Я пенсіонер, а не мільйонер

5 октября 2017 | Cвежий номер, Актуальная тема, Опалюємо повітря | 2 коммент. | №40 (1123)

Нерідко доводиться спілкуватися з пенсіонерами, які невтомно пропрацювавши піввіку та, виплекавши дітей, на  схилі літ залишаються у розбитого корита. У таких літніх людей пенсія – мізерна, «черевце» холодильника завжди бурчить від голоду, а батареї – холодні, як крижане серце чиновників. Страшно старіти, ой як страшно. І не лише від остраху самотності, а через злидні, відчуття розпачу й розуміння, що ти можеш в 21 столітті замерзнути у власній оселі, як безпритульний цуцик. Незважаючи навіть на те, що не мовчиш, стукаєш у всі двері, б’єшся, немов риба об лід – і все марно.





style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-6323758767109830"
data-ad-slot="6711564118"
data-ad-format="auto">


До редакції газети «Роксолана» звернувся Олександр Володимирович Ткаченко з проханням допомоги. У безвихідному положенні опинився його 87-річний тато Володимир Павлович. «На вулиці вже морозом пахне. Незабаром майже в усіх оселях увімкнуть тепло, окрім будинку мого батька, – розповідає по телефону Олександр Ткаченко. – Ще взимку 2017 року в тепломережі, яка пролягає від вулиці Петропавлівської до провулку Лікарняного, стався порив. Виїхала бригада, майстри якої сказали, що потрібно рити та усувати причину пориву. Починаючи з травня місяця ми ведемо безглузду переписку з адміністрацією ТОВ «Брокенергія» та з міською владою. Результату – нуль. Хвилююся за батька, душа не на місці – морози вдарять, він же замерзнути може у власному будинку. Я живу та працюю лікарем-хірургом у Черкасах, тому й приїжджаю нечасто».

Аби з’ясувати першопричину проблеми та спробувати знайти той камінь людської байдужості, який не може зрушити з місця родина Ткаченків, «Роксолана» навідалася до оселі старенького.

Дерев`яний паркан, що почав облущуватися, прикрашає коричнева зірка, яка свідчить про причетність мешканця даного будинку до Великої Вітчизняної Війни та засвідчує його поважний вік. Проходимо до двору: господарські будівлі почали обвалюватися, будинок оббитий залізом і не має ніяких натяків на утеплення. В кімнаті, в якій дідусь проводить переважну більшість часу, позначка термометра застигла на значенні 10 градусів вище нуля. А що ж буде, коли до оселі прокрадеться крижаний холод? Стіни покриються памороззю, а підлога нагадуватиме вічну мерзлоту.

Запитуємо у Володимира Павловича, чому початок опалювального сезону для його будинку під загрозою зриву?

- Цьогоріч взимку мій сусід, що проживає по вулиці Петровського, поскаржився тепловикам, що на його подвір’ї підтікає вода, що парує. З того часу  в моїх батареї час від часу зникала гаряча вода, але з середньою температурою повітря в оселі в межах +15-+ 18 градусів я перезимував. В травні мені прийшла платіжка за послуги теплопостачання на суму 1280 гривень. Що робити, майже всю пенсію, а її мені держава нарахувала в розмірі аж 1600 гривень, довелося віддати. За 50 років, протягом яких я користувався послугами ТЕЦ, жодного разу у боргову яму не залазив. А тепер ось змушений правди шукати, аби відновили теплопостачання знову.

Проблема в тому, що через порив потрібно розривати сусідську земельну ділянку за адресою вулиця Петропавлівська, 58. Сусідка ж рогами вперлася – не дам рити на моєму подвір’ї. А колодязь, в якому знаходяться засувки та вентилі, землею засипані – мовляв, перепідключайся від іншої тепломережі, нічого приватну власність розривати. Одного не збагну, як їй ту землю приватизували, знаючи, що там комунікації  пролягають?

Та пам’ятаючи народну мудрість, в якій мовиться про те, що сани треба з літа готувати, після фінішу опалювального сезону почав в письмовому вигляді звертатися до керівництва ТОВ «Брокенергія» та міського голови Ігоря Алєксєєва. Та в чиновників знаходяться всілякі відписки-відмазки – те зробіть, туди сходіть, 50 тисяч на перепідключення до теплової мережі, що йде від лікарні,  готуйте. А де ж тих грошей взяти, я ж пенсіонер, а не мільйонер.

У міській раді відповідь була одна – вирішуйте питання з постачальником послуг, нас туди не вмішуйте. А надавач послуг визнає, що стався аварійний порив тепломережі, яка проходить через приватні домоволодіння. Проте по закону вони не мають права доступу до приватних земель, та ще й не отримали згоди сусідів  на проведення ремонтних робіт на їх земельних ділянках. Тому тепловики запропонували мені два виходи із ситуації, що зайшла в глухий кут – отримати технічні умови на підключення до розподільчої теплової мережі в обхід приватних домоволодінь або ж перехід на індивідуальне опалення будинку, взявши кредит в банку.

Я шляхом нехитрих арифметичних підрахунків вийшов на суму близьку до 50 тисяч гривень. Таких грошей я і в руках за все життя не тримав. Хоча й не сидів, склавши руки. За часів Великої Вітчизняної Війни, будучи школярем, упаковував снаряди для фронту, дотримуючись лозунгу: все для фронту, все для перемоги. Згодом працював конструктором на колишньому заводі з виготовлення медичних меблів. Зараз же ледь на комунальні послуги нашкрябаю грошенят, добре хоч субсидію дають. А ті копійки, що залишаються – йдуть на нехитрі харчі, – розповідає про розподіл скромного сімейного бюджету Володимир Ткаченко. – Звідкіль допомоги чекати? Все ж сподіваюся на розсудливість міської влади та теплопостачальника, які не залишать пенсіонера, який розміняв дев’ятий десяток,  замерзати наодинці у заледенілій хаті.

На фото Володимир Павлович Ткаченко гріється біля масляного обігрівача. Пенсіонер сподівається, що не доведеться взимку душу гріти лише завдяки цій міні-батареї.

Якщо Ви також бажаєте повідати кореспонденту Вашу життєву історію, поділитися життєвим досвідом та пожалітися на чиновницьку бездіяльність, то зателефонуйте до редакції газети «Роксолана» за номерами 4-10-31, 2-47-65 або (099)-932-51-00.

Записала Олена Кириченко

 



Комментарии (2)

 

  1. Пионер пишет:

    Ех не за тих дiдусь воював у ДСВ (а не ВВВ).Якби за Вермахт у складi ОУН то б волонтери б заволонтерили б.А так.За ватникiв.Пожинай плоди,дiдусю.

  2. Дідусю вже майже 90 років.
    Ех, діти діти.
    В такому віці людина потребує вже догляду. Прибратися в домівці, приготовити їжу, випрасувати одяг.
    Цей дідусь виховав двох синів і на старості років нікому не потрібний.

    Заберіть діда до себе в домівку на зиму, адже і у вас не загорами “зима”.

Добавить комментарий

-->