До Охтирки приєднались: коли життя краще стане?

23 июля 2020 | АКТУАЛЬНА ТЕМА, АНОНС, СВІЖИЙ НОМЕР | Нет комментариев | № 30 (1269)

До складу Охтирської міської ради ще донедавна входило 5 населених пунктів, у тому числі м. Охтирка, с. Велике Озеро, с. Козятин, с. Пристань, с. Залужани. Навряд чи можна сказати, що міська влада приділяла маленьким селам хоч якусь увагу. Живуть  там якось люди, то хай собі живуть. Але в рамках децентралізації  довелося приймати рішення про утворення ОТГ– об`єднаної територіальної громади. До Охтирки погодилася приєднатися Староіванівська сільська рада. Нині місто додало у своєму складі села Стара Іванівка, Будне, Климентове, Піски, Сосонка та Поділ разом з майже чотирма сотнями чоловік населення. На базі колишньої сільради утворився старостинський округ, люди ожили у очікуванні змін на краще, бо гірше далі нікуди. Це єдина з усіх сільрад Охтирського району, де не було зроблене вуличне освітлення, де через аварійний стан дороги більше двох років не було рейсового пасажирського транспорту, де закрили школу і дитсадок, де не пам`ятають, що таке будинок культури і клуб, як день у день ходити на роботу, де забули, як співають народних пісень чи святять паски.  Сумно, аж за край!

Допоки чекати кращого життя? Міська влада з перших днів почала проявляти турботу про мешканців округу, провідні спеціалісти вивчали ситуацію, навели лад у веденні документації,  створили опорну школу в Охтирці, щоб діти з приєднаного старостату отримували повноцінну освіту. Один раз навіть культурний захід провели. Але по суті нічого не зміниться, поки самі мешканці не почнуть проявляти ініціативу і практичне бажання щось робити заради блага громади, а не просторікувати.  А для цього люди повинні самоорганізуватися і навчитися спільно відстоювати свої права і інтереси. І тихе староіванівське болото таки розворушили. У селах Старій Іванівці і Сосонці були проведені загальні збори, на яких створені відповідні сільські квартальні комітети та обрані їх голови. На засіданні виконкому міськради 15 липня було прийнято рішення про їх реєстрацію. «Роксолана» запитала у новообраних голів квартальних комітетів, якими вони бачать свої першочергові завдання.

Ганна Іванівна КУДЬ, голова сільського квартального комітету «Староіванівський»:

- Навіщо селу потрібні органи самоорганізації? Я вважаю, перш за все, щоб дійти до влади зі своїми проблемами та потребами і спробувати вирішити їх. Це реально сприятиме покращенню життя селян. Якщо ніхто, образно кажучи, не штовхатиме місцеву владу в спину, то вона сидітиме сидьма, як це було у нас, і дбатиме лиш про те, щоб її ніхто не турбував. А тим часом людям набридло жити, наче на краю світу, куди ніяк не може дістатися цивілізація. Ми у селі провели збори, обрали квартальний комітет із семи активних мешканців, намітили план роботи. Охтирка обіцяє впорядкувати дорогу до Старої Іванівки, а ми взяли участь у конкурсі проектів бюджету участі і написали проект «Зупинись біля криниці води холодної напиться» вартістю 200 тисяч гривень. Його ідея полягає у тому, щоб відремонтувати 7 громадських колодязів і благоустроїти біля них територію, а також влаштувати дві зупинки для маршрутного транспорту, який,  нам обіцяють, буде курсувати як міський пасажирський транспорт – регулярно і без проблем. До цього два роки маршрутки взагалі до села не їздили. Хто молодший, добирався до міста на власному автомобілі або на велосипеді, а старикам потрібно або на дітей сподіватися, або на сусідів, щоб привезли ліків чи харчів. А ще гірше тим небагатьом жителям Будного і Пісків, які входять до нашого квартального комітету.

У нас немає жодного закладу освіти, відтоді, як закрили школу і дитсадок. Замість того, щоб забезпечити збереження майнового комплексу, сільська влада пустила  все насамоплив, і на приміщенні школи вже завалився дах. У нас немає жодного закладу культури, адже через специфіку колишнього радгоспу ім. Димитрова, який був державним підприємством, збудована ним інфраструктура – будинок культури, гуртожиток тощо перейшли у розпорядження Фонду держмайна і ними припинили опікуватися взагалі. Треба добиватися, аби хоча б будинок культури передали у комунальну власність, адже це єдина споруда, де можна було б влаштувати сільську виборчу дільницю, бо людям і голосувати ніде буде.

Продовження читайте у свіжому номері газети.

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: