ВІЧНА МЕРЗЛОТА

9 декабря 2016 | Актуальная тема | Нет комментариев | №49 (1080)

Морози пролили світло на тонкі місця в системі теплопостачання

З екранів телевізорів та газетних шпальт нам постійно нагадують про те, що Україна стала на шлях енергоефективності. Але коли проходиш повз оголені тепломережі, то в голові з’являється якась «каша» із неоднозначних думок. З одного боку споживачі тепла сумлінно сплачують за «космічні» платіжки (бо в порівнянні з нашими доходами суми непомірні), а натомість змушені сидіти в холоді. А все через тепловиків, які не підготувалися належним чином до нового  опалювального сезону. Ми неодноразово друкували фото оголених труб в рубриці «Опалюємо повітря». І повірте, цей перелік можна продовжувати довго.

Цього разу ми розповімо, як через те, що Сірко гріється поблизу тепленьких тецівських труб, мешканці вулиці Полтавська мерзли без теплопостачання 5 днів та про охтирську пенсіонерку Валентину Олексіївну Бабич, оселя якої взагалі не опалюється і в кімнаті на термометрі від + 2 до 0 градусів.

У квартирі Валентини Олексіївни Бабич на термометрі нуль градусів: батареї заледеніли, вікна покрилися памороззю, в туалеті розмерзся зливний бачок. Пенсіонерці відрізали теплопостачання, а на проведення газового опалення у неї грошей немає. Що робити, замерзати?

Що таке собачий холод, знає не з чуток й пенсіонерка Валентина Олексіївна Бабич, яка мешкає за адресою вулиця Левченка, 9, квартира 4. Жінка душі не може зігріти у своєму помешканні, тому й змушена поневірятися по лікарнях. Як так сталося, з’ясовували кореспонденти «Роксолани».

Валентина Олексіївна 42 роки пропрацювала інженером-конструктором на заводі «Промзв`язок». Народила сина Андрія, який видався хворобливою дитиною. Змалечку то дерматит лікували, то бронхіальну астму. А нещодавно пенсіонерка по копійках назбирала кровинці вісім тисяч гривень на операцію на жовчному міхурі. Але біда, як відомо, не ходить одна. В лютому 2016 року на ділянці теплотраси неподалік будинку Валентини Бабич відбувся аварійний порив тепломережі, який тепловики навіть і не збиралися усувати. Вони злили воду з батарей і відрізали квартиру від централізованого теплопостачання. З тих пір Валентина Олексіївна змушена оббивати пороги та обривати телефонні дроти Охтирської міськради та ТОВ «БРОКЕНЕРГІЇ», звертатися за допомогою до міських та обласних депутатів, бо набридло мерзнути у домівці.

На останнє звернення Валентини Олексіївни до «БРОКЕНЕРГІЇ» їй надійшла відповідь за підписом директора Олексія Щербини, в якій чорним по білому написано: кошти на будівництво нової ділянки тепломережі довжиною більше 150 метрів по вулиці Левченка та укладення асфальту у бюджеті ТОВ «БРОКЕНЕРГІЯ» не передбачені. Повідомили тепловики й про те, що обіцяють заявниці допомогу при переході на газове опалення.

- Я ледь виживаю на 1300 гривень пенсії. Син – одинокий, живе у Києві, постійно хворіє. Комунальні платежі мені не по кишені, тому протягом 12 років оформляю субсидію. А зараз мені пропонують встановлювати газовий котел та лічильник, виготовляти та погоджувати технічну документацію – а це більше 15 тисяч гривень. Таких грошей я у руках зроду не тримала. Нещодавно мене госпіталізували до Охтирської лікарні з переохолодженням, де я зараз фактично і живу. Бо вдома стіни «дихають» морозом, а крижана ковдра окутує й без того хворобливе тіло. Навіть туалетний бак у ванній кімнаті розмерзся.

Опинилася Валентина Бабич у розбитого корита: на схилі років жінка на собі відчула, як це бути непотрібною та почувати себе безхатьком у власному домі. Відчай та безпорадність захопили думки пенсіонерки в полон. В голові постійно «пульсує» питання: як далі жити? Приватні інтереси охтирчанки зіткнулися з комерційними зисками теплопостачальника. І з позицією літньої людини, яка не бажає та й не має фінансової можливості перейти на обігрів помешкання газом, тепловики не рахуються. Їм би лише підприємству вигода, а одним пенсіонером більше, одним менше – байдуже.


Cтукнув мороз – сусід на “морозі”

Іван Миколайович Магденко все життя бореться за справедливість, щораз стаючи на бік добра та допомагаючи знедоленим. Ось і цього разу не зміг змовчати і прийшов до редакції «Роксолани», аби розповісти про халатність працівників ТЕЦ та недобросовісних сусідів.

- Зараз я доглядаю за хворими знайомими, які мешкають за адресою вул. Полтавська, 58а. І протягом тривалого часу спостерігаю, як у сусідському дворі лежать голі тецівські труби. Сусід відмовився від централізованого теплопостачання і користується газом. І ці комунікації у власному дворі для нього, як більмо на оці. Хоч він і стверджує, що ізоляцію на тепломережі не знімав, а то собака ланцюгом пообривала. Та я йому не вірю – це ж який ланцюг треба мати. А так безкоштовно гріє свого пса та їжу для нього – «гарно» влаштувався. Як стукнув мороз, незаізольовані труби у його дворі розмерзлися, через це в середу, 30 листопада, опалення на Полтавській вимкнули і подали тепло лише в неділю, 4 грудня, після обіду. Мешканці куталися в ковдри, одягали пів гардеробу на себе, грілися гарячим чаєм, бо + 7 градусів в кімнаті швидко остуджувало кров.


Нелегко пережила випробування холодом й Неля Олексіївна Богдан, що живе по сусідству. Неля Олексіївна – дитина війни 1937 року народження, та незважаючи на свій далеко не молодий вік, пильно слідкує за тепломережами, регулярно обмотує їх ковдрами та поліетиленом, бо від цього залежить тепло у її квартирі. А сусід через паркан навіть і пальцем не поворухнув, аби врятувати тепломережі від розмерзання. «Мені ці труби й даром не треба, в мене вдома газ. Нехай забирають їх геть з мого подвір’я», – сказав сусід Нелі Олексіївни, як відрізав.

А скільки в місті таких знедолених пенсіонерів, яким нікому на старості літ склянки води принести? Тому «Роксолана» започатковує нову рубрику «Несолодко на пенсії». Якщо Ви бажаєте розповісти про наболіле, телефонуйте за номерами 4-10-31, 2-47-65, (099)-932-51-00 або приходьте за адресою: Охтирка, вул. Паркова, 1.

Олена Кириченко

 



Добавить комментарий