26 квітня – 35-річниця аварії на Чорнобильській АЕС О 12:00 візьміть участь у загальноукраїнській хвилині мовчання

26 апреля 2021 | Чорнобиль | Нет комментариев | №16 (1308)

О 12:00 відбудеться загальноукраїнська хвилина мовчання до пам’ятної дати і вшанування пам’яті жертв катастрофи та ліквідаторів ЧАЕС, які ціною свого життя врятували Україну і світ від глобального лиха.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужнии? циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвіі?, Польщі, Швеціі?, Норвегіі?, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгіі?.

Василь Мироняк, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

-          У 1985 році я закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу та отримав направлення на роботу в Полтавську тампонажну контору, цех № 2 якої знаходився в м. Охтирка. У серпні я приїхав в Охтирку як молодий спеціаліст – інженер по цементуванню свердловин, а у березні наступного року вже отримав однокімнатну квартиру.

4 травня нас відправили до Полтавської області, де у районі Милорадово саме прорвав газовий фонтан і за добу згорало газу більше, ніж споживала вся Полтавська область. Там ми мали займатися глушінням газової свердловини. Коли ж ми приїхали на місце, начальник управління нам сказав так: «Рєбята, сталась в державі велика біда, нас просять, щоб ми відправили своїх фахівців у Чорнобильську зону цементувати водяні свердловини». У той час шахтарі з усього Радянського Союзу під четвертим реактором копали тунелі, щоб попередити просідання реактора і запобігти забрудненню ґрунтових вод. Вже 6 травня ми були на Чорнобильській станції, розставляли техніку та проводили підготовку до проведення робіт. Працювали по вісім годин, роботи тривали цілодобово. За зміну ми закачували близько 10-15 тисяч тон цементу в підземні тунелі, які були викопані під четвертим реактором. Десять діб ми працювали біля Чорнобильської станції: там нас годували, після закінчення зміни ми приймали душ, милися тільки господарським милом, переодягалися нас в новий одяг і вивозили нас відпочивати за межу зони, на наступний день знову їхали на роботу, – розповів Василь Мироняк.

 



Добавить комментарий

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: