КРУГЛИЙ СТІЛ: ОПТИМІЗАЦІЯ МЕДИЦИНИ: ЩОБ І ВОВКИ БУЛИ СИТІ, І ВІВЦІ ЦІЛІ + ВІДЕО

10 июня 2016 | ВІДЕО ОХТИРКИ, ЗДОРОВ'Я, МИ ЗАПИТАЛИ | 2 коммент. | №23(1054)

Повну версію круглого столу читайте в 23-му номері газети «Роксолана» від 8 червня.

Багатообіцяючі слова «оптимізація» та «реорганізація» останнім часом асоціюються з галуззю охорони здоров’я. У потребі реформи цієї галузі ніхто й не сумнівається: корупція, низька якість послуг, застаріле обладнання… Однак концепція та методи реалізації цієї реформи залишають бажати кращого.

Як будуть оптимізовувати медицину на Охтирщині? Скільки і у яких відділеннях скоротять ліжко-місця? Що залишиться від 2-ї обласної психіатричної лікарні? Про це йшла мова під час «круглого столу» у редакції газети «Роксолана» за участю заступника голови РДА Наталії ОКРАЙЧЕНКО, начальника відділу охорони здоров`я міськради Оксани КОВАЛЕНКО, головного лікаря Охтирської ЦРЛ Віктора БАБИЧА, головного лікаря 2-ї обласної психіатричної лікарні Лілії НЕОФІТНОЇ та громадського активіста, члена виконкому Вікторії МАРКОВОЇ.

Ред.: Кабмін ще Яценюка вирішив порахувати ліжка в стаціонарах лікарень і урізати «зайві» виходячи з нових нормативів – 60 ліжок на 10 тисяч населення. Зміна уряду нічого не змінила і галузь «затрусило» з новою силою – скороченню підлягає майже третина ліжкового фонду. Як же зробити це так, щоб і вівці були цілі, і вовки ситі?

О. КОВАЛЕНКО:

- Після  постанови Кабінету міністрів з цього приводу був ще наказ Міністерства охорони здоров`я, розпорядження голови ОДА і наказ по управлінню охорони здоров`я ОДА. Врешті, є напрацьований регіональний план оптимізації і покроковий план на місцевому рівні. Область нам поставила завдання скоротити 144 ліжко-місця з 336 існуючих на даний час. Разом з адміністрацією ЦРЛ, органами місцевого самоврядування ми все скрупульозно проаналізували, підрахували, зважили і… знайшли можливість скоротити тільки 28  стаціонарних ліжок, щоб це не було на шкоду людям. У відповідності з інструкцією МОЗ, ми враховували структуру і рівень захворюваності та смертності населення регіону, виконання вимог уніфікованих клінічних протоколів із госпіталізації пацієнтів у стаціонар, використання в процесі лікування сучасних медичних технологій, а також наявну мережу установ охорони здоров’я, їх ресурсне забезпечення, якість медичної допомоги і територіальні особливості. Процес скорочення ліжко-місць нам пояснюють необхідністю досягнення оптимального балансу між економічною ефективністю і якістю та своєчасністю надання медичної допомоги населенню.

В. БАБИЧ:

- Скільки я працюю, стільки ж і точаться розмови про реформи. З початку  1991 року з тодішніх 715 ліжко-місць  зараз залишилося 336. І їх знову треба на третину скоротити. Міняються президенти, прем’єр-міністри, уряди, все міняється, а реформи в медицині продовжуються. Тільки чомусь пробуксовують, а хотілося б уже відчувати  хоч якийсь позитивний результат.

Ми готові оптимізуватися, самі бачимо, де у нас є незадіяні резерви.З урахуванням пропозицій завідуючих відділеннями ми склали покроковий план оптимізації та скорочення ліжкового фонду. Будуть збережені профільні ліжка (терапевтичні, хірургічні, педіатричні), однак можна зменшити їх кількість у офтальмологічному та отоларингологічному відділеннях .Але і це відбуватиметься не відразу, а аж у 4-му кварталі. Економісти підрахували, що навіть скорочення 28 ліжок дасть півтора мільйона гривень економії, але якби ж їх не забрали, а залишили на розвиток. У нас і так забезпеченість менше 40%, не вистачає навіть на зарплату медикам на три місяці до кінця року, а що вже говорити про поліпшення забезпечення медикаментами?

Н. ОКРАЙЧЕНКО:

- Оптимізація, запропонована областю, передбачає для Охтирського району скорочення 42 ліжко-місць, тобто, в усіх існуючих сільських дільничних лікарнях. Залишилися вони на сьогодні тільки у нас, у решті районів області, та й у сусідніх областях їх давно вже скоротили. Первинний рівень надання медичної допомоги, згідно з Постановою Кабміну, не передбачає стаціонарного лікування. Не секрет, що в сільських лікарнях ліжка несуть не стільки медичну функцію, скільки медико-соціальну. Ними користуються старші люди, які потребують не цілодобового лікування, а скоріше підліковування. А стаціонарне лікування – це дуже дороговартісна частина медицини. П`ять  лікарень в Чупахівці, Комишах, Груні, Хухрі  і Куземині «з`їдають»  60% від усієї сіми витрат на медицину району, що включає ще 33 структурних підрозділи – ФАПи.

При зменшенні ліжкового фонду будуть скорочені витрати на комунальні платежі, утримання штату персоналу, який працює цілодобово, харчування  та інші фактори, які безпосередньо не впливають на стан здоров’я людини під час лікування.

На базі маленьких лікарень, де скорочуватимуться ліжка, будуть збережені амбулаторії загальної практики сімейної медицини і денний стаціонар. Тобто людина яка потребує лікування може отримувати необхідні процедури – ін’єкції, крапельниці, фізіо-терапевтичні процедури, але без ночівлі в стінах відділення.

Крім того, ми думаємо над можливістю відкриття на вивільнених площах хоспісних відділень.

Ред.: – При скороченні ліжко-місць буде стояти мова і про вивільнення медичного персоналу. Наскільки ця ситуація критична?

Л. НЕОФІТНА:

- Дійсно, скорочення штату – дуже болюча тема. Цього боїться кожен працівник, який дорожить своєю роботою, яка практично є єдиним джерелом доходу. Я проаналізувала, що у нас працює багато інвалідів, чимало жінок, які самі виховують дітей, третина – де один працюючий в родині. Тому ми зробимо все можливе, аби не скорочувати кадри. Я розумію, яке значення має наша установа для бюджету села Високе, до якого зараховується місцевий податок. Тільки в голові не вкладається, чому наш уряд не хоче дбати про людей: якщо закривають лікарні, то яку альтернативу вони можуть запропонувати селянам? Доріг немає, санітарного транспорту немає, медичного обладнання немає, лікарями ніхто не хоче працювати, бо зарплата мізерна, як насмішка над людьми.

В. МАРКОВА:

- Слухала і пригадала народний вислів: нашій бабусі покращало – то вона не їла, а це вже й не балакає. Отак і з нашою медициною. Я – за реформування і за оптимізацію, але тільки тоді, коли буде необхідне обладнання, доступні медикаменти, дороги, щоб машини екстреної швидкої допомоги не хиталися з ями в яму, щоб у лікарні були всі умови для комфортного перебування. У мене хвороблива дитина і тому доводилося бувати у клініках за кордоном, у Ізраїлі, Туреччині. Мені є з чим порівнювати. Навіть не так давно я побувала у лікарні маленького села в Вірменії, де живе до тисячі мешканців. Провідувала хвору родичку. Думала, що побачу жахи. А виявилося, все по-європейськи чисто, палата на двох хворих з санвузлом, кондиціонером, холодильником і телевізором, ліжка на коліщатах, матраци ортопедичні, персонал привітний. А у нас якби скоротити те, що ще якось дихає. Хіба денний стаціонар може  допомогти? Я знаю наших жінок: піде на процедуру, полегшає від крапельниці чи від уколу, то хіба ж вона влежить вдома? Відразу за швабру чи сапачку вхопиться. А у лікарні режим, там не побігаєш.

Ред.: Ми погоджуємося з тим, що стаціонарна медична допомога є найбільш затратною для бюджету, тому кожне ліжко стаціонару має використовуватись максимально ефективно. Ми бачимо, яке навантаження мають лікарі і персонал в хірургічному, неврологічному, терапевтичному відділеннях, знаємо, чому жінки їздять народжувати у сусідні міста, що не вистачає педіатрів, немає  оперуючого окуліста і отоларинголога. Причин цьому дуже багато і їх потрібно вирішувати. Але чому реформування судоустрою почали з підняття зарплати рядового судді до 12 тисяч євро в місяць, а в медицині – із скорочення ліжко-місця? Хто на це питання дасть відповідь?

ДО РЕЧІ

За даними ВООЗ у країнах Європейського регіону, де системи медичної допомоги вважаються ефективними, в розрахунку на 10 тис. осіб населення цей показник становить 56,7 ліжок; у країнах Європейського Союзу – 52,8; найвищі показники в Білорусі та Росії – 110, 5 і 81,8 відповідно, найнижчі – в Грузії і Швеції – 25,9. В Україні цей показник становить 87,9 (дані ВООЗ, 2013), що значно перевищує європейські показники.

Л. МЕРКУЛЬЦЕВА

ВІДЕО:

httpv://www.youtube.com/watch?v=IKMf4v9ITgU

httpv://www.youtube.com/watch?v=wceMjrVfMqo

httpv://www.youtube.com/watch?v=UYwVXa3ce_0

httpv://www.youtube.com/watch?v=FjEnV1a2_GQ

httpv://www.youtube.com/watch?v=Qj5KaNFFxTk

 

 



Комментарии (2)

 

  1. Небайдужа охтирчанка пишет:

    Не скорочувати потрібно лыжкомісця, а ремонти провести в палатах, медикаментами забезпечити людей. А то після походу до аптеки відчуваєш себе, як після перегляду фільму жахів. Хворіти сьогодні – дороге задоволення.

  2. Лена пишет:

    Лебединці теж з хвилюванням спостерігають за ситуацією із можливим скороченням працівників установи. Щоб знали охтирчани, у 2016 році незабезпеченість бюджету лікарні в Лебедині досягла 6 млн. 669 тис. грн. Але десь знайшовся вільний залишок та завдяки фінансовій підтримці від сільських рад його вдалося скоротити до 2 млн. 300 тис. грн.
    Для покриття цього дефіциту адміністрація лікарні застосувала відпустки для працівників за власний рахунок, закриття фельдшерських пунктів у малонаселених селах (з населенням до 50 осіб), і звісно, найболючіший засіб – вивільнення медичних працівників.
    На першому етапі планується скорочення 23-х посад. Це 5 посад шкільних медичних сестер, 8 працівників кухні та буфетчиків, а також скорочення адміністрації та бухгалтерії.крім того, очікується злиття окремих відділень лікарні.
    Сьогодні в Лебединській ЦРЛ функціонують 216 ліжок, що становить 46 на 10 тис. населення. Із загальної кількості під скорочення потрапляє майже третина, тобто має залишитися 160, враховуючи й ліжка хоспісу, який діє при ЦРЛ. При тому, що потужність самої лікарні розрахована на 650 ліжкомісць.
    Тому, охтирчани, дивіться, чи правду вам кажуть, коли мова не йде про скорочення?

Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: