ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ ТА КВІТКОВИЙ

КОНКУРС У РОЗПАЛІ!


Надсилайте Ваші світлини на адресу редакції: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Паркова, 1 або на електронну адресу roxolana1996@ukr.net. Підведення підсумків відбудеться 31 жовтня.

В 2015 році ми проводили конкурс світлин ландшафтних пейзажів, які милують око поблизу приватних садиб, дачних ділянок та прибудинкових територій. Але в 2016 році ми вирішили оголосити конкурс раніше, щоб Ви мали змогу продемонструвати квіткову красу навесні, влітку та восени.



БАГАТО КВІТІВ

Ганна Іванівна ветеран праці, 30 років присвятила вихованню діток в садочку. З виходом на пенсію вільний час присвячує квітникарству. «Мешкаю я на першому поверсі у будинку за адресою вул. Батюка, 6. Попід вікнами вирішила собі квітник облаштувати. Виходжу вранці або ввечері на ділянку, коли сонце не дуже припікає, і саджу, сію, прополюю, поливаю та милуюся буянням квітів, – розповідає Ганна Дацюк.- Поєдную приємне з корисним, адже фізичні вправи із сапкою на свіжому повітрі допомагають тримати себе в тонусі. З ранньої весни до пізньої осені квіти милують око. Зараз іриси, тюльпани, нарциси, водограй, портулак, незабудки яскравими острівками майоріють на ділянці, а їм на зміну до «вибуху» кольору вже готуються троянди, декоративний мак, хоста, ромашки, клематис, васильки. Сусіди не поспішають приходити на допомогу, а ось саджанці для своїх дач із великим задоволенням просять».

Пенсіонерка Ганна Іванівна Дацюк поряд зі своїм квітником



ЛЕБЕДИНИЙ ВАЛЬС


Тетяна Василівна мешкає на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою вул. Київська, 104 більше 20 років. І майже стільки ж на прибудинковій території милує око незвичайний квітник з барвистими квітами та оригінальними елементами декору. Енергійна жіночка не уявляє свого життя без квітникарства. «Прокидаюся вранці і одразу у вікно визираю, як там мої квіточки себе почувають: може, час їх уже поливати чи бур’яни посапати, – із захопленням про своє хобі розповідає Тетяна Василівна. – Та без допомоги мого чоловіка Івана такої краси не було б. Адже він завіз землю, поробив клумби з шиферу та шин, виготовив лебедів з автопокришок. Без завезеного ґрунту тут навіть берези не ростуть. Старожили розповідають, що коли цей будинок зводився, то військові будівельники розлили дизельне пальне, з якого утворилося токсичне озерце. Тому треба дбати й про родючість ґрунту».


На подвір’ї Олександра Івановича Майби з ранньої весни до пізньої осені зелено та віє життєдайною прохолодою від меліоративного каналу, що протікає через угіддя господаря. Чи то від підвищеної вологи, чи скоріше за все від пристрасті до квітникарства його дружини Світлани Іванівни, все обійстя потопає у барвистих та запашних квітах: тут і півонії, маргаритки, клематіс, маки, півники, хоста, мальви, хризантеми. Така краса дарує домочадцям справжнє естетичне задоволення від споглядання неймовірних представниць квіткового королівства.


Ніна Михайлівна Єршова створила справжній квітковий оазис у себе на подвір’ї. Яких квітів лише не має в охтирської господині: нарциси, тюльпани, троянди, лілеї, клематиси, герані, петунії «розфарбовують» клумби з ранньої весни до пізньої осені. Допомагає Ніні Михайлівні чоловік Микола Георгійович, який навесні скопує ділянку, а влітку забезпечує квіткове королівство життєдайною вологою.


МУЗЕЙ НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ІВАНА МАНДРИКИ

Іван Якович майстер на всі руки. Його обійстя заквітчане та насичене масою цікавинок. Знайшлося місце й для ялівця, самшита, туї, родючій городині та плодовитим деревам. А тут ще й справжнісінький міні-музей народних ремесел під відкритим небом розгорнувся напередодні дня народження господаря оселі, яке він відсвяткував 6 липня. Найцінніша для Івана Мандрики річ – це залізна праска, яка дісталася йому від бабусі Пелагеї Дем’янівни та глечик з отвором від кулі часів 2-ї Світової війни.



Добавить комментарий