ДУХОВНЕ ЖИТТЯ: ЗАЛУНАЄ ДЗВІН

12 февраля 2017 | Культура | Нет комментариев | №6 (1089)

Під час візиту «Роксолани» до Груні у вересні минулого року ми не могли обійти стороною зелений оазис, на якому буйно квітли чорнобривці, айстри, а берези та плакуча верба манили оксамитовою зеленню.

Так приязно нас зустрічала церква Божої Матері Всескорботних радостей на чолі з її наставником протоієреєм Олегом. Ошатно поштукатурені стіни, дзвіниця в процесі будівництва, добротний іконостас, святі образи – все свідчило про те, що в цій церкві гарний господар, якому болить душа за своє дітище.

Олег Солошенко навчався в Почаївській семінарії. І вже на третьому курсі його висвятили у священики. Тоді двадцятирічний хлопчина опікувався паствою церкви Пресвятої Трійці, що розташовувалася неподалік від Почаєва.

За три місяці служби семінариста Олега церкву не можна було впізнати: старовинні ікони були відреставровані, стіни пофарбовані та розписані. Саме тоді юний Олег зрозумів, що йому під силу збудувати церкву з нуля.

Під час паломницької поїздки до Свято-Покровського чоловічого монастиря, Голосіївської пустині випускник духовної семінарії Олег зустрівся з ієромонахом Анастасієм, який і повідав про те, що в Грунському молитовному домі помер священик.

«Я зрозумів, що маю духовне бажання та фізичну можливість допомогти грунським прихожанам, – говорить протоієрей Олег. – До Груні я приїхав у жовтні 2007 року, і завдяки допомозі меценатів, охтирських та місцевих будівельників та з Божою поміччю вже 19 грудня 2013 року в церкві відбулося перше богослужіння. Основний вал будівельних робіт вже позаду, а попереду – добудова дзвіниці та озеленення території. В мене є сподівання, що на Великдень мешканці Грунської громади вперше за довгий час почують церковний дзвін».

 



Добавить комментарий