ЗАМІСТЬ ШКОЛИ – СМІТНИК

20 марта 2017 | Актуальная тема, Культура | Нет комментариев | №11 (1094)

Веселий дитячий сміх та голосистий дзвоник колись безупинно лунали в світлих коридорах загальноосвітньої школи № 7

В моїй уяві починають оживати спогади, адже в далекому 1994 році я вперше сіла за парту сьомої школи. На шкільній кухні завжди смачно пахло смаженими котлетами та кипіла в каструлях перлова каша. Поблизу буфету влаштовувалася величезна черга, яка була більше схожа на сніговий ком: шубурні хлопці намагалися першими купити булку з повидлом чи цукрову плюшку, а заодно під шумок поцупити декілька десятків копійок з буфетної скарбнички, а слухняні відмінниці чекали своєї солодкої порції здоби в сторонці. В актовому залі, який за сумісництвом слугував і спорт-залом, проходили урочистості, шкільні дискотеки та виступи циркачів-гастролерів. Був у сьомій школі навіть свій кабінет хімії, обладнаний спеціальною шафою для дослідів. Стіни бібліотеки та медпункту більше нагадували тісну рукавичку, але там завжди можна було отримати потрібну книгу чи пігулку. А головне, в сьомій школі висококваліфіковані педагоги закладали в юнацькі голови ґрунтовні знання. Навчатися в цій школі було не досить престижно, але головне – не євроремонт чи басейн, а педагогічна складова освітянського закладу. В школі № 7 з цим було все в порядку. Після закінчення дев’яти класів школярі легко підтверджували свої знання в інших навчальних закладах, і я в тому числі.

Так було 6 років тому. А що ми бачимо зараз? Доверху захаращений вуличний туалет та підвал, розібрану котельню, а в самому приміщенні школи злодюги покрали все, що має хоч якусь цінність: дерев’яну підлогу, електропроводку, віконне скло та рами. Коридорами гуляють протяги та смердить сечею і фекаліями. А ще дуже брудно: шкільні кімнати перетворилися на смітники та притон для наркоманів, бо шприців валяється чимало. Близько п’яти років приміщення школи приваблювало мародерів, безхатьків та малолітніх п`янчужок, тому коли в міської влади дійшли руки до здачі цілісного майнового комплексу в оренду, то з’ясувалося, що здавати крім обшарпаних стін та сміття вже й нічого. Не дивлячись на це, 24 травня 2016 року в приміщенні Охтирської міськради був проведений конкурс на право оренди приміщення школи № 7. Згідно протоколу переможцем конкурсу на право оренди визнали приватне підприємство «Лімік», яке договір оренди так і не заключило.

Ми запитали у начальника інспекції з благоустрою Олександра Васильченка, чи відомо йому про несанкціонований смітник на території колишньої школи № 7:

- В цьому році я ще там не був, але збираюся на днях проінспектувати об’єкти по вулиці Перемоги та Шевченка, й до школи зайду. В минулому році я складав припис на ім’я директора ПП «Лімік» на покіс трави. Реакція була: сміття та бур’яни прибрали з території школи. Максимум, що загрожує недобросовісним господарям, не важливо, приватна це садиба чи підприємство – штраф згідно адміністративного протоколу складатиме від 340 до 1360 грн, – сказав О. Васильченко.

Майже кожний міський голова має свій цвинтар похоронених приміщень: Ірина Демченко закрила школу № 10, Олександр Цілуйко прикрив школу № 7. Сподіваємося, що діючий міський голова не поповнить чорний список законсервованих об’єктів, а навпаки збереться з силами та реанімує занедбані будівлі колишніх освітянських закладів.

Людям зручно вишмагувати відходи життєдіяльності на безхазяйну територію, економити копійки на вивезення сміття, але в цей же час гіпотетично втрачати мільйони на здоров’ї майбутніх поколінь. Безмежно обурює дивацька недалекоглядність місцевої бидлоти, яка останньою звивиною мозку не розуміє, що узлісся, сосновий бір, берег річки чи покинуте приміщення школи – це також дім. І від його ошатності залежить безпека нашого життя та благополуччя нащадків.

Олена Кириченко

 



Добавить комментарий