Шановна редакціє газети "Роксолана" Нещодавно моя сім’я взяла участь у конкурсі "Книга пам’яті мого роду", присвяченому 70-річчю Перемоги у Другій світовій війні. Тож надсилаю і всім читачам газети свою поезію, присвячену цій знаменній даті.

З великою повагою, Надія ТУНІК, с. Грунь, Охтирський район, Сумська область

Сім`я Тунік  біля пам`ятника воїнам-землякам у Груні

Вже правнуки ідуть до вічного вогню

І з прадідами квіти покладають.

А правнуки полеглих у бою

Героїв-прадідів сьогодні поминають.

Тюльпани ніжні у руках несуть,

Бо дата ця в історії знаменна.

Із уст в уста синам передають:

«Була війна, що звалася священна».

Щоб ми жили – судилося вмирати

Солдатам: прадідам, дідам, батькам…

Усім живим потрібно пам’ятати:

Ціна життя належить тим рокам.

Все менше залишається в строю

Вас, очевидці, воїни-герої.

У снах себе ви бачите в бою –

Колишні рани тіло непокоять.

Велика вдячність, ветерани, вам!

Велика шана і земний уклін!

За те, що правнукам, онукам і синам

Ви забезпечили життя без війн.

Вже правнуки ідуть до Вічного вогню

І на могили квіти покладають.

Героїв, що загинули в бою,

Хвилиною мовчання поминають.

Надія Тунік



Добавить комментарий