ПІСЛЯ ДОЩИКУ В ЧЕТВЕР, або КОЛИ СЕЛЯНАМ ПОВЕРНУТЬ МАЙНО?

21 июля 2016 | ЖИТТЯ РАЙОНУ | Нет комментариев | №29(1060)

Ще у №10 від 9 травня цього року ми публікували матеріал «Як водять селян за носи» про майновий конфлікт у селі Пологи Охтирського району та задавали питання компетентним органам щодо невиконання рішення суду , яке вступило в силу ще у серпні 2013 року.

Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що з метою належного зберігання отриманої в процесі реформування сільськогосподарської техніки та знаряддя 11 лютого 2002 року уповноважені від імені майже 60 чоловік – власників майнових паїв колишнього колгоспу імені Петровського члени комісії Гончаренко Микола Петрович, Колодяжний Олександр Михайлович та Патратій Ніна Іванівна уклали усні договори із зберігачем майна Миколою Івановичем Шрамком.

На підтвердження укладеної угоди було складено акти прийому-передачі техніки. Разом із зберігачем майна його приймання здійснював його син Шрамко Юрій Миколайович, надавши для розміщення техніки власне подвір`я. Перед початком весняно-польових робіт у 2011 році власники майна захотіли отримати техніку для обробітку своїх земельних ділянок. На їх вимогу зберігачі майна батько й син відповіли відмовою і пояснили, що нікому нічого повертати не будуть. Тоді люди звернулися до суду, який задовольнив їхні вимоги і зобов’язав повернути майно справжнім власникам. Частину вдалося повернути, але далеко не все, бо з подвір’я зберігача техніка раптом кудись зникла. І знову почалася безкінечна тяганина по прокуратурах і міліціях, що за цей час встигли реформуватися. Та, на жаль, і до цього часу нічого на краще не змінилося. Всі, напевне, тільки й чекають, коли вже селянам осточортіє оббивати пороги правоохоронних органів або всі вони не повимирають, бо, дійсно, за цей час майже половина їх відійшла в інший світ. Але один за всіх – Микола Петрович Гончаренко не здається. Він регулярно цікавиться ходом розслідування як у відділі поліції, так і в місцевій прокуратурі, пише заяви та їздить на прийом до обласних очільників правоохоронців, не дає закинути в далекий ящик розпочате кримінальне провадження по даній справі.

Нещодавно Микола Петрович отримав відповідь на свою скаргу від прокурора області В. Матвійчука. У ній йдеться, зокрема, про те, що «за допущені порушення під час розслідування за наслідками розгляду листа прокуратури ГУНП в Сумській області проведено службове розслідування та слідчий притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Процесуальним керівником надані письмові вказівки слідчому, допитані співвласники майна, інші свідки, витребувані та долучені до матеріалів провадження документи та інформації, стан розслідування взятий на контроль в прокуратурі області. У зв’язку з неефективним досудовим розслідуванням його проведення доручено іншом у слідчому. Стан слідства заслуханий на оперативній нараді в прокуратурі області, на якій розроблено додаткові заходи для прийняття законного, обґрунтованого кінцевого рішення у розумні строки».

Співробітники слідчого відділення Охтирського відділення поліції і справді начебто активізувалися і провели чергове опитування потерпілих по справі. Проте коли Микола Петрович запросив на ознайомлення протоколи допитів, то його здивуванню не було меж. Виявилося, що всі допитані односельчани нібито добровільно відмовляються бути потерпілими та не мають до тих, хто позбавив їх майна, ніяких вимог, повністю їх прощають, що не є правдою. Поговоривши з потерпілими по справі, з’ясувалося, що слідчі, користуючись тим, що це люди переважно дуже похилого віку, пенсіонери, з поганим зором та слухом, використали свої повноваження з метою внесення до протоколів спотворених даних. «Коли людям зачитували текст протоколу, то умисно упускали саме ту частину, де вони відмовляються бути потерпілими та не мають до злочинців претензій. Тобто суд, врахувавши такі заяви, просто припинив би розгляд справи за домовленістю сторін», – каже Микола Петрович.

Щоб переконатися у його правоті, достатньо було поговорити з людьми, які фігурують у справі як потерпілі і поставили свої підписи під протоколом, не маючи й гадки, про що там мова.

Катерина Василівна СВЯТЦЕВА:

- Ми з чоловіком Віктором Вікторовичем все життя пропрацювали в колгоспі. Я телятницею, а чоловік комбайнером, колись було, що він цілий рік робив без вихідного і відпустки. Тепер йому 69 років, оглух і осліп, на лікування грошей немає і кожна копійка на рахунку, то чого б це заради ми відмовлялися від того, що по закону нам належить?

Приходили до нас з поліції, допитувалися, казали, та що там вам попаде – по якихось триста гривень, а тільки морочитися. А я кажу, нехай і триста, то це на місяць на хліб вистачить. А що в протоколі написали насправді, я не знала, мені таких слів не говорили. Тільки ж справедливість повинна торжествувати, а не дозволяти хапугам на чужому добрі наживатися. Як тільки не соромно людям в очі дивитися?»

Лідія Іванівна і Павло Платонович ВОРОНІЖСЬКІ:

- Моєму чоловікові вже 94 роки – і на війні танкістом був, як найкращий тракторист був знаний у колгоспі. Сам Муратов прощав йому гострий язик, бо говорив він завжди все, що думав, прямо у вічі, зате так рівно, як під лінійку, ніхто не сіяв буряки, як мій Павло Платонович. І досі пам’ятає, як Федір Спиридонович йому сказав, мовляв, ні у кого на могилі не виступав і не виступатиму, а у тебе, Павло, слово скажу. То вже його скільки років немає, а мій дід ще живе, дай Бог йому здоров`я. Інвалід війни 1 групи, погано чує і бачить, руки дрижать, а пам’ять хорошу має, не забув, як Шрамкам майно 60 дворів віддавали, і два наших паї в тому числі. Так трапилось, що розпався колгосп, попало кожному від того, а вийшло, що хтось один нажився. Про це ми говорили поліції, коли до нас приходили. У мене було таке враження від їхнього візиту, що вони нічого й не питали, а прийшли поговорити і все. Ми не відмовлялися від своїх претензій, це неправда.»

Всі ці факти Микола Гончаренко знову виклав у заяві до обласного прокурора. Чим може закінчитися положанська епопея? Думаємо, що результат продемонструє, чи потрібно було проводити в Україні правоохоронні реформи, якщо нічого не змінилося. Слідкуйте за подальшим розвитком подій.

 

 



Добавить комментарий


Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: