Літопис медицини Охтирщини. Продовження.

6 июля 2020 | ІСТОРІЯ | Нет комментариев | №25(1264)

Обсяг хірургічної допомоги щорічно зростав. У 1905 році в Охтирському повіті виконано 42 великих хірургічних втручання, в 1909-у – 1416. У вправності проведення ампутацій, видалення доброякісних утворень, вправленні вивихів, застосуванні деяких інших хірургічних методів багато місцевих лікарів не поступалися повітовим. У 1904 році в Охтирку приїжджав видатний хірург Сергій Романович Миротворцев. Він вперше в Охтирському повіті провів операцію «кесарів розтин». Для покращання кваліфікації середнього медичного персоналу Охтирські Земські збори порушили питання про запровадження губернським земством чотиримісячних акушерських курсів для фельдшерів, з виданням плати за відрядження в сумі 50 копійок.

У 1905 – 1907 роках Охтирську лікарню перебудовують, а також проектують будівлю «заразного барака» (нині інфекційного відділення). І у 1908 році в Охтирській повітовій лікарні відкрито інфекційне відділення на 16 ліжок, яке існує і досі.

Рада лікарні і Земська управа в 1905 році вийшли з проханням до Губернських Земських зборів призначити для Охтирської повітової лікарні санітарного лікаря та епідеміолога. У 1908 року санітарним лікарем став М.С. Тарасенко, а епідеміологом С.Р. Миротворцева.

У жовтні 1906 року радою лікарні прийняті положення про відрядження лікарів для поліпшення медичних знань:

1. Правом на наукове відрядження користуються лікарі Охтирського земства через кожні

3 роки служби.

2.  Тривалість відрядження – 2,5 місяці.

3.  Протягом року відрядженням можуть скористатися два лікаря – на початку року, і

в кінці року.

4.  Від земства командирований лікар одержував 250 рублів.

5.  Чергу відрядженням встановлювала Рада лікарні.

6.   Повернувшись із відрядження, лікар звітував Раді.

Окрім лікарів, які працювали в лікарні і обслуговували амбулаторних хворих, існувала ще й посада городового лікаря. Він виконував санітарно-поліцейські обов’язки і був судово – медичним експертом, надавав допомогу хворим арештантам, військовим у лазареті і полку за відсутності військового лікаря, допомагав лікарям на операціях. На початку XX ст. посаду городового лікаря обіймав В. Вячеславов.

В 1910 році у повіті працювало 12 лікарів, 31 фельдшер, 10 акушерок. Функціонувало 13 амбулаторій та 7 лікарень. Вся ця медична служба обслуговувала 185940 мешканців повіту. На одного лікаря припадало 18594 жителя, на один лікарняний пункт – 20660 жителів.

В ті часи в Охтирці вже була окрема жіноча лікарня, в якій – свій лікар. Але тільки 13 –14% пологів прийнято в стаціонарі. Акушерська допомога вкрай  незадовільна. У 1903 році в Охтирському повіті організували сезонні ясла. Безпосередніми ініціаторами відкриття дитячих закладів стали лікарі, котрі протягом усього оздоровчого періоду здійснювали медичний контроль. Кількість дітей в сезонних яслах постійно збільшувалася.

У 1905 році в Охтирському повіті оздоровлено 1720 дітей, у 1907 – 3134, у 1915 му – 9687.

В 1914 році в приміщенні заразного бараку відкрито бактеріологічну лабораторію. До кінця року там виконано 469 аналізів, в т.ч. 47 бактеріологічних на дифтерію, холеру, дизентерію, черевний тиф. Першим лікарем-бактеріологом була В.В. Дубовцева.

Постановою Земських зборів, які відбулися 11жовтня 1910 року, лікарні асигновано 500 рублів на обладнання рентгенівського кабінету. Для придбання апаратури для нього управою в Москву відряджений лікар В.С. Смірнов. Коштів недостатньо, апаратура коштувала 1581 руб. Московське відділення технічної контори відпустило її в кредит. Рентгенівський кабінет запрацював!

За 1912 рік зберігся звіт, складений санітарним лікарем Ф. Старостіним по Охтирській повітовій лікарні: «У повіті було 7 медичних дільниць. Охтирська повітова лікарня розташована на садибі площею 3 десятини. Центральний корпус двоповерховий, цегляний. Перший поверх розділено на дві половини. На одній половині дві палати для венеричних хворих, дві для душевнохворих і склад білизни. На другій половині аптечний склад, лабораторія, аптека і амбулаторія. На другому поверсі знаходилися хірургічне відділення, терапевтичне і акушерсько-гінекологічне відділення. Всього ліжок у лікарні 60. В окремій будівлі розташований заразний барак на 16 ліжок.

У 1914 році в Охтирській повітовій лікарні із спеціалістів-лікарів працювали: хірург, терапевт, бактеріолог, санітарний лікар, а також 6 фельдшерів, одна акушерка, 5 сестер милосердя, аптекар. У штаті і обслуговуючий персонал: санітари, завгосп, кухарки, булочниці, пралі, кучер, кочегар, двірник. Лікарі отримували 2250 рублів на рік, а окремо ще й 180 рублів квартирних, фельдшери 572 рублі та 84 рублі квартирних. На кожного фельдшера приходилося 2811 хворих.

У 1916 році побудували лазню і центральну дезинфікуючу камеру.

У зв’язку з Першою світовою війною в 1914 році народний дім (тепер РДК) переобладнаний під військовий хірургічний госпіталь на 250 ліжок. Також були додатково відкриті лазарети в ремісничому училищі і богадільні.

Для боротьби з епідеміями інфекційних хвороб в Охтирському повіті на початку 1920 року відкрили госпіталь на 300 ліжок, 10 військових і 50 цивільних холерних бараків, протитуберкульозний диспансер. Проводились обов’язкові противіспові щеплення. Медичну допомогу надавали 24 лікаря, 84 фельдшера. Функціонувало 10 дезінфеційних камер. Через неврожай 1921  року населення голодувало. Медичний персонал  протягом 6 – 8 місяців не отримував заробітної плати.

Гостра проблема із забезпеченістю медичними кадрами потребувала створення шкіл для підготовки медичних сестер. Медична школа в Охтирці відкрита в 1926 році, яка згодом стала учмлищем, закритим у 1974 році.

Невід’ємною частиною охорони здоров’я стала санітарна освіта населення. В 1924 році в Охтирці вже функціонував Будинок санітарної освіти. Такої установи на той час не було в інших повітах Харківської губернії! На початку 20–х років нарешті відкрито протитуберкульозний диспансер, а у травні 1922 року почав функціонувати хіміко-бактеріологічний кабінет, який згодом перетворився на ветбаклабораторію.  В цьому ж році відкрито безкоштовну робітничу амбулаторію, аптеку, зубопротезний кабінет. З 1926 року  в місті працює судово-медичний лікар.

Продовження читайте в наступних публікаціях

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: