ЧОМУ ЛЮДСЬКІ ОСТАНКИ ПОКОЯТЬСЯ В ГАРАЖІ?

9 сентября 2016 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | 1 комментарий | №36(1067)

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

У №32 за 10 серпня був надрукований матеріал із сесії Куземинської сільської ради Галина Євдокимова «Чи то сільський голова, чи миска вареників?». Зокрема, мова йшла про разючий факт.

Ще два роки тому, коли нинішнього сільського голову Олександра Васильовича ДОВГОГО обрали керівником громади, хтось із мешканців, виконуючи якісь земляні роботи, викопав останки воїнів радянської армії, які загинули, визволяючи Куземин від фашистів. Знахідку склали у мішок і принесли у сільраду, бо це не перший випадок, коли доводилося перезахоронювати кістки полеглих солдат. Як правило, це приурочували чи то до Дня Перемоги, чи визволення села від загарбників.

Голова розпорядився зробити труну, оббити її червоною тканиною, скласти знайдені людські кістки та… віднести у сільрадівський гараж на зберігання. Так вони там лежать уже два роки у напіввідкритому гробу, на купі соломи, серед мотлоху і кролячих шкір, в пилюці і мишачих екскрементів. Тоді на сесії сільради були присутні голова РДА Віталій СУПРУН та його заступник Наталія ОКРАЙЧЕНКО. Їм також розповіли про людські кістки в гаражі і Олександр Довгий під твердив, що дійсно, зберігаються.

З часу тієї публікації минуло більше місяця. Ми поцік авилися у жителів села, чи було у них перезахоронення останків? Виявилося, що День села був, але без присутності самого сільського голови, збиралися ще сільські депутати на сесії, вирішували якісь питання, але не про солдатські останки. Вони так і продовжують пилитися у гаражі.

Анатолій Чернишкін, керівник військово-спортивного клубу «Пам’ять»:

- Подібні історії трапляються не так уже й рідко, адже по території нашого району пройшовся страшний голодомор, потім у війну точилися запеклі бої. Років п’ять тому у Хухрі теж відкопали людські кості. Тоді нас запросив сільський голова, аби ми визначили, чи то останки воїна, чи цивільної людини, адже це впливає на процедуру захоронення. При такого роду знахідках необхідно також повідомляти в правоохоронні органи. Разом з представником військомату та військовослужбовцем-сапером (при розкопках можна наткнутися на вибухівку) ми провели там дослідження і з`ясували, що то захоронення підлітка за часів голодомору. Сільська рада перезахоронила останки за християнським звичаєм на сільському цвинтарі.

Подібну процедуру треба було провести і у Куземині. Я говорив із сільським головою з цього приводу в кінці серпня, обіцяв допомогти провести детальніші розкопки, аби з`ясувати, чиї останки були знайдені – солдатські чи когось із місцевих мирних жителів. Олександр Васильович повинен був тільки поговорити з тією людиною, яка відкопала ті кості, щоб показати, де саме це відбулося. Але поки що сільський голова мовчить.

На мою думку, це дійсно могл о бути солдатське захоронення, адже є відомості, що в районі Куземина бійці 4-го танкового кантемирівського корпусу потрапили в оточення і понесли значні втрати. Якщо ж ні, то негативний результат – теж результат, бо людські останки треба хоронити.

Тамара Кучеренко, голова районної ради ветеранів:

- Звичайно, таке ставлення до пам`яті про загиблих чи померлих цивільних неприпустиме. Ще можна було б зрозуміти затримку з пере захороненням у місяць-два до з`ясування обставин, але ж не на два роки. На моїй пам`яті було кілька перезахоронень останків воїнів у Олешні, В`язовому, Веселому Гаю та інших селах, на Кургані Бойової Слави та Монументі, що відбувалися в урочистій обстановці, з мітингами і хвилинами мовчання. Траплялося, що знаходили медальйони з іменами солдат, тоді на пам’ятнику на братській могилі з`являлися нові прізвища, а були і безіменні. У районну раду ветеранів не надходило повідомлень про знахідку в Куземині. Але тепер ми обов’язково підключимось до вирішення подальшої долі людських останків.

Настоятель Архангело-Михайлівської церкви Отець Георгій:

- Останки людини – це велика святиня. До того ж мова йде про загиблих воїнів Другої світової війни, які захищали рідну землю від загарбників. Солдати є мучениками, їхній прах на грані святості. Зберігати кістки полеглих на полі бою солдат в гаражі – то є великий гріх. У православ’ї такі дії називають кощунством. Їх необхідно перепоховати як слід, попередньо відспівавши.

Ліна Меркульцева

 

 



Комментарии (1)

 

  1. макс пишет:

    неужели на такого “голову” нет никакой управы? в этом селе нету нормальных людей, чтобы поставить на место чинушу и политикана? почему его не вызовут на коллегию администрации да не пропесочат, как следует. Для таких нужно делать столбы позора и привязывать к ним для всеобщего порицания

Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: