Браконьєр з посвідченням інспектора

5 декабря 2017 | АКТУАЛЬНА ТЕМА | 2 коммент. | № 48 (1131)

З вересня цього року в Україні  за якісно новими стандартами запрацювало Державне агентство рибного господарства, а в області – його територіальний відокремлений структурний  підрозділ Сумський рибоохоронний патруль. По Охтирському району відповідальним є провідний державний інспектор рибоохоронного патруля Юрій МАРЧЕНКО. З ним ми поговорили про перші успіхи і перші розчарування, про споживацьке ставлення до водних біоресурсів і назрілу необхідність підвищення відповідальності за порушення правил рибальства, дізналися, що таке зимувальні ями та що у них робить риба.

Юрію Івановичу, які наслідки того самого першого рейду рибоохоронного патруля на річці Ворсклі, на території Гетьманського національного природного парку? Чи вже відомо про результати поліцейського розслідування?

Повідомлю для читачів, що 21 вересня близько першої години ми проводили рейд з наміром проінспектувати територію річки Ворскла в районі села Куземин. І затримали трьох порушників (четвертий втік), які здійснювали незаконний лов риби забороненими знаряддями лову. Було вилучено 7 сіток та перетворювач електроструму, тобто електровудка. Чоловіки вже встигли спіймати 12 кілограмів риби. У човні ми нарахували 17 щук, 65 штук плітки, 6 окунів, 2 линка, 5 плоскирок, 3 ляща, 5 краснопірок, 8 раків. Нараховані збитки склали 23 923 гривні. Та особливо прикро і образливо за те, що серед браконьєрів виявилися двоє працівників Гетьманського парку – Володимир В.! Людина, які за своїми посадовими обов’язками повинна охороняти спокій не тільки мешканців Ворскли, але й прилеглу до неї територію, щоб риба могла нереститися і відтворюватися. А піймані на гарячому самі на човні глушили струмом все живе, що у річці плавало. На цих порушників були складені протоколи за ч.4 ст.85 КУпАП. Рибу та знаряддя лову вилучено як речовий доказ. На жаль, до цього часу не зрозуміла ні позиція Охтирської поліції з даного правопорушення (адже кримінальне провадження закрите, а справа перекваліфікована на адміністративне правопорушення), ні адміністрації Гетьманського парку, де й досі продовжує «трудитися» браконьєр.

Для того, аби вбивці природи не мали бажання знову і знову йти на  злочин, потрібний закон про  підвищення відповідальності за порушення правил рибальства, відповідний проект якого №5262 вже перебуває у Верховній Раді. Він передбачає підвищення мінімального штрафу до 1700 грн. та максимального до 255 тис. грн.

- Зараз почався і триватиме аж до  скресання криги період заборони лову риби в зимувальних ямах. Чому так важливо дотримуватися цiєї заборони?

-   Зi зниженням температури процес росту та обмiну речовин у риб припиняється. Бiльшiсть iз них перестає живитися, активнiсть знижується майже до нуля. Життя в органiзмi пiдтримується завдяки накопиченому влiтку жиру. Найважче переносить зимiвлю короп. Якщо температура повiтря становить менш нiж вiсiм градусiв, то ця риба вже майже нiчого не їсть – у порiвняннi з лiтнiм рацiоном це може бути три-п’ять вiдсоткiв харчу.  Раніше вважалося, що риба на ямах просто лягає штабелями на дно і впадає в анабіоз, проте багаторічні спостереження показали, що насправді риба, хоча і зосередилася в одному місці, продовжує повільно пересуватися, причому рух йде, як правило, з центру скупчення і до краю і навпаки. Таким чином забезпечуються рівні умови для всіх особин у зграї. Деякі види при цьому продовжують активно харчуватися, наприклад, лящ і язь. Зазвичай на ямах зосереджуються риби одного виду, що забезпечує найкращі умови зимівлі.

- Який вигляд мають зимувальнi ями?

- Це глибокi мiсця у водоймi, де нема активної течiї. Наприклад, територiї, де вода пiдмивала береги, й утворилася яма. Температура в таких зимувальних ямах – близько чотирьох градусiв тепла. Глибина ям має бути бiльшою, нiж висота промерзання льоду, – щонайменше два метри. Краще – три-п’ять метрiв. На мiлинi риба вiдчуває тиск води пiд льодом, постiйно з ним бореться й швидко худне, тому може втратити вiд 15 до 30 вiдсоткiв своєї маси.

- Скiльки таких ям в однiй водоймi?

- На кiлометр рiчки має бути п’ять зимувальних ям. У ставках на одному гектарi – не менше трьох. Мiсце зимувальних ям визначають працiвники рибоохорони.

- Якi штрафи для тих, хто прийде з вудкою в “рибнi мiсця”?

- Штраф за вилов риби на територiї зимувальних ям – вiд 34 до 170 гривень. Рибалити там заборонено сiтками, електроприладами, відповідно, сума штрафу збiльшується – вiд 340 до 680 гривень. Крiм того, порушникам доведеться заплатити за кожну зловлену рибу окремо. Наприклад, карась обiйдеться в 17 гривень, лящ – 170 гривень, товстолобик – 255 гривень, щука – 340 гривень, судак – 510 гривень.
Сумський рибоохоронний патруль закликає громадян дотримуватись встановлених Правил любительського та спортивного рибальства. Якщо ви помітили порушення, прохання телефонувати за номером «гарячої» лінії: 0-800-50-52-50.

НАША ДОВІДКА

Термін «зимувальна яма» з`явився в 19 столітті. Спочатку так називали місця скупчення риби  взимку на річках. Оскільки найчастіше ці місця знаходилися на досить великих глибинах, їх називали зимувальними ямами. Але далеко не всяка яма на річці стає зимувальною. Виявляється, глибина не є головною умовою для накопичення і зимівлі риби. Необхідно, щоб біля дна була зона із сповільненою круговою течією. У таких місцях риба достатньою мірою забезпечена киснем. У той же час їй не треба витрачати багато енергії на опір течії.

 



Комментарии (2)

 

  1. 444 пишет:

    Марчнко -самый первый браконьер в районе.

  2. Вася пишет:

    Браконьеры нарвались на браконьеров. Кто первый “сдал” – тот и прав.

Добавить комментарий