Питання тижня: Чи потрібно економити на лікарнях?

9 июня 2016 | МИ ЗАПИТАЛИ | Нет комментариев | №23(1054)

На Україну, як чорна хмара, насувається медична реформа, яка не омине й Сумщину. Третина койко-місць у черзі на скорочення. А Охтирщина ризикує незабаром недорахуватися більше 100 лікарняних ліжок. «Роксолана» не змогла залишатися осторонь актуального питання, тому організувала круглий стіл та провела соцопитування серед охтирчан і поцікавилася, як вони ставляться до скорочення лікарняних ліжок у медичних стаціонарах.

Наталія Соловйова, вчитель початкових класів:

- Від поганої екології, протравлених пестицидами та нітратами продуктів, брудної води, електромагнітних випромінювань численних приборів ми потерпаємо щодня. І тому не дивно, що кількість хронічно хворих з кожним роком збільшується. Логічніше за все було б розбудовувати лікарні, знижувати ціни на медикаменти та покращувати фахову підготовку медперсоналу. Я вважаю, що не на часі вести мову про скорочення лікарняних ліжок. Нещодавно закрили тубдиспансер і паличка Коха помандрувала містом. Тепер в маршрутці, магазині, школі, лікарні – будь-де можна підчепити підступну бактерію, бо велика кількість хворих залишилася без належного стаціонарного лікування. А саме страшніше, коли діти стають жертвами хибних рішень посадовців.

Ніна Гончар, пенсіонерка:

-  Нещодавно мій син лежав у хірургії, то з упевненістю можу сказати, що палати в районній лікарні не пустують. Та й інші відділення не відчувають браку пацієнтів. До того ж, до нашої лікарні їдуть люди з усього Охтирського району. Де їх дівати? Не в коридорі ж розміщувати? Краще б усі свої дипломатичні здібності направили на остаточну добудову славнозвісного довгобуду Охтирська ЦРЛ. Скільки можна гроші відмивати? Дайте людям можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу в нормальних умовах та подаруйте надію на здорове майбутнє.

Домогосподарка Світлана Хмара:

- Мій тато Володимир Федорович тяжко хворіє. Нещодавно його госпіталізували до відділення хірургії Охтирської ЦРЛ. В якому жахливому приміщенні там перебувають пацієнти. Це ж просто жах! А ось терапію непогано відремонтували. Ні в якому разі не можна допустити скорочення місць в охтирських лікарнях. Бувають різні ситуації. Інколи рахунок іде не на години, а на хвилини, тому десяток-другий зайвих кілометрів може коштувати комусь життя. Крім того, в  сучасних реаліях зубожіння населення не кожному по кишені з’їздити до обласного центру, Харкова чи Києва. У нашій країні вистачає мастаків руйнувати, а ось збудувати клепки не вистачає.

Маргарита Акімова, педагог:

- Сьогодні така дорога медицина, що не кожен може собі дозволити якісно пролікуватися до повного одужання. Люди звертаються до медичних установ тільки у крайніх випадках. Тому лікарняні палати інколи й пустують. Але скорочення койко-місць – це не панацея від занепаду галузі охорони здоров’я. Спочатку потрібно зробити медицину доступною для людей та безкоштовною не на папері, а в реальному житті. Якусь частину вартості лікування держава повинна брати на себе. Хвилює мене і доля лікарів, які можуть опинитися без роботи та втратити свою кваліфікацію.

Володимир Гаранжа, майстер зміни сирокомбінату:

- Я чув, що збираються закрити другу обласну лікарню. Тепер розумію, що диму без вогню не буває, і в кожній чутці є доля правди. Моє ставлення до таких скорочень негативне. Як можна людей виганяти на вулицю? Зекономити хочуть на нашому здоров’ї. Але нехай не забувають про сучасну народну мудрість: той, хто не хоче вкладати гроші в медицину та освіту, буде розбудовувати морги, цвинтарі та в’язниці. Неодноразово провідував родичів  у лікарні, то палати мені не здалися порожніми. Моя дружина народжувала обох діток Андрійка та Ганнусю  в Охтирському пологовому будинку. І це зручно, коли медицина наближена до людей як географічному, так і у  фінансовому аспекті.

Тетяна Бандур, вдруге в декретній відпустці:

- Україна – країна контрастів: дехто може собі дозволити народжувати за кордоном за баснословні суми, а деякі люди навіть мінімальною медичною допомогою себе не можуть забезпечити. То щодо практики повитух повертатися, особливо у селах? Не справедливо виходить. Нещодавно я лежала в гінекологічному відділенні. Привезли жінку з Куземина із нестерпним болем в животі. З’ясувалося, що бідолашна на 6-му тижні вагітності втратила дитину через несвоєчасне звернення до медичного закладу. Чоловік був на роботі, батьків у неї немає, а старшу дитину ні на кого було залишити. Ось і залишилася вона сам на сам з болем та відчуттям безвиході. Потрібно ввести ембарго на закриття та скорочення штату садочків, шкіл та лікарень. Краще нехай генеральне «прибирання» проведуть у провладних кабінетах. Стільки бюрократів бідні українці вже не в змозі прогодувати.

Будівельник Сергій Руденко із синами Стасиком та Ростиком:

- Не розумію, навіщо скорочувати кількість місць у лікарнях? Невже хворих стало менше? Щось я в цьому дуже сумніваюся. В мене сини часто хворіють. Ніяк вірного діагнозу поставити не можемо: перший лікар каже, що потрібно мигдалини видаляти, другий  говорить, що ні в якому разі, третій взагалі руками розводить. Як вітчизняній медицині після цього здоров’я своїх дітей довіряти? Потрібно кардинально щось змінювати, але не шляхом скорочення лікарняних ліжок.  Хай краще проаналізують структуру і рівень захворюваності та смертності населення регіону, тоді питання закриття деяких лікарень автоматично буде знято з порядку денного.

Думкою охтирчан цікавилася Олена Кириченко

Про наступаючу хвилю скорочення ліжко-місць у вищих ешелонах влади мова ведеться вже давно. Але від розмов до діла посадовці Міністерства охорони здоров’я перейшли в березні цього року, коли  вступив у силу наказ, що передбачає скорочення кількості ліжко-місць у лікарнях до 60 (з 87,9) з розрахунку на 10 тисяч осіб. Цей відчайдушний крок пояснюється необхідністю досягнення «оптимального балансу між економічною ефективністю, якістю та своєчасністю надання медичної допомоги населенню». У зв’язку з цим структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних міських державної адміністрації зобов’язані затвердити покрокові плани оптимізації протягом року з відповідними фінансовими розрахунками. При цьому уточнюється, що структурні підрозділи можуть самостійно регулювати кількість лікарняних ліжок для лікування в стаціонарі, але лише в бік зменшення. Це рішення більше нагадує геноцид проти українського народу, а не виважений захід, надиктований часом.

Про що говорили експерти медичної сфери, запрошені на круглий стіл?  Повну версію заходу читайте в 23 номері газети «Роксолана» від 8 червня.

 

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: