсумок – за видами продукції;

-про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у оптовій мережі у розрізі підприємств.

У статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року  №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, передбачена фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.


За перший квартал 2016 року до місцевих бюджетів Сумщини надійшло 45,2 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу.

На обліку в фіскальних органах Сумської області зареєстровано 3 виробника алкогольних напоїв, 5 виробників спирту (у тому числі біоетанолу), 5 суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями; 1607 суб’єктів, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та 1207 суб’єктів, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

За словами Олексія Мазуренка, в.о. начальника ГУ ДФС у Сумській області, в порівнянні з відповідним періодом минулого року в області відслідковується значне збільшення платників акцизного податку з роздрібного продажу. Так, кількість платників акцизного податку, які реалізують алкогольні напої збільшилося на 412, тютюнові вироби – на 141.

На січень – березень поточного року до місцевих бюджетів Сумської області надійшло 45,2 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу, що складає 103,6 % доведеного завдання урядом, додатково  надійшло  майже 1,6 млн. грн. З відповідним періодом минулого року надходження акцизного податку з роздрібного продажу  збільшилися на 24,5 млн. грн. 

– ДФС Сумщини звертає увагу всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що з 22 квітня 2016 року наберуть чинності нові форми звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за кодами та видами продукції, які потрібно подавати до 10 числа кожного місяця, – говорить керівник сумських фіскалів, – за неподання або несвоєчасне подання звітів передбачено штраф 17 тис. грн.


Нова звітність щодо виробництва й обігу спирту, алкоголю і тютюну

Міністерство фінансів України  наказом від 11.02.2016 N 49 затвердив нові форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.

Наказ набирає чинності з 22 квітня 2016 року.

Також наказом № 49 встановлено Коди продукції, які містять 84 види продукції. Зокрема, до нового переліку продукції додано пиво.

Звіти подаються всіма суб’єктами господарювання незалежно від форми власності:

Які виробляють та реалізують спирт (у тому числі біоетанол), алкогольні напої та виноматеріали,  тютюнові вироби.

  1. Які одержали ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Отже, звітувати за новими формами потрібно буде в травні за звітний місяць – квітень 2016 року.

У разі якщо суб’єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Інформація подається за кодами та видами продукції згідно з додатком до наказу № 49.


С 1 апреля необходимо использовать новую форму налоговой накладной

1 апреля вступил в силу приказ Минфина от 31.12.2015 г. № 1307. Соответственно, с этой даты плательщики НДС получили обновленную форму налоговой накладной.

Документ приведен в соответствие с п. 201.1 НКУ. Из него исключены реквизиты, которые перестали быть обязательными, а именно: “місцезнаходження (податкова адреса продавця)”; “місцезнаходження (податкова адреса покупця)”; “номер телефону (продавця та покупця)”; “вид цивільно-правового договору, його номер та дата”; “форма проведених розрахунків”.

Новая налоговая накладная состоит из двух разделов. В раздел А вынесено:

• общую сумму средств, подлежащих уплате с учетом налога на добавленную стоимость;

• общую сумму НДС и объемы поставки по ставкам 7% и 20%;

• объемы поставки товаров на экспорт и на таможенной территории по ставке 0%;

• объемы операций, освобожденных от налогообложения;

• данные по возвратной (залоговой) тары.

В раздел Б налоговой накладной вносятся данные в разрезе номенклатуры поставки товаров/услуг.

Напомним, Минфин уже проанализировал новую форму налоговой накладной и подготовил соответствующие изменения.


Триває кампанія декларування 2016 року

Триває деклараційна кампанія 2016 року. Охтирські податківці разом з волонтерами ДПІ продовжують інформувати охтирчан про особливості декларування їхніх доходів.

28 березня 2016 року відбулася чергова акція по розповсюдженню друкованої продукції з актуальною інформацією щодо необхідності декларування доходів, отриманих протягом 2015 року.

Станом на 28 березня 2016 року до Охтирської ОДПІ громадянами вже подано 315 обов’язкових декларацій про майновий стан і доходи  на суму майже 11 млн. грн. З них до бюджету вони мають сплатити 439,5 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 130,3 тис.грн військового збору.

З них 182 декларанти звернулися до податкової з метою декларування від самостійного обробітку земельних часток – паїв на суму 221,4 тис.грн. До бюджету вони мають сплатити 61,3 тис.грн податку на доходи фізичних осіб та майже 3,0  тис.грн військового збору.


Про застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачаннявідходів та брухту чорних і кольорових металів

Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України низки постанов у справах, що стосуються порядку застосування платниками податку на додану вартість у 2014-2015 рр. тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), висновки у яких відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень, повідомляє.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Враховуючи викладене та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.


Станом на 1 квітня 2016 року від платників Охтирської ОДПІ до бюджету надійшло понад 7,8 млн. грн. єдиного податку

За звітний період 2016 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету 7 млн. 824,5 тис.грн єдиного податку. Це на 3 млн. 801,5 тис.грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фізичні особи-підприємці спрямували до бюджету 4,1 млн.грн., що на 1,4 млн.грн.  більше ніж за аналогічний період 2015 року. У свою чергу, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету 1,4 млн.грн. єдиного податку. Зокрема, платниками третьої групи сплачено 0,8 млн.грн. Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то вони сплатили 2,4 млн.грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року такі надходження, від зазначеної групи платників, збільшились на 1,7 млн.грн.

Нагадаємо, що з 1 січня 2016 року, відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909, зазнала змін спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, зменшено розмір граничного річного обсягу доходу для платників третьої групи до 5 млн.грн. та збільшено відсоткові ставки єдиного податку до 3% з ПДВ та 5% без ПДВ. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку збільшено в 1,8 рази.


Для аграріїв – суб’єктів спецрежиму оподаткування відкриті додаткові електронні рахунки

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарським підприємствам, які використовують спеціальний режим оподаткування,  Державною казначейською службою України відкрито додаткові електронні рахунки.

Так, з рахунків з електронного адміністрування ПДВ аграріїв, які здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур (балансовий рахунок 3754) 85% коштів перераховується на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ,  а 15% – на спецрахунки підприємств.

За операціями з постачання продукції тваринництва (балансовий рахунок 3755) – на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ перераховуватиметься 20% коштів, 80% – на спецрахунки.

За іншими операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (балансовий рахунок3753) 50% перераховується на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ, 50% – на спецрахунки.

В свою чергу ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків після надходження відповідних повідомлень від Державної казначейської служби України (ДКСУ).

Наразі, в системі електронного адміністрування ПДВ платникам – сільськогосподарським підприємствам ДКСУ додатково відкрито та органами ДФС взято на облік біля 43 тисяч рахунків, про реквізити яких платникам направлено відповідні повідомлення. Станом на 13.01.2016 платники податків почали поповнювати такі рахунки.

За інформацією Державної казначейської служби України здійснення операцій з перерахування коштів з таких рахунків, відповідно до законодавства, розпочнеться 20 січня 2016 року.

Додатково звертаємо увагу, що фіскальною службою вдосконалено електронний сервіс (за формою  J/F1302301), за допомогою якого відтепер платники податків мають змогу не лише отримати реквізити електронного рахунку, а й інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/65869.html


Система электронного администрирования топлива работает в штатном режиме

С 1 апреля 2016 года регистрация акцизных накладных/расчетов корректировки будет осуществляться с учетом всех требований, установленных НКУ, в том числе относительно ответственности плательщиков за нарушение порядка регистрации акцизных накладных и расчетов корректировки в Едином реестре акцизных накладних.

При этом, каких-либо дополнительных действий для перехода на общий режим регистрации акцизных накладных законодательством не предусмотрено.

Напомним, за нарушение предельных сроков регистрации акцизных накладных/расчетов корректировки ст. 120-1 НКУ предусмотрен штраф (в процентах от суммы акцизного налога с соответствующих объемов топлива, указанных в таких акцизных накладных / расчетах корректировки):

• 2 % – до 15 календарных дней нарушения;

• 10 % – от 16 до 30 календарных дней нарушения;

• 20 % – от 31 до 60 календарных дней нарушения;

• 30 % – от 61 до 90 календарных дней нарушения;

• 40 % – на 91 и более календарных дней нарушения;

• 50 % – в случае нерегистрации акцизных накладных или расчетов корректировки в ЕРАН в течение 120 дней после даты, на которую налогоплательщик обязан составить акцизную накладную/расчет корректировки.


Щодо визначення база для нарахування ЄСВ найманому працівнику після виходу з відпустки

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки (ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 504)).
Статтею 4 Закону № 504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи), відпустки без збереження заробітної плати.
Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:
– що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством
(ст. 25 Закону № 504):
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю
до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій ст. 18 та частині першій ст. 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), – не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
3 прим. 1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій ст. 18 Закону № 504, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
4) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю
до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
7) інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
18) працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції;
– що надаються за згодою між працівником і роботодавцем, але не більше
15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону № 504).
Якщо після розподілу відпустки (суми відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то така сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.
Таким чином, для працівника за основним місцем роботи, який після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону № 504, відпрацював неповний місяць, в якому загальна сума заробітної плати за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ.


Щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власної сільськогосподарської продукції

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції повідомляє.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.14 статті 209 розділу V ПКУ передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом „б” пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, а саме нульова ставка.

При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство – виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 розділу V ПКУ).

У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою „0121”/„0122”/„0123” (далі – декларація 0121 – 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До податкової декларації 0121 – 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 – 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з експорту сільськогосподарської продукції.

Сума ПДВ у рядку 14 декларацій 0121 – 0123 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) суми ПДВ постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі експорту.

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, та містити вичерпний їх перелік.

У податковій звітності, що подавалась за звітні періоди по грудень          2015 року, форма якої була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, таке перенесення відображалося у рядку 16.3 декларації 0110.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума  враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 – 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.

При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком „–” та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком „+”.

Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 розділу V ПКУ.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку та підпорядкованих підрозділів для використання в роботі і забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної та контрольно-перевірочної роботи.


Щодо порядку виправлення помилки, допущеної при складанні податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних

(Лист ДФС України від 11.01.2016 р. N 130/Б/99-99-19-03-02-14)

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012 (далі – Порядок N 957).

Відповідно до пункту 5 Порядку N 957 у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість у довільних формі та порядку.

Водночас не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Таким чином, складання платником ПДВ податкових накладних з однаковими порядковими номерами, але з різними датами складання, не вважається помилкою.

Згідно з пунктом 21 Порядку N 957 у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При цьому не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.


Щодо утримання податків податковим агентом

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб виступають юридичні особи (їх філія, відділення, іншій відокремлений підрозділ), самозайняті особи, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

При цьому пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зазначено, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Статтею 177 ПКУ регулюються особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу “102″.

Разом з тим відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ, під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.

При цьому сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізичних осіб – підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу “157″.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентується главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Також платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковувані згідно із главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Крім того, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Водночас пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи викладене, юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.

Якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст. 177 та 178 ПКУ) з ознакою доходу “157″, проте податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм ПКУ фізична особа – підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.


Юридична особа, виплачуючи дохід самозайнятій особі, податок не утримує

Головне управління ДФС у Сумській області нагадує, що юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.

Якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу “157″.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримує і не сплачує, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу фізична особа – підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності,  крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюються статтею 177 Податкового кодексу України.


Юрлицо выплачивает доход самозанятому лицу: что с НДФЛ?

Налоговики напомнили, что юридическое лицо является налоговым агентом доходов, которые он начисляет и выплачивает самозанятому лицу.

Если физлицо-предприниматель, которое получает такой доход, предоставил копию документа, подтверждающего его госрегистрацию как субъекта предпринимательской деятельности,налоговый агент подает расчет по ф. № 1-ДФ в ГФСУ по месту регистрации. В расчете необходимо указать сумму начисленного и выплаченного дохода (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, ст. 177 и 178 НКУ) с признаком дохода “157″.

НДФЛ и военный сбор с таких доходов не удерживается и не уплачивается, поскольку согласно нормам НКУ физическое лицо-предприниматель осуществляет налогообложение дохода самостоятельно.

Письмо ГФСУ от 21.03.2016 г. № 6809/10/26-15-13-01-12.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: